Справа № 626/448/21
Провадження № 2-а/626/7/2021
Іменем України
20.04.2021 року м.Красноград
Красноградський районний суд Харківської області
в складі: головуючого судді Рибальченко І.Г.
за участі секретаря Краєвої А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського СР ПП Красноградського районного відділу поліції ГУ НП в Харківській області ст. с-т поліції Кищака Романа Юрійовича , третя особа- Красноградсткий РВП ГУНП в Харківській області, про визнання незаконною та скасування постанови про адміністративне правопорушення
Позивач звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, мотивуючи тим, що 06.02.2021 року поліцейським СРПП Красноградського РВП Кищаком Р.Ю. було винесено постанову БАА № 802878 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП, на нього накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень. Так, відповідно до змісту постанови, водій ОСОБА_1 , 06.02.2021 року о 19:20 год.на вулиці Полтавській м.Краснограда Харківської області , керував транспортним засобом Volkswagen Touran , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з непрацюючою лівою фарою в режимі ближнього світла в темну пору доби, чим порушив вимоги п. 31.4.3.в ПДР України.
Позивач ОСОБА_1 вказує на те, що 06.02.2021 року, він був зупинений працівниками поліції, що рухалися за ним, які вказали, що у його автомобіля не працює ліва передня фара ближнього світла. Він їм пояснив, що з порушенням не згоден і його автомобіль технічно справний. Інспектор на його заперечення не зважив, а забравшии документи пішов до патрульної машини і через деякий час вручив йому постанову. У вказанй постанові позивач зазначив, що не згоден з порушенням і потребує послуг перекладача та захисника. Вважає, що оскаржувану постанову винесено без фактичного з'ясування всіх обставин справи та дослідження доказів, при цьому не враховано його пояснень під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Просив вказану постанову скасувати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, направив до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомленний.Третя особа-представник Красноградського РВП ГУНП в Харківській області також в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином.
Дослідивши докази долучені до матеріалів справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови серія БАА №802878 від 06.02.2020 року винесеної поліцейським СРПП Красноградського РВП Кищаком Р.Ю. водія ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п.31.4.3в ПДР України, а саме: керування транспортним засобом з несправними зовнішніми освітлювальними приладами, не горить ліва фара в темну пору доби в режимі ближнього світла, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.121 КУпАП, у зв'язку із чим до водія застосовано стягнення у вигляді штрафу 340 грн.
Пунктом 11 ч.1 ст.23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, які затверджено від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно п.1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9).
Суд враховує, що статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 121 ч.1 КУпАП встановлено відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до п.31.4.3 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів, що мають несправності зовнішніх світлових приладів(темної пори доби).
Суд звертає увагу, що вказані норми КУпАП передбачають відповідальність за умисний характер дії водія, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Заперечуючи свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.1 КУпАП, позивач ОСОБА_1 послався на те, що рухався на технічно справному автомобілі і автомобіль працівників поліції рухався за ним і фактично інспектор не міг побачити таку несправність як непрацююче світло у режимі ближнього світла.
Пунктом 31.4.3.в Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів у яких не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла.
Згідно п.31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Відповідно до п.31.6.б ПДР забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких: у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів.
Згідно до п.31.7 ПДР забороняється експлуатація транспортного засобу шляхом доставки його на спеціальний майданчик чи стоянку Національної поліції у випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.ст. 245, 246, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
За нормами КУпАП підтвердженням наявності чи відсутності адміністративного правопорушення є докази.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Нормами ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ст.75-76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення, з-поміж іншого, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.
Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайта в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1-4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні. Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу. У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
Відповідно до ст.284 КУпАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247цього Кодексу.
Суд звертає увагу, що відповідач на виконання вимог ч.1 ст.9, ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України не надав до суду будь-яких доказів, передбачених ч.2 ст.72 КАС України, на підставі яких суд має встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У відповідності до ст.1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Структура складу адміністративного правопорушення містить: об'єкт правопорушення - суспільні відносини в тій чи іншій сфері, на нормальний розвиток яких посягає правопорушення; об'єктивну сторону - конкретні дії, що виразилися в порушені встановлених правил; суб'єкт правопорушення - конкретна осудна фізична особа, що досягла 16-річного віку; суб'єктивну сторону складу - ставлення особи до вчиненого нею діяння, тобто вину у формі умислу чи необережності. Всі перераховані ознаки визначають у сукупності склад адміністративного правопорушення.
Згідно із ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Згідно з ч.3 п.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи те, що відповідач на виконання вимог ч.1 ст.9, ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України не надав до суду будь-яких належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів для доведення правомірності оскаржуваної позивачем постанови від 06.02.2021 року, доводи позивача не спростував, не переконав суд у правомірності прийнятої оскаржуваної постанови, так як не довів обставин, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення позивача, та які б дозволили суду достовірно встановити факт вчинення порушень позивачем ОСОБА_1 вимог п.31.4.3.в Правил дорожнього руху на який посилався відповідач в оскаржуваній постанові, автомобіль не вилучався, суд приходить до висновку, що дії інспектора поліції під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст.ст.245, 280 КУпАП та п.31.7 ПДР. Оскаржувана постанова відповідачем прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому відповідно до вимог ст.247, п.3 ст.293 КУпАП вказана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення закриттю.
Згідно ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За принципом презумпції невинуватості: всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Не доведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких умов вчинення позивачем правопорушення, залишається недоведеним.
Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст.9, 211, 242-246, 286 КАС України, ст. ст. 247, 287-289 КУпАП, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову серія БАА № 802878 від 06.02.2021 року, винесену поліцейським СР ПП Красноградськогого районного відділу поліції ГУ НП в Харківської області Кищак Р.Ю. про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 121 ч.1 КУпАП - скасувати, а провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня проголошення в Другий апеляційний адміністративний суд через Красноградський районний суд Харківської області.
Суддя