Єдиний унікальний номер справи: 761/19032/19 Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О.
Номер провадження: 22-ц/824/6688/2021 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Матвієнко Ю.О.
27 квітня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі судді Матвієнко Ю.О., перевіривши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року про повернення скаржнику без розгляду скарги ОСОБА_1 на бездіяльність Державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Красноштан Інни Леонідівни, керівника Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Гоція Богдана Ігоровича,
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, зокрема, до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору.
Разом з апеляційної скаргою апелянтом подано заяву про звільнення від сплати судового збору з посиланням на п. 1 ч.1 та ч 2 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (2019-2020 роки).
Спеціальним законом, який врегульовує питання сплати судового збору, є Закон України «Про судовий збір». Згідноч.ч.1,2 ст.8 цього Закону враховуючимайновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплатиза таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тобто даними нормами законодавства визначенівиключні підставидля відстрочення, розстрочення, звільнення або зменшення сплати судового збору.
В обґрунтування заявленого клопотання апелянтом подано довідку з Пенсійного фонду України, відповідно до якої ОСОБА_1 за минулий 2020 рік нараховано та виплачено пенсію у розмірі 40159,37 грн. Крім цього, апелянтом подано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 21.03.2021 року. Відповідно до зазначених відомостей за 1-4 квартали 2020 року ОСОБА_1 отримано дохід у сукупному розмірі 3153 грн. 77 коп.
Відповідно до вимог п.п. «1.9», ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір при подачі даної апеляційної скарги становить 454 грн. 00 коп.
Однією з основних засад судочинства, визначених у статті 129 Конституції України, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
У пункті 55 рішення у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuzv. Poland») від 19 червня 2001 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) підкреслив, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.
Відповідно до практики ЄСПЛ пункт 1 статті 6 Конвенції не вимагає від держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Разом з тим, там де такі суди існують, гарантії, що містяться у статті 6 Конвенції, повинні відповідати, зокрема, забезпеченню ефективного доступу до цих судів для того, щоб учасники судового процесу могли отримати рішення, яке стосується їх «цивільних прав та обов'язків» (рішення ЄСПЛ у справі «Гоффман проти Німеччини» («Hoffmann v. Germany») від 11 жовтня 2001 року, пункт 65; рішення ЄСПЛ у справі «Кудла проти Польщі» («Cudla v. Poland») від 26 жовтня 2000 року).
ЄСПЛ також вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (рішення ЄСПЛ у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland») від 19 червня 2001 року, пункт 59)
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia») від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamskiand Jedamskav. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Разом з цим, з'ясування майнового стану сторони, яка заявляє клопотання, є однією з необхідних умов передбачених ст.8 Закону України «Про судовий збір» для вирішення питання щодо звільнення від сплати судового збору.
Крім того, безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.
Враховуючи наведене, посилання апелянта не те, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу є необґрунтованими, оскільки такі доводи суперечать доданій до апеляційної скарги довідці та відомостям.
Враховуючи викладене, наявність підстав для звільнення апелянта від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» не підтверджено належними доказами, у зв'язку з чим клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Судовий збір має бути сплачено за реквізитами: отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), розрахунковий рахунок: UA548999980313101206080026010, код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Документи, що підтверджують сплату судового збору подаються до Київського апеляційного суду в оригіналі.
Відповідно до ч.2 ст.357ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положеня статті 185 цього Кодексу, тому апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши апелянту строк для усунення вказаних недоліків, а саме: подати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Керуючись ст. ст. 185, 356, 357 ЦПК України, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 09 лютого 2021 року залишити без руху та надати апелянту строк для усунення вказаних недоліків десять днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Матвієнко Ю.О.