Справа № 303/3093/19
15 квітня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді Бисага Т.Ю.
суддів: Джуги С.Д., Куштана Б.П.,
за участі секретаря: Микуляк Є.В.,
за участі сторін - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 грудня 2019 року, головуючий суддя Довжанин В.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мукачівської міської ради, третя особа: служба в справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради про відновлення права на житлове приміщення та повернення майна,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Мукачівської міської ради про відновлення права на житлове приміщення та повернення майна.
Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про те, що неправомірними діями відповідача було грубо порушено його права щодо користування житлом. Він є дитиною-сиротою та інвалідом дитинства.
Його мати - ОСОБА_5 з 1990 року була прописана у АДРЕСА_1 .
Разом з тим, рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 17.10.2002 ОСОБА_5 та інших жителів, які проживали в квартирі було визнано такими, що втратили право користування квартирою по АДРЕСА_1 , однак про нього як малолітню дитину не згадано взагалі. Мукачівський міськвиконком не виконав свої обов'язки та не зберіг право дитини на житло. Оскільки власного житла у нього не має, то відповідач в силу виконання Програми зобов'язаний надати йому право на житло по АДРЕСА_1 , або у відповідності до ст. 33 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування», у зв'язку з чим просить відновити його конституційні права на житло та зобов'язати відповідача прийняти рішення про повернення йому втраченого житла.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 04 грудня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
У відзиві на апеляційну скаргу, виконавчий комітет Мукачівської міської ради просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно з даними паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в місті Мукачево та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
З копій довідки №01-22/332 та посвідчення, виданого ІСЗН Мукачівської РДА серії НОМЕР_2 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 рахується на обліку управління соціального захисту населення Мукачівської районної державної адміністрації як інвалід ІІІ групи з дитинства.
Мати позивача - ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 (копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ).
Відповідно до даних витягу з обліково-статистичної картки дитини, позбавленої батьківського піклування № 0053420 ОСОБА_1 перебував на обліку у службі у справах дітей Мукачівської райадміністрації.
Обґрунтовуючи свої вимоги за предметом позову, ОСОБА_1 , посилається на рішення Мукачівського міського суду Закарпатської області від 17 жовтня 2002 року, як таке, що порушило його права як малолітньої дитини на житло.
Так, рішенням Мукачівського міського суду Закарпатської області від 17 жовтня 2002 року по справі №2-2744/02 визнано, в тому числі ОСОБА_5 , втратившою право користування жилим приміщенням по АДРЕСА_1 . В рішенні суду встановлено, що актами від 12.07.2002 та 28.02.2002 в даній квартирі ніхто не проживає. Рішення суду набрало законної сили 19.11.2002.
Як вбачається з матеріалів справи, - на момент прийняття вказаного рішення у справі - ОСОБА_5 знаходилась на лікуванні у Мукачівській ЦРЛ з 15.01.2002 року, де і померла (а.с.9).
Позивач, як дитина, на момент прийняття рішення не був зареєстрований чи облікований ніде. Медичне свідоцтво про народження № 451 було оформлене лише 18 листопада 2003 року (а.с. 48-49).
Згідно зі ст. 18 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 18 ЦПК України, обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно ч. 2 ст. 423 ЦПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема - істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
Отже, враховуючи наявність рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.10.2002 року у справі № 2-2744/02, колегія суддів, вважає, що обраний спосіб захисту не може забезпечити відновлення порушених прав апелянта (у випадку встановлення такого порушення судом), а отже відсутні підстави застосовування обраного апелянтом способу захисту.
Відповідно до ст. 144 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в органі державної реєстрації актів цивільного стану. У разі смерті батьків або неможливості для них з інших причин зареєструвати народження дитини реєстрація провадиться за заявою родичів, інших осіб, уповноваженого представника закладу охорони здоров'я, в якому народилася дитина або в якому на цей час вона перебуває.
Суд звертає увагу на відсутність інформації про народження ОСОБА_1 на момент розгляду справи у 2002 році у зв'язку із невиконанням батьками обов'язку щодо реєстрації народження дитини у визначені законодавством строки.
Як вбачається з повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису народження № 00017496067 від 29.12.2016 року, реєстрація актового запису про народження ОСОБА_1 здійснена 22.10.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Мукачівському району реєстраційної служби Мукачівського міськрайонного управління у Закарпатській області, номер актового запису - 24. Реєстрація здійснена на підставі медичного свідоцтва про народження № 461 від 18.11.2003 року, виданого Мукачівською міською клінічною лікарнею, та довідки з місця проживання дитини № 1700 від 26.07.2004 p., виданої виконкомом Кольчинської селищної ради Мукачівського району Закарпатської області.
Зважаючи на вищевикладене, на момент реєстрації актового запису про народження, апелянт не проживав та не був зареєстрований на території м. Мукачева.
Відповідно до абз. 7 п. 18 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 № 52/5, про державну реєстрацію народження дитини, мати якої померла, та у випадках, коли місце проживання чи перебування матері невідоме, орган державної реєстрації актів цивільного стану письмово повідомляє орган опіки і піклування, про що зазначається в графі "Для відміток" актового запису про народження.
Як зазначає відповідач у своєму відзиві жодних письмових повідомлень від органу державної реєстрації актів цивільного стану до Виконавчого комітету Мукачівської міської ради та Служби у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради щодо реєстрації актового запису про народження апелянта не надходило.
Відповідно до п.13 Порядку провадження органами опіки та
піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (надалі -
Порядок №м 866), облік дітей, які залишились без батьківського піклування,
здійснює служба у справах дітей за місцем проживання батьків дитини або
одного з них, з яким проживала дитина до настання обставин, за яких вона
залишилася без піклування батьків, незалежно від місця виявлення дитини, а
дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - служба у справах
дітей за місцем походження дитини. У разі коли батьки дитини або місце їх
проживання невідомі, дитина, яка залишилась без батьківського піклування,
береться на облік у службі у справах дітей за місцем виявлення дитини або
місцем розташування закладу охорони здоров'я, в якому дитину залишили.
Як вбачається з витягу з обліково-статистичної картки дитини, позбавленої батьківського піклування № 0053420 від 04.05.2017 p., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на первинному обліку в Службі у справах дітей Мукачівської районної державної адміністрації (а.с.14).
Відповідно до п. 18 Порядку № 866, служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, здійснює її супровід до досягнення повноліття або зняття її з цього обліку на підставах, передбачених у пункті 20 цього Порядку.
Отже, супровід апелянта та забезпечення його прав та інтересів як дитини-сироти належало до компетенції Служби у справах дітей Мукачівської районної державної адміністрації, а не як вказується ОСОБА_1 - Служби у справах дітей виконавчого комітету Мукачівської міської ради.
Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст. 374,375,381-384ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 4 грудня 2019 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови суду складено 23 квітня 2021 року.
Головуючий
Судді