Справа № 466/939/21
21 квітня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова у складі:
головуючої - судді Зими І.Є.
при секретарі Вітрук В.О.
з участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні , в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів ,-
9.02.2021р. ОСОБА_2 звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 2000 грн., до досягнення дитиною повноліття.
Свої вимоги мотивує тим, що перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 02.11.2011р., який розірвано 12.05.2015р. за рішенням суду.
У шлюбі в них народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який після розлучення проживає разом з нею. Вона самостійно займається його вихованням та матеріальним утриманням. Відповідач не бере участі у забезпеченні дитини, коштів на його утримання та розвиток не надає.
За таких обставин, позивач змушена звернутись до суду про стягнення з відповідача аліментів у заявленому вище розмірі.
В судове засідання позивач не з'явилась, подавши заяву про розгляд справи без її участі, просить позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позивача визнав та пояснив, що згідний на сплату аліментів в розмірі 2000 грн. щомісячно. Додатково пояснив, що позивачка з ним не спілкується, на дзвінки не відповідає, не дає побачень з дитиною.
Заслухавши пояснення відповідача , дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували в шлюбі з 02.11.2011р., зареєстрованому у Брюховицькій селищній раді м. Львова, актовий запис №22.
За час подружнього життя у них народився син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження № НОМЕР_1 від 21 березня 2012 року.
Шлюб між сторонами розірвано 29.04.2015р., згідно рішення Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/2140/15-ц.
Згідно довідки про склад сім'ї від 26.01.2021 року, малолітній ОСОБА_4 проживає з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 .
Приписами ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дітей і проживання батьків окремо від них не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дітей.
Статтею 150 СК України визначені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, а саме: батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Статтею 180 СК України передбачено обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Виходячи з вищенаведеного, сторони мають рівні права та обов'язки по утриманні та матеріальному забезпеченні дітей, а отже не тільки позивач, але й відповідач зобов'язані утримувати своїх малолітніх (неповнолітніх) дітей.
Згідно ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Так, мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.4 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
При визначенні розміру аліментів, суд у відповідності до ст. 182 СК України враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у позивача на утриманні, окрім ОСОБА_5 , ще двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позову, а саме про необхідність присудження аліментів з відповідача в користь позивачки на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 2000 грн., до досягнення дитиною повноліття, оскільки обов'язок утримувати дітей є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Крім того, відповідач позов визнав, а відтак, вказані обставини в силу ч.1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню, суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Статтею 79 СК України передбачено, що аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно дост.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Позивач ОСОБА_2 звільнена від сплату судового збору на підставі п.3 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як позивач , у справах про стягнення аліментів.
Відтак, в силу ст. 141 ЦПК України, судовий збір у розмірі 908 грн. стягнути з відповідача в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 10, 81, 263-265, 430 ЦПК України, ст. 141,150,180-183 Сімейного Кодексу України, суд, -
позов задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісячно у розмірі 2000 (дві тисячі ) грн., але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку , починаючи з 09.02.2021р. і до досягнення дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 908 (дев'ятсот вісім) грн. судового збору.
Позивач: ОСОБА_2 , проживає: АДРЕСА_1 , ІПН - НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , проживає: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_4 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту виготовлення повного його тексту, до Львівського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Є. Зима