465/1552/16-ц
2/465/304/21
Іменем України
23.04.2021 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючої судді Мартьянової С.М.
при секретарі Турчак М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_3 , третя особа: ЛКП «Сокільницьке» про визнання незаконним і скасування рішення про оформлення права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним і скасування рішення про реєстрацію права власності, визнання незаконним і скасування наказу та визнання недійсним договору оренди,-
Позивачі звернулися до суду з позовом до виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Львівської міської ради, Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ОСОБА_3 , третя особа: ЛКП «Сокільницьке» про визнання незаконним і скасування рішення про оформлення права власності, визнання недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним і скасування рішення про реєстрацію права власності, визнання незаконним і скасування наказу та визнання недійсним договору оренди. Просять визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №163 від 13.03.2009 року «Про оформлення права комунальної власності на нежитлове приміщення загальною площею 7,8 кв.м. на АДРЕСА_1 »; визнати недійсним свідоцтво про право власності від 13.03.2009 року на нежитлові приміщення загальною площею 7,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , яке видане відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №163 від 13.03.2009 року; визнати незаконним та скасувати рішення реєстратора Садівської Н.С. про реєстрацію права власності на нежитлові приміщення загальною площею 7,8 кв.м. на АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Львова від 07.05.2009 року;визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №5-А від 03.02.2015 року «Про укладення договору оренди на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 »; визнати недійсним договір оренди №Ф-9426-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.02.2015 року приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 10,6 кв.м., з індексами приміщення першого поверху ХХХІV, XXXV відповідно до технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 12.06.2014 року, який укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_3 .
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що позивачі проживають у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить їм на праві спільної сумісної власності. Влітку 2015 року позивачам та іншим мешканцям квартир будинку стало відомо, що допоміжні приміщення (колясочна та кладовка) першого поверху у шостому під'їзді їхнього будинку були зачинені невідомою особою навісним замком, внаслідок чого обмежено доступ мешканців квартир будинку до допоміжних приміщень будинку колясочної і кладової. 13.08.2015 року позивачі, спільно із іншими мешканцями (власниками) квартир будинку АДРЕСА_1 , звернулись до міського голови Львова щодо неправомірного передання в оренду допоміжного приміщення будинку (колясочної) і його використання сторонньою особою. У відповідь на вказане звернення, Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради листом №2302-3227 від 13.10.2015 року повідомило, що на нежитлові приміщення 1-го поверху загальною площею 10,6 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 01.07.2015 виготовлено інвентаризаційну справу за №1234, у якій відсутня інформація про те, що приміщення 1-го поверху інд. XXXIV, XXXV належать до допоміжних приміщень (візочна) будинку.Позивачі зазначають, що приміщення інд. XXXV пл. 7,8 кв.м. є допоміжним приміщенням багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому незаконно були зареєстровані на праві комунальної власності за Львівською міською радою на підставі рішення виконавчого комітету ЛМР № 163 від 13.03.2009 року «Про оформлення права комунальної власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 », яке просять визнати незаконним та скасувати. Позивачі зазначають, що стосується допоміжного приміщення позначеного інд. XXXІV пл. 2,8 кв.м., вказане допоміжне приміщення будинку не вибувало із спільної власності власників квартир будинку АДРЕСА_1 , проте разом із приміщенням інд. XXXV пл. 7,8 кв.м. було незаконно передано Управлінням комунальної власності Львівської міської ради в оренду згідно оспорюваного договору оренди від 17.02.2015 року, який укладено на підставі наказу Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №5-А від 03.02.2015 року, який просять скасувати. Просять позовні вимоги задоволити.
У судове засідання з'явився представник позивачів, позовні вимоги підтримав, надав письмові пояснення викладені у позовній заяві,у заяві про зміну позовних вимог та додаткових обґрунтуваннях. Просить позов задоволити. Зазначив, що приміщення позначені інд. XXXІV пл. 2,8 кв.м. та інд. XXXV пл. 7,8 кв.м. є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 , та були запроектовані як колясочні, що підтверджується кресленнями вказаного будинку, яке надано державним підприємством «Державний інститут проектування міст «Містопроект», в подальшому їх призначення не змінювалось, а тому такі допоміжні приміщення не могли вибути із спільної сумісної власності мешканців (власників) квартир будинку. Просить позов задоволити повністю.
Представник відповідача - ОСОБА_3 подав заперечення на позов 07.12.2017 року, у яких зокрема зазначив, що позивачами пропущено позовну давність, вважає, що спірні приміщення, які передані йому в оренду не є допоміжними приміщеннями багатоквартирного будинку, а є нежитловими. Вважає позовні вимоги недоведеними належними доказами. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
Представник відповідача виконавчого комітету Львівської міської ради надала письмову заяву, згідно якої просить у задоволенні позову відмовити, застосувати строк позовної давності. Зазначає, що крім цього позивачем не надано жодного доказу щодо порушення її прав.
Відповідачі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, Львівська міська рада, ОСОБА_3 , Обласне комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», ЛКП «Сокільницьке» у судове засідання не з'явились,про причини неявки суд не повідомили, хоча належним чином повідомлялись про час і місце розгляду справи.
За вищенаведених обставин суд вважає можливим завершувати судовий розгляд справи за відсутності учасників судового провадження.
У відповідності до положень ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється
Дослідивши матеріали судової справи, наданий суду відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, письмові заяви з висловленою позицією сторін щодо заявлених позовних вимог, суд приходить до наступних висновків.
Статтями 12 та 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Ухвалою судді ОСОБА_4 21.06.2017 року заочне рішення скасовано.
На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, розпорядження керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 55/Р від 14.05.2019 року, 15.05.2019 року вказану цивільну справу передано судді Мартинишин М.О.
Ухвалою судді Мартьянової С.М. 10.10.2019 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до виконкому Львівської міської ради,управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради,Львівської міської ради, ОСОБА_3 ,ОКП ЛОР'БТІ та ЕО» про визнання незаконним та скасування рішення виконкому Львівської міської ради,визнання недійсним свідоцтва про право власності,скасування рішення реєстратора,наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики,визнання недійсним договору оренди прийнято до свого провадження та призначено судове засідання.
Судом встановлено, що позивачі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 , яка належить їм на праві спільної сумісної власності. Із матеріалів інвентаризаційної справи видно, що на першому поверсі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 розміщені приміщення, які позначені на поверховому плані під інд. ХХХV - площею 7.8 кв.м. та під інд. ХХХІV площею - 2.8 кв.м.
Згідно з інвентаризаційною справою на будинок АДРЕСА_1 вбачається, що 26.11.2008 року Управління комунальної власності листом реєстр. №3202-6394 звернулось до директора ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» (вх. № Ю/6183-ю/6188 від 28.11.2008 року), яким просило надати інформацію про те, за ким зареєстровані нежитлові приміщення пл. 7,8 кв.м. у будинку АДРЕСА_1 . ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» повідомлено, що згідно архівних даних станом на 04.12.2008 року будинок АДРЕСА_1 (в т.ч. приміщення площею 7,8 кв.м.) за територіальною громадою м. Львова не зареєстрований.
13.03.2009 року виконавчим комітетом Львівської міської ради прийнято рішення №163 «Про оформлення права комунальної власності на нежитлове приміщення на АДРЕСА_1 », яким вирішено оформлено за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради, право комунальної власності на нежитлове приміщення загальною площею 7,8 кв.м на АДРЕСА_1 згідно з технічним паспортом. П. 2 Рішення ЛМР зобов'язано відділ приватизації державного житлового фонду Франківського району оформити та видати згідно з п. 1 свідоцтво про право власності на нежитлове приміщення.
13.03.2009 року відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради видано свідоцтво про право власності територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради на нежитлове приміщення площею 7,8 кв.м., яке знаходиться у АДРЕСА_1 .
07.05.2009 року Управління комунальної власності звернулось до ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» реєстр. №ю/1825-1830 з проханням зареєструвати свідоцтва про право власності та виготовити витяги про реєстрацію права власності, зокрема на нежитлові приміщення пл. 7,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності від 13.03.2009 року, яке видане відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради та рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №163 від 13.03.2009 року 07.05.2009 року ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» зареєстровано право власності за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на нежитлове приміщення загальною площею 7,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 (реєстраційний номер 27228788) та видано Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №22674043 від 07.05.2009 року.
03.02.2015 року управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради прийнято наказ №5-А «Про укладення договору оренди на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 », яким наказано сектору оформлення договорів оренди відділу регулювання орендних відносин протягом 15-ти календарних днів від дня реєстрації наказу укласти договір оренди із ОСОБА_3 на нежитлові приміщення 1-го поверху під інд. XXXIV, XXXV, площею 10,6 кв.м відповідно до технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 12.06.2014 за адресою: АДРЕСА_1 для власних потреб на термін 2 роки 364 дні.
17.02.2015 року між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_3 укладено договір оренди №Ф-9426-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень), відповідно до якого передано в оренду приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 10,6 кв.м. з індексами приміщення першого поверху ХХХІV, XXXV відповідно до технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 12.06.2014 року строком на 2 роки 364 дні.
Із інвентаризаційної справи на будинок вбачається,що будинок АДРЕСА_1 , що розташований на першому поверсі знаходяться приміщення позначені на поверховому плані інд. ХХХІV - пл. 2,8 кв.м. та ХХХV - пл. 7,8 кв.м. При первинній інвентаризації будинку за вищезгаданою адресою в 1978-1979 роках приміщення під інд. XXXІV та XXXV були позначені як «службові». При поточній інвентаризації у 2001, 2004 та 2005 роках дані приміщення стали позначатись як «нежитлові», проте документи про зміну призначення таких приміщень в матеріалах інвентаризаційної справи відсутні. Із акта біжучих змін, який складено 08.09.2005 року, вбачається, що при обстеженні нежитлового приміщення (літера по плану А-9) позначеного літ. ХХХV - пл. 7,8 кв.м. (колясочна) змін не виявлено.
Із листа ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» №758 від 11.02.2016 року вбачається, що станом на 29.12.2012 року, згідно архівних даних нежитлове приміщення загальною площею 7,8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 було зареєстроване на праві комунальної власності за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради на підставі свідоцтва про право власності від 13.02.2009 року, яке видане відділом приватизації Львівської міської ради згідно рішення виконавчого комітету Львівської міської ради №163 від 13.03.2009 року.
Згідно з листа ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» листом №558 від 01.03.2016 року вбачається, що при первинній інвентаризації у 1978 році житлового будинку АДРЕСА_1 усі приміщення спільного користування позначались як «службові» (рос. «служебные»). Станом на сьогоднішній день при інвентаризації будинку такі приміщення позначаються як допоміжні, тобто як місця загального користування, зокрема і приміщення під інд. ХХХV площею 7,8 кв.м. та під інд. ХХХІV площею 2,8 кв.м.
Відповідно до листа №856/11-1 від 09.10.2017 року Державного підприємства державний інститут проектування міст «Містопроект» вбачається, що приміщення на першому поверсі шостого під'їзду будинку АДРЕСА_1 вказані під літерою XXXV та літерою XXXIV у документації, що розроблена ДП ДІПМ «Містопроект» (об'єкт №3941-17, «Гипроград» 1976 р.) запроектовані як колясочні. Вказані приміщення, згідно ДБН В.2.2.-15-2005 додаток Б (обов'язковий), відносяться до допоміжних приміщень багатоквартирного житлового будинку. Згідно листа ДП ДІНМ «Містопроект» додано копію титульного листа прив'язаної типової блок-секції серії 87-093 та копію креслення «План 1-го поверху» з проектної документації на будинок, на якому приміщення першого поверху під літ. XXXV та літ. ХХХІV запроектовані як «колясочні», які є допоміжними приміщеннями будинку.
У термінах і визначеннях понять, які наведені у Додатку Б (обов'язковий) Державних будівельних норм В.2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», затверджених наказом Держбуду України від 18.05.2005 року №80, міститься визнання поняття підсобні приміщення багатоквартирного житлового будинку, якими є приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, комори, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти тощо).
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України та в п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування, у тому числі допоміжні. Допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, згідно із цим Законом (п. 2 ч. 1 ст. 1), призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери й інші підсобні та технічні приміщення).
Згідно листа ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» № 758 від 11.02.2016 року вбачається, що при первинній інвентаризації будинку за вищезгаданою адресою в 1978-1979 роках приміщення під інд. XXXIV та XXXV були позначені як службові (рос. «служебн.»). При поточній інвентаризації у 2001, 2004 та 2005 роках дані приміщення стали позначатись як нежитлові. Документи, які б свідчили про зміну призначення таких приміщень в матеріалах інвентаризаційної справи - відсутні. Тобто призначення цих допоміжних приміщень з часу проектування багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 у встановленому порядку не змінювалось та передбачалось розробленою ДП ДІПМ «Містопроект» проектною документацією. Будинок АДРЕСА_1 збудований у 1976-1978 роках згідно проектної документації розробленої у 1976 році ДП ДІПМ «Містопроект» (об'єкт №3941-17, «Гипроград»). Призначення з яким проектувались спірні приміщення визначені проектною документацією, яка була розроблена на основі типового проекту, а з часу введення будинку в експлуатацію призначення вказаних допоміжних приміщень вказувалось в інвентаризаційній справі на будинок як допоміжних («службових»).
Відповідно до п. 2.2. Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації б'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.09.2003 року N° 146, які є інформаційно-роз'яснювальним посібником до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 року №127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за № 582/5773 (із змінами та доповненнями) у разі невизначеності щодо призначення об'єкта рекомендується керуватися розробленим та затвердженим в установленому порядку проектом будівництва (реконструкції, переобладнання) будинків і споруд, чинними будівельними нормами, проектами або проектами-аналогами, а при їх відсутності - іншими документами, що нададуть можливість визначити призначення об'єкта.
Дана справа перебуває в провадженні Франківського районного суду з 21 червня 2017 року і у всіх учасників справи було достатньо часу для наведення свої доводів у поданому до суду позові шляхом подачі заперечень на позов, письмових пояснень та заперечень на ці пояснення тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону «Про приватизацію державного житлового фонду» (в редакції від 04.09.2008 року) власники квартир багатоквартирних будинків та жилої площі в гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень будинку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Згідно з положеннями п. 2 ст. 10 цього Закону надано в Рішенні Конституційного Суду №4-рп/2004 від 02.03.2004 року (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків), згідно якого роз'яснено, що орган місцевого самоврядування не має права без згоди співвласників багатоквартирного будинку власників приватизованих квартир продавати, здавати в оренду або вирішувати питання перебудови, надбудови, добудови до нього споруд, забудови сходових клітин та в їздо - виїзних брам, облаштування на фасадах будинків спеціального технічного обладнання промислового призначення тощо, за винятком проведення ремонтних робіт згідно із законодавством. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступники) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень. Вони є рівними у праві володіти, користуватися і розпоряджатися допоміжними приміщеннями. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні та ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадянам одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема, створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир.
Законодавство розділяє поняття допоміжного приміщення та нежилого приміщення. Так, згідно ст. 1 Закону «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку (сходові клітини, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні коридори, колясочні, кладові, сміттєкамери, горища, підвали, шахти й машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Згідно зі ст. 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у їхній спільній сумісній власності і не підлягає відчуженню, загальне майно - у спільній частковій власності.
У п. 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 09.11.2011 року у справі №1-22/2011 (№14-рп/2011) за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» в аспекті конституційного звернення положення пункту 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року № 2482-XII зі змінами необхідно, що вказані положення необхідно розуміти так: власники квартир дво- або багатоквартирних житлових будинків та житлових приміщень у гуртожитку, незалежно від підстав набуття права власності на такі квартири, житлові приміщення, є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою. Допоміжне приміщення у дво- або багатоквартирному будинку, гуртожитку має своє функціональне призначення, яке полягає у забезпеченні експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців. Під поняттям «мешканці» треба розуміти власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень будинку, які проживають у будинку і становлять визначене коло суб'єктів, які реалізують право спільної власності на окремий її об'єкт - допоміжні приміщення.
Згідно Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України №76 від 17.05.2005 року «Про затвердження Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій» допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України визначено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Ч. 1 ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно з ч. 2 цієї статті кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Згідно з ч. 1 ст. 393 ЦК України встановлено, що правовий акт органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в АРК - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів АРК, прийнятими у межах їхньої компетенції.
У справі Спорррінг і Льонрот проти Швеції Європейський суд з прав людини звернув увагу, що принцип мирного володіння майном для держави означає не лише обов'язок утримуватися від дій, що можуть призвести до втручання у право особи на мирне володіння майном, а і певних позитивних дій, які необхідні та є умовами мирного володіння, що випливає з того, що держава зобов'язана гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в Конвенції з прав людини.
Враховуючи вищевказані положення законодавства та беручи до уваги встановлені фактичні обставини справи, суд приходить до переконання, що рішення №163 від 13.03.2009 року прийнято виконавчим комітетом Львівської міської ради незаконно, оскільки цим рішенням вирішено оформити право власності на допоміжне приміщення багатоквартирного житлового будинку (колясочної), яке позначене літ. ХХХV - пл. 7,8 кв.м. за територіальною громадою м. Львова та зобов'язано відділ приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради видати свідоцтво про право власності від 13.03.2009 року на нежитлові приміщення загальною площею 7,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 .
Наказом Управління комунальної власності Львівської міської ради № 5-А від 03.02.2015 року «Про укладення договору оренди на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 », за наслідками розгляду звернення ОСОБА_3 від 13.01.2015 року № 3-Г-352/АП, наказано сектору оформлення договорів оренди відділу регулювання орендних відносин протягом 15-ти календарних днів від дня реєстрації наказу укласти договір оренди із ОСОБА_3 на нежитлові приміщення 1-го поверху під індексами XXXIV, XXXV площею 10,6 кв.м відповідно до технічного паспорта ОКП ЛОР «Бюро технічної інвентаризації та ЕО» від 12.06.2014 за адресою: АДРЕСА_1 для власних потреб на термін 2 роки 364 дні. На підставі вказаного наказу між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_3 укладено договір оренди № Ф-9426-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.02.2015 року приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 10,6 кв.м. з індексами приміщення першого поверху ХХХІV, XXXV відповідно до технічного паспорта від 12.06.2014 року.
Оскільки на допоміжне приміщення будинку АДРЕСА_1 (колясочної) пл. 7,8 кв.м. позначене інд. ХХХV набуто право власності територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради з порушенням положень законодавства, а також прав та інтересів позивачів, а допоміжне приміщення будинку позначене інд. ХХХІV пл. 2,8 кв.м. з спільної власності мешканців квартир багатоквартирного житлового будинку не вибувало, тому наказ Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради наказу № 5-А від 03.02.2015 року про передачу приміщень загальною пл. 10,6 кв.м. в оренду ОСОБА_3 є незаконним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Ч. 2 цієї статті визначено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). В абзаці 5 п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочину недійсним» №9 від 06.11.2009 року відповідно до ст.ст. 215 та 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
Таким чином, договір оренди № Ф-9426-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.02.2015 року приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 10,6 кв.м. з індексами приміщення першого поверху ХХХІV, XXXV відповідно до технічного паспорта ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 12.06.2014 року, укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_3 на підставі наказу № 5-А від 03.02.2015 року укладений з порушенням ч. 1 та ч. 2 ст. 203 ЦК України, а тому підлягає визнанню недійсним, оскільки такий укладений щодо об'єктів нерухомого майна допоміжного приміщення (колясочної) пл. 7,8 кв.м. позначеного інд. ХХХV та пл. 2,8 кв.м. позначеного інд. ХХХІV, які є допоміжними приміщеннями багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_1 .
Що стосується покликань представника відповідача ОСОБА_3 щодо пропуску позивачами строку позовної давності, суд вважає такі необґрунтованими, зважаючи на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦПК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Зі змісту позову та долучених документів, зокрема звернень та адвокатських запитів, відповідей на них, вбачається, що про порушення своїх прав у спірних правовідносинах позивачі дізнались влітку 2015 року, а з позовом звернулись 19.04.2016 року, тобто в межах встановленого строку позовної давності.
Натомість відповідачем ОСОБА_3 не надано доказів, які б свідчили про те, що позивачі звернулись із позовом до суду з порушенням встановленого строку позовної давності.
Згідно зч. 1 ст. 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 цієї статті учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтями 12 та 81 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Приписами статтями 12,13,14 ЦК України встановлено, що особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Таким чином, оцінивши доводи у їх сукупності, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, суд приходить до переконання про обґрунтованість позовних вимог.
У зв'язку із цим, суд вважає, що заявлений позов слід задовольнити - визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 163 від 13.03.2009 року «Про оформлення права комунальної власності на нежитлове приміщення загальною площею 7,8 кв.м. на АДРЕСА_1 ». Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 13.03.2009 року на нежитлові приміщення загальною площею 7,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , видане відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 163 від 13.03.2009 року. Визнати незаконним та скасувати рішення реєстратора Садівської Н.С. про реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 7,8 кв.м. на АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Львова від 07.05.2009 року (реєстраційний номер 27228788).Визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради № 5-А від 03.02.2015 року «Про укладення договору оренди на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 ».Визнати недійсним договір оренди № Ф-9426-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.02.2015 року приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 10,6 кв.м. з індексами приміщення першого поверху ХХХІV, XXXV відповідно до технічного паспорта Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 12.06.2014 року, укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_3 .
Керуючись статтями 2, 12, 13, 76, 80, 81, 82, 89, 258, 259, 264, 265, 268,354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 163 від 13.03.2009 року «Про оформлення права комунальної власності на нежитлове приміщення загальною площею 7,8 кв.м. на АДРЕСА_1 ».
Визнати недійсним свідоцтво про право власності від 13.03.2009 року на нежитлові приміщення загальною площею 7,8 кв.м. за адресою АДРЕСА_1 , видане відділом приватизації житла Франківської районної адміністрації Львівської міської ради на підставі рішення виконавчого комітету Львівської міської ради № 163 від 13.03.2009 року.
Визнати незаконним та скасувати рішення реєстратора Садівської Н.С. про реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 7,8 кв.м. на АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Львова від 07.05.2009 року (реєстраційний номер 27228788).
Визнати незаконним та скасувати наказ Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради № 5-А від 03.02.2015 року «Про укладення договору оренди на нежитлові приміщення на АДРЕСА_1 ».
Визнати недійсним договір оренди № Ф-9426-15 нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) від 17.02.2015 року приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 загальною площею 10,6 кв.м. з індексами приміщення першого поверху ХХХІV, XXXV відповідно до технічного паспорта Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» від 12.06.2014 року, укладений між Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради та ОСОБА_3 .
Рішення суду може бути оскаржене через Франківський районний суд м. Львова або безпосередньо до Львівського апеляційного суду впродовж тридцяти днів з дня його проголошення, а у випадку відкладення складання повного рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 26.04.2021 року.
Суддя Мартьянова С.М.