КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
27 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря - ОСОБА_4 ,
за участю
прокурора - ОСОБА_5 ,
представника власника майна - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві матеріали за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 15 березня 2021 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти в сумі 668 500 грн. (шістсот шістдесят вісім тисяч
п'ятсот гривень), вилучені 25 лютого 2021 року в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно ухвали, слідчий суддя вказав, що прокурором доведено, що майно могло бути набуто кримінально протиправним шляхом та отримане внаслідок вчинення кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям визначеним ст. 98 КПК України.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді,представник ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить скасуватиухвалу слідчого судді про накладення арешту на грошові коштів у сумі 668 500 грн. та постановити нову, якою у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вказані грошові кошти відмовити.
Представник вважає, що ухвала слідчого судді про арешт майна є необгрунтованою та не відповідає нормам процесуального законодавства.
Посилається на те, що обшук у квартирах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , було проведено 25 лютого 2021 року, однак впорушення вимог абзацу 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, лише через два тижні - 11 березня 2021 року прокурор звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва із клопотанням про накладення арешту на вилучені кошти.
Апелянт вважає, що вилучені під час обшуку грошові кошти під жодну із передбачених законом підставу та мету арешту не підпадають, а відтак не підлягають обтяженню у вигляді арешту.
Як зазначає представник, окремі пачки вилучених грошових коштів містять банківську упаковку АТ «Укрсиббанк» та дату 21 січня 2021 року, а відтак вони не підлягали вилученню, оскільки ніякого відношення до подій 2012-2015 років не мають.
Таким чином, як вважає представник, походження вилучених під час обшуку грошових коштів є правомірним та документально підтвердженим належним доказом - договором позики від 25 січня 2021 року, тим більше що про грошові кошти та їх місце знаходження ОСОБА_10 добровільно повідомив слідчого.
В доповненнях до апеляційної скарги представник стверджує, що в протоколі обшуку від 25 лютого 2021 року зазначено, що кошти призначені для організації проведення підготовчих зборів національних збірних команд України з гандболу ( ОСОБА_10 є Президентом Федерації гандболу України), частина призначена для ремонту ресторану, а частина належить ОСОБА_11 і є її доходом від провадження господарської діяльності.
Звертає увагу, що вилучені грошові кошти не є такими, що підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Підтвердженням цього та їх законного походження, на думку апелянта, є договір позики від 25 січня 2021 року, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , якому судом не надана належна правова оцінка. Відповідно до зазначеного договору ОСОБА_14 передав у власність ОСОБА_15 800 000.00 (вісімсот тисяч) грн.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна, який підтримав подану апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити без змін ухвалу слідчого судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з наданих апеляційному суду матеріалів справи, слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12012000000000077 від 23 листопада 2012 року внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 305 КК України.
Процесуальне керівництво у зазначеному кримінальному провадженні здійснюють прокурори групи прокурорів Офісу Генерального прокурора.
У ході досудового розслідування 25 лютого 2021 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 189 КК України.
25 лютого 2021 року було проведено обшук квартир АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 (об'єднані між собою), розташованих на 19-му та 20-му поверсі 1-го під'їзду будинку АДРЕСА_5 , в яких фактично проживає підозрюваний ОСОБА_16 .
В його присутності із сейфу, який знаходився у спальній кімнаті, слідчим було вилучено грошові кошти в сумі 668 500 грн. (шістсот шістдесят вісім тисяч п'ятсот гривень), підтверджуючих документів щодо законності походження яких ОСОБА_10 не надав.
10 березня 2021 року прокурор першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти в сумі 668 500 грн. (шістсот шістдесят вісім тисяч п'ятсот гривень), вилучені 25 лютого 2021 року в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 15 березня 2021 року дане клопотання було задоволено та накладено арешт на вказані грошові кошти.
З ухвали слідчого судді та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на майно перевірялись судом першої інстанції. При цьому були досліджені матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя, обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти в сумі 668 500 грн. вилучені 25 лютого 2021 року в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_1 , з тих підстав, що вони відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, та санкція ч.4 ст. 189 КК України, що інкримінується ОСОБА_7 передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
На думку колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, перевірив співрозмірність втручання у права особи з потребами кримінального провадження.
З огляду на положення ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що майно може бути відчужене, арешт на ньогослідчим суддею накладено обґрунтовано, за наявності для цього достатніх правових підстав.
З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч тверджень апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.
В свою чергу, у кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Таким чином, накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні, за наявності для цього підстав відповідає вимогам КПК України. Матеріали судового провадження свідчать, що застосування зазначеного заходу забезпечення кримінального провадження є виправданим та необхідним у кримінальному провадженні.
Доводи представника про призначення частини грошових коштів для організації проведення підготовчих зборів національних збірних команд України з гандболу, та належності частини вилучених грошових коштів ОСОБА_11 , не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали суду, а отже на час розгляду клопотання про арешт майна у слідчого судді були всі передбачені законом підстави для накладення арешту на вказані грошові кошти.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
Всі інші підстави підлягають з'ясуванню судом під час розгляду справи по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170, 171, 307, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суд м. Києва від 15 березня 2021 року, якою задоволено клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва управління нагляду за додержанням законів Службою безпеки України та Державною прикордонною службою України Департаменту нагляду за органами безпеки, фіскальною та прикордонною службами Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 та накладено арешт на грошові кошти в сумі 668 500 грн. (шістсот шістдесят вісім тисяч
п'ятсот гривень), вилучені 25 лютого 2021 року в ході обшуку за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_6 , 81 - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 , в інтересах власника майна ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/2388/2021
Єдиний унікальний номер 757/12181/21
Категорія: ст. 171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_17
Доповідач в суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1