Справа № 638/4484/21
Провадження № 2-а/638/281/21
Іменем України
29 квітня 2021 року м. Харків
Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Латки І.П.,
за участю секретаря судового засідання Котельнікової А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , до Харківського прикордонного загону про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
ОСОБА_1 , від імені якої діє представник ОСОБА_2 , звернулася до суду з позовом до Харківського прикордонного загону, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №150699 від 21 березня 2021 року. Свої вимоги обґрунтовує тим, що вказаною постановою позивачку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. Позивач вважає постанову незаконною у зв'язку з відсутністю доказів вчинення останньою адміністративного правопорушення, формальним підходом суб'єкта владних повноважень під час розгляду справи, здійснення процедури розгляду справи з порушенням прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема права на правову допомогу, та невідповідності змісту постанови вимогам закону.
Представник відповідача надав суду відзив з проханням відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржувана постанова законна та винесена з дотриманням вимог законодавства. На підтвердження правомірності притягнення позивачки до адміністративної відповідальності долучено копію пояснень ОСОБА_1 від 21 березня 2021 року.
У судове засідання позивач, її представник не з'явилися. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Постановою заступника начальника віпс (тип А) Відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону від 21 березня 2021 року капітана ОСОБА_3 ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1700 грн. Згідно з постановою №150699, 21 березня 2021 року о 16 год 20 хв прикордонним нарядом «Перевірка документів» під час прикордонного контролю виявлено громадянку ОСОБА_5 , яка 20.03.2021 року приблизно о 01:00 год виїхала з території Донецької області до Російської Федерації через закритий пункт пропуску «Успенка», чим не дотрималась вимог статті 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» № 2268VIII від 18 січня 2018 року, та порушила положення п.п. 3, 6 Порядку в'їзду осіб, переміщення товарі на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2019 № 815, чим вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.204-2 КУпАП.
Частиною 1 статті 204-2 КУпАП визначено відповідальність за порушення порядку в'їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї.
Статтею 12 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» визначено, зокрема, що в'їзд осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзд осіб, переміщення товарів з таких територій здійснюються через контрольні пункти в'їзду-виїзду. Порядок в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів із таких територій визначаються Кабінетом Міністрів України.
Так, порядком в'їзду осіб, переміщення товарів на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях і виїзду осіб, переміщення товарів з таких територій, затвердженим постановою КМУ №815 від 17.07.2019 року, визначено що контроль в'їзду/виїзду - комплекс заходів з перевірки осіб та транспортних засобів, що в'їжджають - виїжджають, а також товарів, що переміщуються на тимчасово окуповані території та з таких територій відповідно до вимог цього Порядку, що здійснюється уповноваженими службовими особами військових формувань, правоохоронних та інших державних органів, які залучені до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях. В'їзд/виїзд осіб, у тому числі транспортних засобів, за допомогою яких вони переміщуються, а також переміщення товарів на тимчасово окуповані території та з таких територій здійснюється виключно через визначені контрольні пункти в'їзду-виїзду відповідно до вимог цього Порядку. Контрольні пункти в'їзду-виїзду не призначені для перетинання державного кордону. Пунктом 4 вказаного Порядку визначено, що кількість контрольних пунктів в'їзду-виїзду, місцезнаходження і межі їх режимних та сервісних зон (у тому числі об'єктів сервісного обслуговування), дорожні коридори визначаються та затверджуються відповідно до пункту 9 Положення про облаштування контрольних пунктів в'їзду на тимчасово окуповані території у Донецькій та Луганській областях, тимчасово окуповану територію Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та виїзду з них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2020 р. № 1368. Відповідна інформація розміщується на офіційних веб-сайтах Міноборони, Адміністрації Держприкордонслужби, ДФС.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, на відповідача як на суб'єкта владних повноважень покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, зазначених в постанові від 21 березня 2021 року.
Надана копія пояснень позивача про визнання вини не є належним доказом вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.1 ст.204-2 КУпАП.
Долучену до відзиву на позовну заяву роздруківку з веб сайту суд не враховує, оскільки зі змісту цієї роздруківки неможливо встановити її відповідність критеріям належності. Окрім того, невідомим також є джерело походження даного доказу, що позбавляє суд можливості оцінити даний доказ на відповідність вимогам допустимості доказів.
Окрім зазначених документів до відзиву на позовну заяву не долучено будь-якого іншого доказу.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення позивачкою правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
З цього виходить, що окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Зазначене узгоджується з постановою Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі № 338/1/17.
Відповідно до ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-2 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн, підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем під час подання позову був сплачений судовий збір в сумі 454 грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.2066494670.1 від 25 березня 2021 року. Таким чином, враховуючи факт задоволення позовних вимог у повному обсязі вказану суму судового збору слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Харківського прикордонного загону.
Керуючись ст. ст. 77, 139, 246, 286 КАС України, ст.ст. 7, 247, 251, 280 КУпАП суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник Лисянський Павло Леонідович, до Харківського прикордонного загону про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Скасувати постанову №150699 від 21 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн.
Провадження по справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-2 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського прикордонного загону на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір в сумі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн 00 коп.
Із урахуванням п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції, яка набула чинності з 15.12.2017) рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Другого апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 29 квітня 2021 року.
Суддя І.П. Латка