Ухвала від 28.04.2021 по справі б/н

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц-вп/824/319/2021

УХВАЛА

28 квітня 2021 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Ігнатченко Н.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

23 квітня 2021 року до Київського апеляційного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в прохальній частині якої порушено клопотання про визначення підсудності справи.

Дослідивши матеріали позовної заяви, апеляційний суд приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає поверненню заявнику без розгляду з огляду на наступне.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини першої статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.

За загальним правиломчастини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Статтею 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» встановлено, що у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя судами Автономної Республіки Крим та міста Севастополя на тимчасово окупованих територіях, змінити територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя судам, та забезпечити розгляд цивільних справ, підсудних місцевим загальним судам, розташованим на території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, - місцевими загальними судами міста Києва, що визначаються Апеляційним судом міста Києва.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 у надісланій на адресу апеляційного суду позовній заяві про розірвання шлюбу просила визначити її підсудність одному із місцевих судів міста Києва.

Проте, з надісланих матеріалів вбачається, що всі три примірники позовної заяви не підпитанні ОСОБА_1 , хоча на додатках до заяви міститься записи останньої про засвідчення цих копій документів відповідно до вимог статті 95 ЦПК України.

Загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення встановлені статтею 183 ЦПК України.

За приписами частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно із вимогами частини четвертої статті 183 ЦПК України суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Крім того, положеннями пункту 1 частини четвертої статті 185 ЦПК України передбачено, що позовна заява повертається у випадках, коли заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Отже, процесуальний закон імперативно визначає, що відсутність підпису на позовній заяві є підставою для повернення такої заяви без розгляду, в тому числі із клопотанням, що міститься у ній.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність в даний час правових підстав для визначення підсудності позовної ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з підстав, передбачених статтею 12 «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки така заява не підписання заявником.

За вказаних вище обставин, клопотання про визначення підсудності позовної заяви разом з доданими до неї матеріалами необхідно повернути заявнику без розгляду.

Одночасно апеляційний суд роз'яснює заявнику, що повернення клопотання про визначення підсудності справи без розгляду не перешкоджає повторному зверненню із таким клопотання до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для його повернення.

Керуючись статтями 23, 27, 183, 185 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про визначення підсудності позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу повернути заявнику без розгляду.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Н.В. Ігнатченко