29.01.2021 Провадження № 1-кп/331/101/2021
Єдиний унікальний номер 331/1031/19
29 січня 2021 р. м.Запоріжжя
колегія суддів Жовтневого районного суду м.Запоріжжя у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 при секретарі ОСОБА_4
за участю прокурора ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Запоріжжя кримінальне провадження, внесене до
Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018080020002646 від 15.12.2018 року, зобвинувальним актом
відносно
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м.Запоріжжя, українця, громадянина України, освіта середня, не одруже-
ного, не працюючого, який не має місця реєстрації, постійного місця проживання не
має, раніше засудженого,
- за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.115 ч.1, 185 ч.2 КК України,
У провадженні Жовтневого районного суду м.Запоріжжя знаходиться кримінальне провадження з обвину-вальним актом відносно ОСОБА_9 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.115 ч.1, 185 ч.2 КК України.
Обвинуваченому ОСОБА_9 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжений ухвалою Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 16.12.2020 р. до 16 лютого 2021 р.
Відповідно до вимог ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути
питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Прокурор вважає за доцільне продовжити відносно ОСОБА_9 дію запобіжного заходу у вигляді
тримання під вартою, оскільки, в теперішній час продовжують існувати ризики, передбачені ст.177 КПК України, які
існували під час обрання та продовження запобіжного заходу.
Захисник ОСОБА_10 та обвинувачений ОСОБА_9 проти продовження строку запобіжного за-
ходу у вигляді тримання під вартою заперечували, вважаючи можливим застосувати до обвинуваченого інший запо-
біжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Вирішуючи питання щодо продовження відносно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання
під вартою суд виходить з наступного.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Також, суд приймає до уваги практику ЄСПЛ, зокрема, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підс-тавою для тримання особи під вартою, проте таке обвинувачення в сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо вівернути, не взявши особу під варту. У справі "Ілійков проти Болгарії"
№ 33977/96 від 26.07.2001 р. ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оці-нюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Розглядаючи питання про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунто-ваного рішення суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіж-ного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Так, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, його вік, стан здоров'я, міцність соціальних зв'язків.
Аналізуючи обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, колегія суддів приймає до уваги, що ОСОБА_9 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого злочину, санкція за вчинення якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ят-надцяти років, він раніше неодноразово судимий, постійного місця проживання або реєстрації не має, ніде не працює, законного джерела доходів не має, у зв'язку з чим наявний ризик того, що перебуваючи на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, в судовому засіданні прокурором доведено ризик можливого переховування від суду, оскільки обвинувачений не має стійких соціальних зв'язків, які б могли запобігти настанню встановленого ризику, зокрема, місця постійного проживання, сім'ї, що свідчить про обґрунтованість припущень щодо можливого переховування обвинуваченого.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, колегія суддів вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, тобто засто-сування більш м'яких запобіжних заходів до обвинуваченого на даний час неможливе, ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, не зменшились.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому та позбавляє обвинуваченого мож-ливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема і запобіганню спробам переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинува-ченому знаходитись в місцях попереднього ув'язнення, неможливість завершити судовий розгляд, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці до 29 березня 2021 р.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 178, 183, 331, 372 КПК України, колегія суддів у х в а л и л а:
Продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці, до 29 березня 2021 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_9 , надіслати прокурору та Запорізькому слід-чому ізолятору УДПтС України в Запорізькій області за місцем утримання обвинуваченого.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_11
Суддя ОСОБА_12
Суддя ОСОБА_13