Справа № 466/2359/21
20 квітня 2021 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Ковальчука О.І.
з участю секретаря Масної К.О.
заявника ОСОБА_1
представника заявника, адвоката Стиранки М.Б.
справа №466/2359/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Шафран Роман Іванович про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та місця відкриття спадщини
встановив:
22.03.2021 року адвокат Стиранка М.Б. звернувся до суду з заявою в інтересах ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем та місця відкриття спадщини, в якій просить встановити факт спільного постійного проживання ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 в та встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є останнє місце його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 , перебуваючи на території Республіки Білорусії, помер батько заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 .
До часу смерті ОСОБА_2 без реєстрації місця проживання постійно проживав з донькою в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 в.
26 лютого 2021 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шафрана Романа Івановича з метою заведення спадкової справи після смерті її батька.
Проте, приватний нотаріус Шафран Р.І. відмовив у заведенні спадкової справи, оскільки з поданих документів вбачається, що останнє місце реєстрації померлого було зареєстроване у м. Києві, а згідно п.1.12 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України місце відкриття спадщини визначається за останнім місцем проживання померлого.
Відтак, на теперішній час виникло питання про необхідність встановлення факту її спільного проживання із батьком на момент відкриття спадщини у м. Львові з метою оформлення спадкових прав.
Водночас, у заявника відсутні документи, які б засвідчували зареєстроване місце проживання спадкодавця у м. Львові. Підтвердити місце відкриття спадщини (місце проживання померлого ОСОБА_2 ) у позасудовому порядку неможливо.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Згідно абз.3 п.3 роз'яснень постанови Пленуму ВС України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця, яке визначається за правилами ст.29, ст.1221 ЦК України.
Відповідно до ст.1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.
Згідно ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Таким чином, щодо спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом поданням ними до нотаріальної контори заяви про відмову від спадщини.
При вирішенні питання, чи прийняв спадкоємець спадщину в порядку, визначеному ч.3 ст.1268 ЦК (шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час його смерті), місце реєстрації спадкодавця НЕ має вирішального значення, якщо буде встановлено факт фактичного постійного проживання спадкоємця із спадкодавцем.
Відповідно до вимог ч.1 ст.29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Положення статті 29 ЦК України НЕ ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.
Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
У постанові від 27.01.2021 №584/1166/15-ц Верховний Суд наголошує на тому, що відповідно до положень ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність НЕ МОЖУТЬ бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.
Згідно із роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що викладені у п. 23 Постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.
Згідно положень ч.2 ст.315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Враховуючи той факт, що спадкодавець ОСОБА_2 з 2000 року до дня смерті - ІНФОРМАЦІЯ_2 фактично проживав без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , та за місцем реєстрації в м. Києві НЕ проживав, а тому факт місця відкриття спадщини підлягає встановленню судом.
У постанові від 10.01.2019 у справі №484/747/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч.3 ст.1268 ЦК, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду відповідно до якої сама по собі відсутність реєстрації не є абсолютним підтвердженням, що особа не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини міститься у постанові від 1 липня 2020 року у справі №222/1109/17.
Факт проживання заявника зі спадкодавцем підтверджується відміткою у паспорті заявника щодо реєстрації місця проживання, а також довідкою виконавчого комітету смт. Брюховичі м. Львова №262 від 16.02.2021.
Таким чином, в залежності від місця відкриття спадщини, залежить місце, та особа нотаріуса або посадова особа органу місцевого самоврядування, у якої заявник буде отримувати свідоцтво про право на спадщину.
Зважаючи на значну територіальну віддаленість м. Києва від міста Львів, де проживає заявник, з урахуванням діючих обмежень у зв'язку із введенням на території України карантину та з урахуванням того, що значна частина спадкового майна знаходиться у м. Львів, відкриття спадщини у м. Києві буде надмірно ускладненим.
Саме тому, просить суд встановити факт місця відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 за місцем його фактичного проживання по АДРЕСА_1 .
Встановлення фактів - постійного проживання із спадкодавцем та місця відкриття спадщини для заявника має юридичне значення з метою реалізації нею спадкових прав на оформлення спадщини та визначення місця відкриття спадщини згідно ч.1 ст.1221 ЦК України. У зв'язку з вищевикладеним, змушена звернутися до суду.
В судовому засіданні заявник та представник заявника заяву підтримали повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в поданій до суду заяві. Просили заяву задовольнити.
Заінтересована особа приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Шафран Р.І. в судове засідання не з'явився, однак на адресу суду поступила заява про розгляд справи у його відсутності.
Заслухавши пояснення заявника, представника заявника, свідка ОСОБА_3 , з'ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що заявник ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5-6).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на території Республіки Білорусь, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим відділом ЗАГС головного управління юстиції Мінського міського виконавчого комітету (а.с.8-9).
Судом також встановлено, що до часу смерті ОСОБА_2 без реєстрації місця проживання постійно проживав з донькою ОСОБА_1 в одному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою №262 від 16.02.2021 року, виданою Виконавчим комітетом смт. Брюховичі, з якої вбачається, що ОСОБА_2 з 2000 року без реєстрації проживав за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).
Так, після смерті батька заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відкрилась спадщина на спадкове майно, а тому 26 лютого 2021 року заявник звернулася до приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Шафрана Романа Івановича з метою заведення спадкової справи після смерті її батька.
Проте, приватний нотаріус Шафран Р.І. відмовив у заведенні спадкової справи, оскільки з поданих документів вбачається, що останнє місце реєстрації померлого було зареєстроване у м. Києві, а згідно п.1.12 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України місце відкриття спадщини визначається за останнім місцем проживання померлого (а.с.12).
Відтак, на теперішній час у заявника виникло питання про необхідність встановлення факту її спільного проживання із батьком на момент відкриття спадщини у м. Львові з метою оформлення спадкових прав.
Також в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який являється чоловіком заявника, підтвердив той факт, що з ними в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , протягом останніх років проживав батько заявника - ОСОБА_2 , незважаючи на те, що був зареєстрований в Києві.
Таким чином, оцінюючи подані докази в їх сукупності, суд вважає, що факт спільного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_2 в будинку за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджений поданими суду доказами.
Встановлення факту спільного проживання із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 , а також встановлення факту того, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є останнє місце його проживання за адресою: АДРЕСА_1 , впливає на спадкові права заявника, необхідні для отримання свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п.1 ч.1, ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнові права фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку встановлення.
Крім цього, як вбачається із інформації, наведеної у листі Верховного Суду України від 01.01.2012 (Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення), факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв'язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.
У постанові від 10.01.2019 у справі №484/747/17 Верховний Суд дійшов висновку, що відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені ч.3 ст.1268 ЦК, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду міститься у постанові від 1 липня 2020 року у справі №222/1109/17, відповідно до якої сама по собі відсутність реєстрації не є абсолютним підтвердженням, що особа не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Факт про встановлення якого просить заявник, дасть йому підстави для реалізації свого права як спадкоємця в майбутньому.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає заяву підставною та такою, що підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст.12,13,81, 141, 259, 263, 265, 268, 293, 315, 319, суд
ухвалив:
заяву задовольнити повністю.
Встановити факт спільного постійного проживання ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) із спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини за адресою: АДРЕСА_1 .
Встановити факт, що місцем відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , є останнє місце його проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 22.04.2021 року.
Суддя О. І. Ковальчук