Рішення від 29.04.2021 по справі 623/802/21

Номер справи 623/802/21

Номер провадження 2/623/447/2021

РІШЕННЯ

іменем України

29 квітня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Ноль С.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Ізюмі цивільну справу № 623/802/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про втрату права користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

09.03.2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про втрату права користування житловим приміщенням, в якій зазначив, що йому на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, посвідченого Ізюмською державною нотаріальною конторою Харківської області 23 червня 1993 року за реєстром № 2-2214 та зареєстрованого в Ізюмському БТІ Харківської області 03 квітня 2006 року за № 12276, книга 76 та в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12 січня 2021 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2278883763104. Згідно рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.11.2020 року шлюб між ним та відповідачкою ОСОБА_2 розірвано. В будинку зареєстровані - позивач, його колишня дружина та син, які є відповідачам по справі. Відповідачі зареєстровані в будинку, але не мешкають з 2005 року по теперішній час. Реєстрація відповідачів не дає йому можливості належним чином оформити субсидію та розпоряджатися своєю власністю.

Просить суд визнати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 особами, що втратили право користування житловим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 . Витрати, пов'язані з оплатою судового збору, просив залишити за ним. У зв'язку з неможливістю бути присутнім на судових засіданнях просив справу розглянути без його особистої участі.

Відповідно до частин 2-6 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно частини третьої статті 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не надали. На адресу суду повернулося рекомендоване поштове повідомлення про вручення листа відповідачам 06.04.2021 року.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою суду від 01 квітня 2021 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та надано відповідачам строк для подання клопотання про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін. Окрім того, відповідачам було надано строк для подання заперечень (відзиву) на позовну заяву.

Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до договору дарування від 23 червня 1993 року, посвідченого державним нотаріусом Ізюмської державної нотаріальної контори Живолуп І.В., зареєстровано в реєстрі за № 2-2214, зареєстрованого в Ізюмському БТІ Харківської області 03.04.1997 року за № 12276, книга 76, та згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28.01.2021 року, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2278883763104, номер запису про право власності/довірчої власності: 40309660, позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.5-7).

Згідно довідки № 23 заст. голови квартального комітету № 17 ОСОБА_4 від 08.02.2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проживають з 2005 року і по теперішній час в будинку за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с.8).

Згідно заочного рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05.11.2020 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. (а.с.11).

Оскільки будинок за адресою: АДРЕСА_1 , належить позивачу ОСОБА_1 на праві приватної власності, до правовідносин, що виникли між сторонами у зв'язку з користування цим житлом, зокрема, при розгляді спору щодо визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мають бути застосовані положення Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідачі втратили в установленому законом порядку право користування вказаним вище жилим приміщенням, так як з 2005 року по день розгляду справи у суді в будинку не проживають.

Відповідачі порушують права позивача тим, що не знялися з реєстрації як такі, що не проживають і не користуються жилим приміщенням.

В зв'язку з тим, що відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не надано до суду заперечень проти позову, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» втрата права користування житловим приміщенням є підставою для зняття особи з реєстрації місця проживання.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір в сумі 1816,00 грн. залишити за позивачем.

Керуючись ст. ст.10, 11,12,13,19, 77,141, 258,263, 268, 273,274, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , такими, що втратили право користування жилим приміщенням у будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т. Д. Бєссонова

Попередній документ
96624937
Наступний документ
96624939
Інформація про рішення:
№ рішення: 96624938
№ справи: 623/802/21
Дата рішення: 29.04.2021
Дата публікації: 30.04.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ізюмський міськрайонний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них; про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (09.03.2021)
Дата надходження: 09.03.2021
Предмет позову: про втрату права користування житловим приміщенням
Розклад засідань:
29.04.2021 13:45 Ізюмський міськрайонний суд Харківської області