Справа № 466/462/21
05 квітня 2021 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Зима І.Є. розглянувши матеріали, які надійшли з Шевченківського ВП ГУ НП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП,, -
установив:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №353254 від 21.01.2021 року., гр. ОСОБА_1 неналежно виконує свої батьківські обов'язки відносно дитини ОСОБА_2 , а саме 19.01.2021 року о 03.11 год. за адресою: АДРЕСА_1 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 висловлювалась нецензурною лайкою і перебувала в стані алкогольного сп'яніння, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 свою вину у вчинення правопорушення заперечила, та пояснила що не вчиняла жодних протиправних дій. Вночі з її чоловіком виник конфлікт в ході якого він кричав, ображав її та завдав тілесних ушкоджень. Під час сварки проснулась дитина, оскільки у них однокімнатна квартира. Після цього вона викликала працівників поліції, які не встановивши усіх обставин справи склали на неї адміністративний протокол. Зазначила що не перебувала в стані алкогольного сп'яніння, випила за вечерею один бокал вина.
Заслухавши пояснення правопорушника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 184 КУпАП, відповідальність настає ухиляння батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов'язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов'язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов'язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.
Згідно ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Окрім того, згідно ст.ст. 245, 252 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, на підставі оцінених за внутрішнім переконанням доказів, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, та ін.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення про адміністративне правопорушення серії ВАБ №353254 від 21.01.2021 року., гр. ОСОБА_1 19.01.2021 року, близько 03.11 за адресою: АДРЕСА_1 в присутності малолітньої дитини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 висловлювалась нецензурною лайкою і перебувала в стані алкогольного сп'яніння.
З пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та протоколу вбачається, що її чоловік вчинив скандал, в результаті чого проснулась дитина.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що докази, надані на підтвердження вини ОСОБА_1 у вигляді протоколу про адміністративне правопорушення, та довідки про результати перевірки, а наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява №25), який застосовується при оцінці доказів, а також докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту».
У зв'язку з вищевикладеним, суд доходить до висновку, що вказана у протоколі подія відбулася не в наслідок ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення виховання дитини.
Таким чином, перевіривши докази у справі на допустимість, проаналізувавши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП, не підтверджена наявними доказами, а відтак провадження у справі підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення на підставі п.1 ст.247 КУпАП.
провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І. Є. Зима