Справа № 316/2806/20
Провадження № 2/316/216/21
"23" квітня 2021 р. м.Енергодар
Енергодарський міський суд Запорізької області
у складі головуючого судді Бульби О.М.,
за участю секретаря судового засідання Черкашиної О.О.,
розглянувши відкритому судовому засіданні в залі судового засідання приміщення суду в м.Енергодарі Запорізької області, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу №316/2806/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, -
21.08.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Енергодарського міського суду Запорізької області з позовною заявою до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, в якій просить суд стягнути з Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради заборгованість по заробітній платі та середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні у розмірі 75385,35 грн. та судовий збір.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 31.08.2011 року по 31.05.2019 року він працював в Комунальному підприємстві «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради та наказом №628-к від 31.05.2019 року був звільнений на підставі п.5 ст.36 КЗпП України. Однак, на день звільнення підприємство не здійснило з ним, у повному обсязі, розрахунку по виплаті заробітної плати та залишилось невиплаченою станом на 17.08.2020 року сума 9560,95 грн. Оскільки відповідач не сплатив при звільненні належну йому заробітну плату, позивач вважає, що має право і на стягнення на свою користь середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, який з урахуванням його середньоденного заробітку в сумі 147,92 грн., становить, за весь час затримки розрахунку при звільненні до 17.08.2020 року, загальну суму у 65824,40 грн. (а.с.2-3).
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 25.08.2020 року провадження по справі відкрито за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання (а.с.14),
Ухвалою Енергодарського міського суду Запорізької області від 29.01.2021 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті (а.с.23).
В судове засідання, для розгляду справи по суті, позивач не з'явився, у пункті 4 позовної заяви просить розглянути справу без його участі (а.с.3).
В судове засідання, для розгляду справи по суті, відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи судом, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення з суду та не вручення через відділення поштового зв'язку «Укрпошта» (а.с.16,21) - не з'явився, в порушення ч.3 ст.131 ЦПК України про поважність причин неявки суд не повідомив, заяв або клопотань про відкладення слухання справи, розгляд справи без участі, відзиву на позовну заяву або заперечень проти позову - до суду не надав.
Згідно приписів ч.3 ст.131 ЦПК України, у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Вирішуючи питання про можливість розгляду справи у відсутності сторін, суд, враховуючи, що явка відповідача та позивача не визнавалась судом обов'язковою (п.3 ч.2 ст.43 ЦПК України), відсутність поважних причин неявки відповідача (ч.3 ст.131 ЦПК України), який належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відсутність відзиву, положення ч.1 ст.280 ЦПК України, ухвалив: розглянути справу у відсутності сторін, в порядку заочного провадження на підставі наявних у справі матеріалів та доказів.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ст.13 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що позивач працював у Комунальному підприємстві «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради з 31.08.2011 року до 31.05.2019 року та на підставі наказу №628-к від 31.05.2019 року був звільнений з підприємства на підставі п.5 ст.36 КЗпП України, у зв'язку з переведенням за його згодою до Комунального підприємства «Чисте місто» Енергодарської міської ради (а.с.3-4).
Враховуючи дані довідки №187 від 13.07.2020 року (а.с.5) суд погоджується з розміром заборгованості по заробітній платі, яка станом на 17.08.2020 року становить суму в 9560,95 грн.
Доказів на спростування розміру заборгованості по заробітної плати відповідача перед позивачем, або її виплату на дату розгляду справи судом - матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці, працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь яким строком.
Відповідно до ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України.
Згідно із ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Позивачу до теперішнього часу заборгованість по заробітній платі не виплачена, а відповідач, заперечень щодо суми заборгованості не надав.
Отже з Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума заборгованості із заробітної плати у розмірі 9560,95 грн., без врахування утримання податку та інших обов'язкових платежів.
Нездійснення відповідачем розрахунку з позивачем при його звільненні надає право останнього вимагати стягнення з підприємства середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
У відповідності до вимог статей 116,117 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
В разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Як роз'яснено у п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, суд, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.
Таким чином, вважаючи обґрунтованою вимогу позивача ОСОБА_1 щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та задовольняючи позовні вимоги в цій частині, суд вирішує питання про розмір стягуваної суми виходячи з наступного.
Середній заробіток працівника визначається відповідно дост. 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою КМУ від 08.02.1995 року № 100 (далі - Порядок). Зокрема, відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.
Відповідно до п. 5 розділу IV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті за час вимушеного прогулу, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з п. 8 Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - календарних днів за цей період. Після визначення середньоденної заробітної плати, як розрахункової величини, для нарахування виплат працівнику, здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Позивачем наданий розрахунок (а.с.5), який судом не може бути прийнятий в якості належного та допустимого доказу при ухваленні рішення, виходячи з наступного.
Так, відповідно до розрахунку середньоденна заробітна плата позивача складає - 147,92 грн. без врахування утримання податку та інших обов'язкових платежів, проте позивач кладе в основу розрахунку середньої зарплати за затримку розрахунку саме середньоденний заробіток з виключенням сум відрахування на податки, що є не вірним, оскільки згідно з абзацом 3 пункту 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, передбачено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати саме у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки.
Крім того, позивач, розраховуючи середню зарплатню за затримку виплати при звільненні, множив середньоденний заробіток на кількість календарних днів затримки, але відповідно до Порядку нарахування середнього заробітку за затримку розрахунку, середній заробіток обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів, а не календарних як зазначив позивач. Таким чином період затримки зазначений позивачем становить з 31.05.2019 року по 17.08.2020 рік включно, та складає 304 робочих днів.
Отже середній заробіток за весь час затримки розрахунку становить: 147,92 грн. (середньоденна заробітна плата позивача) х 304 (робочі дні затримки розрахунку) = 44967,68 грн. без врахування утримання податку та інших обов'язкових платежів.
Таким чином вимога щодо стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні підлягає частковому задоволенню, та суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача нараховану але не сплачену заробітну плату у розмірі 9560,95 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 44967,68 грн., без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Крім того, відповідно до п.2 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень, зокрема у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Таким чином, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки вимоги позивача задоволено частково у розмірі 44967,68 грн., а позивачем сплачений судовий збір у розмірі 840,80 грн. за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то з відповідача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 501,55 грн.
Також, оскільки позивач, відповідно до п.1 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, з відповідача, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженимпостановою КМУ від 08.02.1995 року № 100, Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24 грудня 1999 року, ст.ст.47, 116,117, 233 КЗпП України, ст.ст.76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Підприємство комунальної власності» Енергодарської міської ради, про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Підприємства комунальної власності» Енергодарської міської ради (код ЄДРПОУ 32166551, просп. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, м. Енергодар Запорізька область 71503, р/р НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 9560 (дев'ять тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 95 копійок, без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Комунального підприємства «Підприємства комунальної власності» Енергодарської міської ради (код ЄДРПОУ 32166551, пр.-т. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, м. Енергодар Запорізька область 71503, р/р НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, у сумі 44967 (сорок чотири тисячі дев'ятсот шістдесят сім) гривень 68 копійок, без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів.
Стягнути з Комунального підприємства «Підприємства комунальної власності» Енергодарської міської ради (код ЄДРПОУ 32166551, пр.-т. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, м. Енергодар Запорізька область 71503, р/р НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ), суму судового збору у розмірі 544 (п'ятсот сорок чотири) гривні 58 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Підприємства комунальної власності» Енергодарської міської ради (код ЄДРПОУ 32166551, пр.-т. Будівельників, 17, офіс 5-1, а/с 376, м. Енергодар Запорізька область 71503, р/р НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 501 (п'ятсот одну) гривню55копійок.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Учасник справи якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: О. М. Бульба