Справа № 639/2605/21
Провадження №1-кп/639/339/21
26 квітня 2021 року м. Харків
Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.02.2021 за №12021220500000104, за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, раніше судимого, востаннє: 04.01.2008 Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 187, ч. 5 ст. 185 КК України до 7 років позбавлення волі, з конфіскацією майна, умовно-достроково звільнений 30.12.2013 на невідбутий строк 3 місяці 10 днів з ДУ «Олексіївська виправна колонія №25», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України,
Під час підготовчого судового засідання прокурором Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 подано клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 .
В обґрунтування посилалася на тяжкість вчиненого кримінального правопорушення й те, що наразі існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Зазначає, що більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 може переховуватись від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на потерпілого та може вчинити інше кримінальні правопорушення. Менш суворі запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, не зможуть забезпечити виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
Захисник ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та необхідність обрання щодо ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав доводи захисника.
Потерпіла ОСОБА_6 просила суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого.
Суд, дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, щодо клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою та підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового слідства.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Згідно п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 3561/06 від 13.11.2007 р. Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності ст. 5, 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення ні в момент арешту, ні під час перебування заявника від вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, в кінцевому рахунку, пред'явленні обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання". (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182 та Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п.55, Series A, № 300-A).
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»), а наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин («Сельчук проти Туреччини», «Мацнеттер проти Австрії»).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, які відповідно до ст. 12 КК України відносяться до нетяжкого та тяжкого злочину відповідно, строк покарання за санкцією тяжкого покарання передбачає позбавлення волі строком до 6 років.
При вирішенні клопотання прокурора суд враховує існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що обвинувачений ОСОБА_4 перебуваючи на свободі можуть:
- переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, оскільки обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину об'єктивно свідчить про наявність ризику того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів можуть вдатися до таких дій;
- незаконно впливати на потерпілого, свідків, у цьому кримінальному провадженні, оскільки наразі ще не розпочався судовий розгляд, всі потерпілі та свідки обвинувачення ще не допитані, що не виключає можливості обвинувачених їх схилити до зміни раніше наданих показів;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Оцінюючи в сукупності обставини, які визначені ст. 178 КПК України, судом враховується: 1) вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185 та ч. 2 ст. 186 КК України, які є нетяжким та тяжким злочином відповідно; 2) тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні; 3) даних про особу обвинуваченого, який офіційно не працює, відповідно не має постійного джерела доходів, не одружений, неповнолітніх дітей не має, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв'язків, крім того останній раніше судимий за вчинення корисливих тяжких злочинів, судимість не знята і не погашена в установленому законом порядку, тому слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Враховуючи наявність перелічених вище обставин, суд вважає що доводи сторони захисту про наявність у ОСОБА_4 матері з першою групою інвалідності істотно не знижує ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.02.2021 у відношенні підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 днів, до 26.04.2021 включно. Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_4 розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК України. Заставу визначити у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленої на 01 січня 2021 року (2270 грн.), що становить 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду.
Судом не встановлено, а стороною захисту в судовому засіданні не доведено, що більш м'який запобіжний захід зможе запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на потерпілих, вчинення інших кримінальних правопорушень, свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
За таких обставин суд вважає, що інший більш м'який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 процесуальних обов'язків, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, впливу на потерпілих у цьому кримінальному провадженні та переховування від досудового розслідування та суду.
Суд вважає, що наведені прокурором у підготовчому судовому засіданні підстави застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу під час досудового розслідування на даний час не змінилися.
Судовий розгляд з об'єктивних причин неможливо закінчити до спливу терміну запобіжного заходу, а отже, виникає необхідність продовження строку вказаного запобіжного заходу оскільки судом було встановлено, що вищезазначені ризики існують. Жодних обставин, які б свідчили про зменшення вищеперелічених ризиків та можливість зміни обвинуваченим запобіжного заходу не встановлено.
Виходячи з наведеного є всі підстави задовільнити клопотання прокурора та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого доцільним є продовження строку обраного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на шістдесят днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 315, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», на 60 днів, тобто до 24 червня 2021 року включно.
Заставу визначену ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 26.02.2021 в розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто в сумі 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) грн. 00 коп. у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) - залишити без змін.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого, після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду, протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави, наступні обов'язки:
-прибувати до суду за першим викликом;
-не відлучатись за межі м. Харкова без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-здати на зберігання до ГУ ДМС України в Харківській області закордонний паспорт громадянина України, інші документи, які дають право на виїзд та в'їзд до України;
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Жовтневого районного суду м. Харкова, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Харківський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, суд.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 29 квітня 2021 року.
Суддя ОСОБА_1