Ухвала від 23.04.2021 по справі 686/9695/21

Справа № 686/9695/21

Провадження № 1-кс/686/4624/21

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2021 року м. Хмельницький

Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

22.04.2021 року прокурор Окружної прокуратури міста Хмельницького ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, про накладення арешту на вилучене 17.04.2021 р. під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- банківську картку «BelarusBank» № НОМЕР_1 , банківську картку «BankPolski» № НОМЕР_2 , банківську картку «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , купюру номіналом 200 Польських злотих (АС9469132), 3 купюри номіналом 100 доларів США (MB21632717F, PB22315556A, MB21632719F), купюру номіналом 200 гривень (ХБ 3573003), купюру номіналом 500 гривень (УГ4849572) - поміщено до с/п №sud 2059719.

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 .

В обґрунтування даного клопотання прокурором зазначено, що 17.04.2021 року близько 14 год. 50 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками ТОР УПП в Хмельницькій області був виявлений громадянин ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зберігав при собі наркотичну речовину у великих розмірах.

17.04.2021 року, в ході затримання гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку ст. 208 КПК Україні, при проведенні особистого обшуку, було виявлено та вилучено:

1) банківська картка «BelarusBank» № НОМЕР_1 , банківська картка «BankPolski»№ НОМЕР_2 , банківська картка «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , купюру номіналом 200 Польських злотих (АС9469132), 3 купюри номіналом 100 доларів США (MB21632717F, PB22315556A, MB21632719F), купюра номіналом 200 гривень (ХБ 3573003), купюра номіналом 500 гривень (УГ4849572) - поміщено до с/п №sud 2059719;

2) мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 - поміщено до с/п №sud 2059720;

Так як існують підстави вважати, що вилучене майно є предметом кримінального правопорушення, зберегло на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, та може бути використаним як доказ по факту вчинення даного кримінального правопорушення, або ж інших кримінальних правопорушень, має важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, виникла необхідність у вилученні вказаного майна та накладенні на нього арешту з метою збереження речових доказів та встановлення об'єктивної істини по даному кримінальному провадженні.

Вилучений в ході затримання ОСОБА_4 мобільний телефон має безпосереднє відношення до збуту наркотичних засобів та психотропних речовин методом «закладок». Тобто - при поміщенні упакування або ємкості із наркотичним засобом або психотропною речовиною до певного прихованого місця на ділянці місцевості, із використанням наявних на вказаній ділянці місцевості речей, предметів, об'єктів, особливостей ландшафту вказаної ділянки, вказана ділянка місцевості фотографується за допомогою фотокамери мобільного телефону, вказана фотографія обробляється за допомогою графічних редакторів, наявних у програмному забезпеченні телефону - місце схову «закладки» помічається спеціальним маркером та після цього за допомогою мессенжерів, зокрема «Telegram» надсилається особі, яка замовила відповідну речовину, із зазначенням адреси, координат та іншої інформації, необхідної для пошуку наркотичного засобу чи психотропної речовини (глибина прикопу в землю, місце безпосереднього схову, інша необхідна інформація).

Крім того вилучені грошові кошти та банківські картки могли бути використані замовниками наркотичних засобів та психотропних речовин для оплати за отримання таких, а отже вони також являються предметом кримінального правопорушення, мають важливе значення для встановлення об'єктивної істини у кримінальному провадженні та визнані речовим доказом у кримінальному провадженні

Підставою накладення арешту є тимчасове позбавлення власників вилученого майна - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 можливості відчужувати, розпоряджатися іншим чином чи використовувати вказане майно до часу скасування арешту.

Оскільки існує сукупність підстав вважати, що вилучені речі є предметом кримінального правопорушення, зберегли сліди, які можуть являтись доказом вчинення кримінального правопорушення, а також з метою забезпечення збереження речових доказів, запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі чи відчуження, а також з метою проведення в подальшому експертиз та встановлення осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення та викриття інших злочинів, виникла необхідність у накладенні арешту на вилучені речі.

Прокурор в судове засідання не з'явився, проте, в його клопотанні міститься прохання про розгляд справи за його відсутності, просить його задовольнити.

Перевіривши надані матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За положеннями ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправних шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Вилучені речі відповідають критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки можуть бути предметом кримінального правопорушення, а також зберегли на собі його сліди, та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Згідно із ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.

Ненакладення арешту на вилучене майно або менш обтяжливий спосіб його накладення, ніж заборона користування, відчуження і розпорядження, може призвести до відчуження або знищення майна, що, в свою чергу, призведе до втрати доказів у кримінальному провадженні і перешкодить досягненню його мети.

З огляду на наведене, клопотання слідчого є обґрунтованим.

Приходячи до такого висновку, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту.

Слідчий суддя звертає увагу, що арешт майна з метою збереження речових доказів, що передбачено ч. 2 ст.170 КПК України і не вимагає наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення у кримінальному провадженні, а тому не пов'язаний з можливістю арешту такого майна.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна для третіх осіб слідчим суддею не встановлено.

Такий захід забезпечення кримінального провадження не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Накладення арешту на указане майно є тимчасовим заходом.

У разі встановлення обставин, за яких в подальшому застосуванні цього заходу буде відсутня потреба, він може бути скасований повністю або частково слідчим суддею, зокрема за клопотанням власника майна.

Враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, з метою забезпечення повного, всебічного розслідування кримінального провадження, з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна, про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, тому клопотання прокурора підлягає задоволенню.

По справі необхідно провести ряд досліджень, слідчих дій, з метою забезпечення збереження речового доказу, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, передачі чи відчуження, а також з метою проведення в подальшому експертиз та встановлення осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення та викриття інших злочинів, а тому наявна необхідність у накладенні арешту на вилучені речі.

Керуючись ст.ст.172, 173 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт, з тимчасовим позбавленням права володіння, відчуження та користування на вилучене 17.04.2021 р. під час проведення особистого обшуку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на:

- банківську картку «BelarusBank» № НОМЕР_1 , банківську картку «BankPolski»№ НОМЕР_2 , банківську картка «ПриватБанк» № НОМЕР_3 , купюру номіналом 200 Польських злотих (АС9469132), 3 купюри номіналом 100 доларів США (MB21632717F, PB22315556A, MB21632719F), купюру номіналом 200 гривень (ХБ 3573003), купюру номіналом 500 гривень (УГ4849572) - поміщено до с/п №sud 2059719.

- мобільний телефон марки «Xiaomi Redmi» IMEI1: НОМЕР_4 , IMEI2: НОМЕР_5 .

Ухвала про арешт виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 5 днів з дня її оголошення, якщо ухвала постановлена без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні під час розгляду питання про арешт майна мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Слідчий суддя

Попередній документ
96614899
Наступний документ
96614904
Інформація про рішення:
№ рішення: 96614900
№ справи: 686/9695/21
Дата рішення: 23.04.2021
Дата публікації: 28.05.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (15.06.2021)
Дата надходження: 11.06.2021
Предмет позову: -
Розклад засідань:
13.05.2021 16:30 Хмельницький апеляційний суд
17.05.2021 16:30 Хмельницький апеляційний суд