27 квітня 2021 року м. Київ
Справа № 22-6517 Головуючий у 1-й інстанції: Чех Н. А. Унікальний № 755/13869/19 Доповідач - Пікуль А. А.
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуль А. А.
суддів Іванової І. В.
Невідомої Т. О.
за участю секретаря Осінчук Н. В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою адвоката Конюшка Дениса Борисовича в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Експо Страхування» про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування,-
У листопаді 2020 року представник ТОВ «СК «Експо Страхування» звернувся до суду із заявою про поворот виконання рішення суду, в якій, з урахуванням уточнень, просив в порядку повороту виконання стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства грошові кошти у розмірі 181 925 грн 27 коп., які стягнуто при виконанні рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року, 18 661 грн 53 коп. основної винагороди приватного виконавця та витрати на проведення виконавчих дій, стягнутих з Товариства. (т. 1, а. с. 218-220; т. 2, а. с. 8-11).
Заява була обґрунтована тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року у справі № 755/13869/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СК «Експо Страхування» про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування, позов задоволено в повному обсязі, з ТОВ «Страхова компанія «Експо Страхування» на користь ОСОБА_1 стягнуто несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 181 925 грн 27 коп. та в дохід держави судовий збір 1 819 грн 25 коп. Постановою Київського апеляційного суду від 26 жовтня 2020 року рішення Дніпровського районного суду скасоване, у задоволенні позову відмовлено. Однак 04 вересня 2020 року приватним виконавцем Бережним Я. В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62958199 від 04 вересня 2020 року та накладено арешт на основний рахунок Товариства, який має цільове призначення по виплаті заробітної плати працівникам. 08 вересня 2020 року з Товариства стягнуто кошти в загальному розмірі 200 586 грн 80 коп.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року заяву ТОВ «СК «Експо Страхування» про поворот виконання рішення суду по справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «СК «Експо Страхування» про стягнення несплаченої частини страхового відшкодування задоволено.
Допущено поворот виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року у справі № 755/13869/19.
В порядку повороту виконання стягнуто із ОСОБА_1 на користь ТОВ «СК «Експо Страхування» грошові кошти у розмірі 200 586 грн 80 коп., стягнутих при виконанні рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року у справі № 755/13869/19.
Не погодившись з ухвалою суду, адвокат Конюшко Д. Б., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної та необґрунтованої ухвали, просить оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про поворот виконання рішення задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 181 925 грн 27 коп., а в решті відмовити (а. с. 209-211).
У своєму відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «СК «Експо Страхування», адвокат Усенко А. М., вказує, що ЗУ «Про виконавче провадження», зокрема ст. 27 цього Закону, жодним чином не регулює питання повернення основної винагороди приватного виконавця на випадок повороту виконання судового рішення. ТОВ «СК «Експо Страхування» має право на отримання у повному розмірі списаних банком коштів та не має нести відповідальність по виконавчим витратам. Саме позивач має нести в цій частині відповідальність, оскільки рішення суду, яке було ухвалене на її користь, скасоване та її позов залишено без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Пікуль А. А., пояснення учасників справи, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи заяву ТОВ «СК «Експо Страхування» про поворот виконання рішення суду районний суд виходив з того, що питання про поворот виконання судового рішення не вирішувалось судом апеляційної інстанції, а ухвалене у цій справі рішення повністю було виконане.
Товариство має право на отримання у повному розмірі списаних банком коштів, та не має нести відповідальність по виконавчим витратам. Саме позивач має нести в цій частині відповідальність, оскільки рішення суду, ухвалене на його користь, скасоване і позов залишено без задоволення.
При перевірці указаних висновків районного суду у контексті доводів апеляційної скарги відповідача апеляційний суд виходить з наступного.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення заяви ТОВ «СК «Експо Страхування» про поворот виконання рішення суду в частині стягнення отриманих ОСОБА_1 грошових коштів відповідають обставинам справи.
Разом з тим, висновки районного суду щодо стягнення з ОСОБА_1 винагороди приватного виконавця у розмірі 18 661 грн 53 коп. є помилковими з огляду на наступне.
Поворот виконання рішення - це процесуальна форма захисту прав боржника. Воно можливе лише після набрання судовим рішенням законної сили. Його суть зводиться до повернення стягувачем боржнику всього одержаного за скасованим рішенням.
У Рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року № 13-рп/2011 у справі за конституційним зверненням військової частини НОМЕР_1 щодо офіційного тлумачення положення пункту 28 частини першої статті 293 Цивільного процесуального кодексу України у взаємозв'язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 року Конституції України вказано, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.
Задовольняючи заяву ТОВ «СК «Експо Страхування» про поворот виконання заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року у справі № 755/13869/19 в частині зобов'язання ОСОБА_1 повернути винагороду приватного виконавця у розмірі 18 661 грн 53 коп., районний суд не урахував, що стягнута у процесі виконання рішення суду винагорода приватного виконавця не є коштами, які були стягнуті за рішенням суду, яке скасовано за наслідками апеляційного перегляду, а тому вони не підлягають поверненню в порядку повороту виконання рішення суду.
Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 296/7644/17.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода.
Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової.
Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.
Розмір основної винагороди приватного виконавця встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Основна винагорода приватного виконавця, що встановлюється у відсотках, стягується з боржника разом із сумою, що підлягає стягненню за виконавчим документом (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
Основна винагорода, що встановлюється у вигляді фіксованої суми, стягується після повного виконання рішення.
Приватний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення основної винагороди, в якій наводить розрахунок та зазначає порядок стягнення основної винагороди приватного виконавця (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).
При цьому, в силу положень ч. 3 ст. 45 Закону України «Про виконавче провадження», основна винагорода приватного виконавця стягується в порядку, передбаченому для стягнення виконавчого збору.
За змістом ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» постанови приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду у порядку, передбаченому законом.
Отже, імперативною нормою - ч. 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.
Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18).
Наведене, у свою чергу, свідчить про те, що питання про повернення боржнику стягнутої приватним виконавцем виконавчого винагороди приватного виконавця розмірі 18 661 грн 53 коп., має вирішуватися не в порядку повороту виконання рішення суду.
Відтак обґрунтованими є доводи апеляційної скарги про те, що ухвала Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року в частині вирішення заяви ТОВ «СК «Експо Страхування» про поворот виконання рішення суду щодо зобов'язання ОСОБА_1 повернути ТОВ «СК «Експо Страхування» грошові кошти у розмірі 18 661 грн 53 коп., ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
За таких обставин колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги шляхом зміни ухвали районного суду, зменшивши розмір грошової суми, стягнутої із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Страхова компанія «Експо Страхування», з 200 586 грн 80 коп. до 181 925 грн 27 коп.
Керуючись ст. ст. 367-368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу адвоката Конюшка Дениса Борисовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 лютого 2021 року змінити.
Зменшити розмір стягнення із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхова компанія «Експо Страхування» (код ЄДРПОУ 35392462, адреса: м. Київ, вул. Луначарського, буд. 14, офіс № 81) в порядку повороту виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2020 року у справі № 755/13869/19 з 200 586 грн 80 коп. до 181 925 (сто вісімдесят одна тисяча дев'ятсот двадцять п'ять) грн 27 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 28 квітня 2021 року.
Головуючий А. А. Пікуль
Судді І. В. Іванова
Т. О. Невідома