Справа № 592/3455/21
Провадження № 1-в/592/177/21
26 квітня 2021 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
захисника - ОСОБА_3 ,
засудженого - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
розглянув у режимі відеоконференції з Державною установою «Сумська виправна колонія № 116» клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ківшовата Таращанського району Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2016 за п.7 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років; на підставі ст. 54 КК України позбавленого військового звання молодший сержант,
про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким,
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою розглядається.
Захисник звернувся до суду з клопотанням в інтересах засудженого і просить звільнити ОСОБА_4 та застосувати до нього обмеження волі, направити для подальшого відбування покарання у Бердичівський виправний центр (№ 108).
Клопотання обґрунтовує тим, що 10.06.2016 вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого пунктом 7 частини 2 статті 115 КК України і призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 11 років з відбуванням покарання у виправній колонії суворого режиму. 03.03.2021 ОСОБА_4 відбув 3/4 призначеного йому покарання, з урахуванням строку попереднього ув'язнення зарахованого на підставі частини 5 статті 72 КК України. Під час відбування покарання у Бахмутському слідчому ізоляторі засуджений притягався до дисциплінарної відповідальності, але за час тримання в Державній установі «Черкаська виправна колонія № 62» за сумлінне ставлення до праці до нього чотири рази застосовувались заходи заохочення. На даний час засуджений відбуває покарання у Державній установі «Сумська виправна колонія № 116», характеризується позитивно, стягнень не має. До представників адміністрації відноситься ввічливо, законні вимоги виконує. На заходи профілактичного характеру реагував позитивно. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки. У ставленні до себе самокритичний. Стосунки із засудженими негативної спрямованості не підтримує. У взаємовідносинах з іншими засудженими неконфліктний, зі всіма підтримує рівні стосунки. До майна установи і предметів, якими користується ставиться бережно. За характером спокійний, врівноважений. Дотримується правомірних взаємовідносин та ввічливого ставлення до працівників установи. Приймає участь у реалізації програм диференційованого виховного впливу на засуджених. Вину у скоєному злочині визнав повністю, розкаявся. В цілому за період відбування покарання засуджений отримав чотири заохочення. Отримане раніше ним стягнення погашено у встановленому законом порядку. Продовжує працювати та характеризується позитивно, як особа, яка довела своє виправлення. Зазначає, що ОСОБА_4 відбув більше 3/4 призначеного йому покарання, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник та засуджений клопотання підтримали. Захисник зазначив, що просить не умовно-достроково звільнити засудженого, а перевести до виправного центру. Засуджений мав стягнення, які погашені, працевлаштований, позитивно характеризується, має поганий стан здоров'я, тому більше року проходив лікування та був прооперований.
Засуджений пояснив, що наразі працевлаштований у колонії працює на контрагентських будівельних роботах.
Представник Державної установи «Сумська виправна колонія №116» не прибув, надійшло клопотання про розгляд заяви без його участі. Заяву про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким не підтримують.
Прокурор у задоволенні клопотання просив відмовити у зв'язку з тим, що виправна колонія не вбачає підстав для застосування статті 82 КК України до засудженого.
Встановлені судом обставини.
ОСОБА_4 засуджений 10.05.2016 вироком Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 10.05.2016 за п.7 ч.2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років; на підставі статті 54 КК України позбавлено військового звання молодший сержант.
Вирок набрав законної сили 27.03.2019.
Початок строку відбуття покарання - 31.07.2015, кінець строку відбування покарання - 05.12.2024.
З 26.10.2018 засуджений відбуває покарання в Державній установі «Сумська виправна колонія №116», станом на 26.04.2021 невідбута частина покарання ОСОБА_4 становить - 03 рік 07 місяців 09 днів.
Таким чином ОСОБА_4 відбуває покарання за вчинення умисного особливо тяжкого злочину і станом на 05.04.2021 відбув більше 2/3 строку покарання призначеного вироком суду.
Згідно довідки про стягнення та заохочення на засудженого, за час відбування покарання ОСОБА_4 мав 5 стягнень з 27.05.2016 по 28.10.2016, які погашено, а з 05.04.2019 по 02.04.2021 має 5 заохочень.
Згідно характеристики на засудженого, затвердженої 06.04.2021, ОСОБА_4 у Державній установі «Сумська виправна колонія №116» працевлаштований різноробочим на контрагентських роботах, залучається до робіт з благоустрою колонії і прилеглих до неї територій, поліпшення житлово-побутових умов засуджених та допоміжних робіт із забезпечення колонії продовольством. До робіт ставиться з розумною ініціативою, має одне заохочення, але інколи потребує періодичного спонукання до виконання трудових обов'язків. За характером спокійний, врівноважений, але скритний. До заходів, що сприяють становленню засуджених на життєву позицію, яка відповідає правовим нормам і вимогам суспільно-корисної діяльності ставиться посередньо. У відношенні до представників адміністрації ввічливий, тактовний законні вимоги виконує під контролем. Ураховуючи не тривалий термін перебування в установі та тяжкість злочину, засуджений потребує додаткового вивчення його особистості, тому застосування ст. 82 КК України щодо заміни невідбутої частини покарання більш м'яким є передчасним.
Відповідно до опитувального листа про застосування до засудженого ОСОБА_4 заміни невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі більш м'яким керівники частин та служб установи, дійшли висновку, що засуджений «не заслуговує».
Згідно витягу з протоколу № 13 від 06.04.2021 засідання комісії установи по розгляду матеріалів про застосування ст. 82 КК України - ОСОБА_4 відмовлено в направленні матеріалів до суду для заміни невідбутої частини покарання більш м'яким.
Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.
За вимогами статті 82 КК України особам, що відбувають покарання у виді обмеження або позбавлення волі, невідбута частина покарання може бути замінена судом більш м'яким покаранням. У цих випадках більш м'яке покарання призначається в межах строків, установлених у Загальній частині цього Кодексу для даного виду покарання, і не повинне перевищувати невідбутого строку покарання, призначеного вироком.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким може бути застосована, якщо засуджений став на шлях виправлення.
Заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можлива після фактичного відбуття засудженим: не менше двох третин строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин (пункт 3 частини 4 статті 82 КК України).
Пунктом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» (далі - постанова ПВСУ) передбачено, що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміна невідбутої частини покарання більш м'яким можливі лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність: при заміні невідбутої частини покарання більш м'яким - того, що засуджений став на шлях виправлення.
Пункт 17 вказаної постанови ПВСУ Пленуму звертає увагу судів на необхідність ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Становлення на шлях виправлення - це не повне виправлення засудженого, а прагнення засудженого до такого виправлення, позитивні зрушення в його поведінці і ставленні до праці, які свідчать про успішне здійснення процесу виправлення, що може ефективно продовжуватися й в умовах відбування менш суворого покарання. Висновок про ставлення особи на шлях виправлення повинен ґрунтуватися не на характеристиці особи за період, що безпосередньо передує настанню строку, після відбування якого можливе застосування заміни невідбутої частини покарання більш м'яким, а на даних за весь час відбування покарання або принаймні протягом значної частини цього строку.
Судом установлено, що засуджений відбуває покарання за вчинення умисного особливо тяжкого злочину, станом на 26.04.2021 невідбута частина покарання становить 3 роки 7 місяців і 9 днів, за час відбування покарання в Державній установі «Сумська виправна колонія №116» з 26.10.2020 ОСОБА_4 стягнень не мав, має 1 заохочення.
Наявність під час відбування покарання в УВП № 6 - 5 стягнень, які хоча і погашено не свідчить про сумлінну поведінку засудженого під час всього терміну відбування покарання.
Після повного та всебічного вивчення даних про особу ОСОБА_4 , які містяться в матеріалах особової справи засудженого, суд приходить до висновку, що у поведінці та ставленні до праці засудженого з'явилися позитивні зрушення, які свідчать про його наміри стати на шлях виправлення. Разом з тим, заміна невідбутої частини покарання у виді позбавленні волі більш м'яким у виді обмеження волі є передчасним, оскільки ОСОБА_4 законні вимоги адміністрації виконує під контролем та потребує періодичного спонукання до виконання трудових обов'язків.
Крім того, у клопотанні порушено питання про заміну невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі на обмеження волі у Бердичівському виправному центрі (№108).
При цьому суд зазначає, що до визначення виправної установи для відбування покарання засудженого знаходиться поза межами питань, які вирішуються судом під час виконання вироків.
Оскільки установлені у ході судового розгляду факти позбавляють суд можливості дійти безумовного висновку, як передбачено статтею 82 КК України, про становлення на шлях виправлення, зокрема, про можливість ефективного продовження такої поведінки і ставлення до праці засудженого в умовах відбування менш суворого покарання - обмеження волі, як просить сторона захисту, тому відсутні підстави для задоволення клопотання у межах його доводів.
Керуючись статтею 82 Кримінального кодексу України, статтями 537, 539, 376 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_4 про заміну невідбутої частини покарання більш м'яким - залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду протягом 7 днів з дня оголошення.
Час проголошення повного тексту ухвали - 16-30 година 28 квітня 2021.
Суддя ОСОБА_1