Справа № 752/21699/20 Головуючий у 1 інстанції Дідик М.В.
Провадження № 33/824/662/2021 Доповідач у 2 інстанції Семенцов Ю.В.
іменем України
27 квітня 2021 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Семенцов Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Абакарова М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 грн., -
Згідно постанови, 04.09.2020 року о 02 год. 20 хв. в м. Києві по вул. Промислова, 4 ОСОБА_1 передав керування транспортним засобом «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_1 водієві ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння (результат тесту 1.41 проміле), тобто вчинив дії, якими порушив вимоги п. 2.9.г) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн.
Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Абакаров М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що протокол, складений відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає поверненню на доопрацювання, у зв'язку з тим, що у вказаному протоколі не вказано район у м. Києві, оскільки у м. Києві знаходяться дві вулиці Промислові в різних районах. Також у протоколі містяться підписи свідків, однак жодних письмових пояснень свідків до протоколу не долучено. Разом з тим, у порушення вимог Інструкції і п. 1 розділу II Інструкції у протоколі лише зазначено про результат тесту № 2615 - 1,41% ОСОБА_2 , однак жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вказаного до адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 не долучено, як і не долучено акту огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння, а також жодного належного та допустимого доказу про належність останньому транспортного засобу ГАЗ 33023-14 КТП д.н.з. НОМЕР_2 , а також як щодо факту перебування ОСОБА_2 04.09.2020 у стані алкогольного сп'яніння, так і щодо факту передачі ОСОБА_1 керування транспортним засобом ОСОБА_2 . Разом з тим, апелянт вказує, що із відеозаписів із нагрудної камери поліцейських не вбачається ні фактів керування ОСОБА_2 транспортним засобом, ні факту передачі ОСОБА_1 керування автомобіля ОСОБА_2 , із вказаного відеозапису не зрозуміло в якому місці проводився огляд, а також не вбачається результату тесту у ОСОБА_2 , тому вказаний запис вважає неналежним і недопустимим доказом.
Заслухавши пояснення адвоката Абакарова М.М. - захисника ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи і є обґрунтованим.
Такий висновок підтверджується оціненими в сукупності місцевим судом доказами щодо всіх обставин справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення; відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції.
Отже, місцевий суд відповідно до ст. 280 КУпАП з'ясував всі обставини, що підлягають при розгляді даної справи щодо ОСОБА_1 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому посилання апелянта в апеляційній скарзі на те, що судом не забезпечено всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, є надуманими, оскільки не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до пункту 2.9 «г» ПДР України водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння настає у разі встановлення такого стану у особи, якій передали керування транспортним засобом відповідно до вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 та подальше притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення зазначено передача ним права керування транспортним засобом марки «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 водію ОСОБА_2 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння (результат тесту 1,41 проміле). При цьому судом зазначено, що факт передачі транспортного засобу ОСОБА_1 водієві ОСОБА_2 в судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив особисто. Крім того, апеляційний суд приймає до уваги висновки суду першої інстанції щодо твердження ОСОБА_1 в частині того, що він не знав та не бачив, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, оскільки це спростовується тим же відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, з якого вбачається, що у ОСОБА_2 явно виражені ознаки алкогольного сп'яніння, які були виявлені працівниками поліції.
Посилання адвоката у апеляційній скарзі на невідповідність протоколу нормам КПК, так як в протоколі не вказано район м. Києва, у якому знаходиться вулиця Промислова, де начебто було вчинено правопорушення, суд визнає в певній мірі слушними, зважаючи на ту обставину, що вулиця Промислова є і в Дарницькому і в Голосіївському районах, однак суд звертає увагу на ту обставину, що нормами ст. 256 КУпАП не передбачено вказувати район вчинення правопорушення, при цьому в протоколі зазначено, що розгляд адміністративної справи відбудеться в Голосіївському районному суді м. Києва, а тому підстав для сумніву щодо підсудності справи немає.
Щодо посилань адвоката з приводу наявності сумнівів щодо неупередженості свідків, та відсутність їх письмових пояснень, слід зазначити наступне.
Відповідно «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи відеозапису, огляд на стан сп'яніння водія ОСОБА_2 було проведено у присутності двох свідків, їх прізвища та адреси зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, як вірно було зазначено місцевим судом, вказані свідки були лише очевидцями проходження огляду на стан сп'яніння ОСОБА_2 . Ставити під сумнів неупередженість вказаних свідків у суду немає.
Разом з тим, доводи адвоката щодо відсутності в матеріалах справи результату тесту № 2615-1,41 проміле ОСОБА_2 та відсутність акту огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння, слід зазначити, що працівниками поліції було складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.09.2020 року щодо керування ОСОБА_2 автомобілем «ГАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння.
При цьому, постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Вказана постанова була долучена в судовому засіданні апеляційної інстанції, вина ОСОБА_2 встановлена судом на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Крім того, у результаті внесення змін Законом № 2617-VIII від 22.11.2018 року до статті 130 КУпАП юридична відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, або інші дії, виключені зі статті 130 КУпАП не скасована, а навпаки посилена. Таким чином щодо дій ОСОБА_1 застосовується редакція ст.130 КУпАП, що діяла на час їх вчинення.
Доводи апелянта, викладені у скарзі, не спростовують правильність встановлених обставин у справі та не звільняють від відповідальності ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення.
Підстав для скасування чи зміни постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року щодо ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає, у зв'язку з чим залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу адвоката Абакарова М.М., який діє в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 03.12.2020 року щодо ОСОБА_1 - без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Ю.В.Семенцов