Справа №: 465/2924/21
3/465/1801/21
26.04.2021 рокум.Львів
Суддя Франківського районного суду м.Львова Гладишева Х.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працює водієм, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Франківського районного суду м.Львова надійшов протокол про вчинення адміністративного правопорушення від 14.04.2021 року, серія АА №286505, згідно якого 14.04.2021 року о 08.22 год. на вул.Наукова, 55 у м.Львові ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «ВАЗ АО7904», номерний знак НОМЕР_1 , здійснював перевезення пасажирів на міському автобусному маршруті у режимі маршрутного таксі №27, сполученням вул.Пасічна-ст.Скнилів, в кількості більшій, ніж місць для сидіння, що передбачена технічною характеристикою т/з, визначеною в реєстраційних документах на такий т/з, чим порушив вимоги п.п.8 п.3 постанови КМУ №230 від 22.03.2021 року.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності в судове засідання 26.04.2021 року не з'явився, при цьому подав заяву, в якій свою вину заперечив, просив закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд встановив наступне.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
У відповідності до ст.ст.251, 252 КУпАП, приймаючи рішення по справі про адміністративне правопорушення, суд оцінює докази в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 ст.44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
В матеріалах справи про адміністративне правопорушення в оформленні матеріалів є такі недоліки, а саме: 1) не долучені до матеріалів справи документи які б підтверджували, що ОСОБА_1 є суб'єктом правопорушення, а саме суб'єктом господарювання; 2) відсутні взагалі свідки в протоколі про адміністративне правопорушення, хоча правопорушення полягало саме в перевезенні пасажирів понад встановлену кількість осіб; 3) до матеріалів справи про притягнення до адміністративної відповідальності не долучено жодних доказів на підтвердження технічних характеристик автобусу, в частині кількості місць для сидіння та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року (n. 146) ЄСПЛ встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Також відповідно до висновку рішення ЄСПЛ від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
У відповідності до п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23- рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року. заява № 16347 02), «Надточій проти України» (рішення від 15 травня 2008 року, заява № 7460/03), беручи до уваги серйозність передбаченого ст. 44-3 КУпАП адміністративного стягнення у вигляді штрафу, яке має ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Європейський Суд з прав людини у справі «Кобсць проти України» 14 лютого 2008 року зазначив, що Суд повторює, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Авшар проти Typeччини» (Avsar v. Turkey), п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростованої презумпції, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачатьс я на її користь.
За таких обставин, враховуючи даний конституційний принцип, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення не виключають сумнівів у наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, і не можуть бути визнані достовірними, оскільки не ґрунтуються на об'єктивних доказах.
В справі не встановлено жодного належного і допустимого доказу, який би вказував на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 КУпАП, і який би достовірно підтверджував, що в нього був умисел на порушення правил щодо карантину людей, виключав би сумніви у цьому.
Виходячи з наведеного, з урахуванням вимог ч.1 ст.247 КУпАП, вважаю, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 247 ч.1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
постановив:
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - провадженням закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Суддя Х.В.Гладишева