Справа № 2А-144/2010р.
27 травня 2010 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого - судді Савіна О.І.
при секретарі - Прокопенко Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Южноукраїнська Миколаївської області адміністративний позов ОСОБА_1 до Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №068452 від 12.01.2010 року,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №068452 від 12.01.2010 року.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та пояснив, що 12 січня 2010 року близько 17 години на автомобілі "ВАЗ-1118" державний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі "Ульянівка Миколаїв" та на 226 кілометрі був зупинений інспектором ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області - Галішевським В.В., який склав протокол про адміністративне правопорушення серії ВЕ №117800 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України, оскільки він начебто в населеному пункті м. Миколаїв, позначеному дорожнім знаком 5.45, рухався зі швидкістю 91 км/год, чим порушив пункт 12.4. Правил дорожнього руху України, а швидкість вимірювалась приладом "Іскра-1" №19578, повірка дійсна до 16.10.2010 року. За вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, на нього постановою серії ВЕ №068452 від 12.01.2010 року накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 255 гривень.
З рішенням інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області - Галішевського В.В. про притягнення його до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, він не згоден, вважає його протиправним і безпідставним, а накладене адміністративне стягнення таким, що підлягає скасуванню, оскільки Інспектором ДПС в якості основного доказу його вини у перевищенні швидкості руху, було пред'явлено прилад "Іскра-1", на екрані якого було зображено швидкість автомобіля та час який нібито пройшов з моменту вимірювання швидкості, але він рухався в загальному потоці автомобілів, на показаному йому приладі не було видно ні державного номеру автомобіля, ні часу коли зафіксовано цю швидкість руху . За таких умов, встановити та довести, що вимірювалася швидкість саме його автомобіля, неможливо, а різниця у кілька секунд може означати, що насправді виміряно швидкість автомобіля, який рухався у кількох десятках метрах від його автомобіля. Стверджував, що до зупинки транспортного засобу інспектором ДПС, він рухався в межах дозволеної на даній ділянці шляху швидкістю, не перевищуючи допустимої межі. Крім того, інспектор ДПС під час вимірювання швидкості руху тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується. Також інспектором ДПС не було встановлено та допитано свідків правопорушення, що є порушенням ст. 256 КпАП України, постанова складена з порушенням ст.33 КпАП України.
Тому враховуючи що при винесені постанови ВЕ №068452 від 12.01.2010 року інспектор ДПС допустив ряд грубих порушень просить суд визнати рішення інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області - Галішевського В.В. щодо винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення ВЕ №068452 від 12.01.2010 року та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВЕ №068452 від 12.01.2010 року.
В судове засідання представник Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений судом про час і місце розгляду справи, що дає можливість на підставі ч.4 ст. 128 КАС України розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у ній доказів.
Суд, вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно протоколу серії ВЕ №117800 від 12.01.2010 року та постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №068452 від 12.01.2010 року ОСОБА_1 12.01.2010 року о 16 годині 57 хвилин, на 226 кілометрі автодороги Р-06 Ульянівка-Миколаїв керуючи автомобілем "ВАЗ-1118" державний номер НОМЕР_1, перевищив швидкість руху в населеному пункті м. Миколаїв, позначеному дорожнім знаком 5.45, та рухався зі швидкістю 91 км/год, швидкість вимірювалась приладом "Іскра-1" №19578, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху і його визнано винним в скоєнні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок по доказуванню правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Частиною четвертою даної статті Закону передбачено, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний надати суду всі документи і матеріали, які у нього маються і можуть бути використані, як докази по справі.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та інших доказів про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не надав, суд вправі вирішити справу на підставі доказів, що є в ній.
Стаття 251 КпАП України визначає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, відповідно до п. 4.2. Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 26 лютого 2009 року №77, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 квітня 2009 року за №374/16390 , яка розроблена відповідно до вимог Кодексу України про Адміністративні правопорушення і встановлює порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення, оформлення матеріалів, які застосовуються при адміністративному провадженні, та порядок їх обліку , до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються письмові пояснення свідків правопорушення.
Проте в судовому засіданні встановлено, що клопотання ОСОБА_1 про допит свідків інкримінованого йому правопорушення проігноровано і розглянуте не було, а свідки не були ні запрошені, ні допитані, хоча свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 весь час перебували в автомобілі.
Слід зазначити, що розгляд справи на місці, без підготовки та надання мені часу для звернення за правовою допомогою, подання документів, які характеризують особу, інших доказів по справі, що могли б істотно вплинути на прийняте у справі рішення - не тільки порушує права правопорушника, передбачені ст. 268 КпАП України, але й призводить до того, що при прийнятті рішення про накладення адміністративного стягнення не враховано особу, матеріальний стан та інші обставини, які слід враховувати при призначенні адміністративного стягнення відповідно до ст. 33 КпАП України.
Крім того, згідно ст. 280 КпАП України орг ан (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На думку суду продемонстрований інспектором ДПС ОСОБА_1 фрагмент з приладу, що вимірює швидкість автомобіля, не може бути доказом скоєння правопорушення, оскільки за його допомогою, встановити який саме автомобіль рухався з перевищеною швидкістю неможливо.
Крім того відповідно до п. 1.6 Розпорядження Міністерства внутрішніх справ України від 21.05.2009 р. N 466 "Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото- і кінозйомки, відеозапису" з метою вдосконалення роботи підрозділів Державтоінспекції з профілактики правопорушень із застосуванням фото- і кінозйомки, відеозапису та підвищення ефективності нагляду за дорожнім рухом перед начальниками ГУМВС, УМВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі поставлена вимога щодо виключення випадків складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото, відео матеріалів, показів свідків тощо).
Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. l ст. 122 КпАП України, оскільки матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не містять належних доказів вчинення останнім адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що позивача не обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим вважає за необхідне визнати протиправним рішення інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області - Галішевського В.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення відносно ОСОБА_1 серії ВЕ №068452 від 12.01.2010 року за відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. l ст. 122 КпАП України.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 158-163, 167 КАС України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №068452 від 12.01.2010 року - задовольнити.
Рішення інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області - Галішевського Віталія В'ячеславовича про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України - визнати протиправним.
Постанову інспектора ДПС Коблевської роти ДПС УДАІ УМВС України в Миколаївській області - Галішевського Віталія В'ячеславовича в справі про адміністративне правопорушення серії ВЕ №068452 від 12.01.2010 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КпАП України та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 255 гривень - скасувати.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі та апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Южноукраїнського
міського суду: О.І. Савін