Справа № 591/3697/17
Провадження № 6/591/103/21
23 квітня 2021 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі:
головуючого судді - Северинової А.С.,
з участю секретаря судового засідання - Бабич В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми без фіксування технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» про заміну сторони виконавчого провадження, -
22 березня 2021 року Акціонерне товариство «Альфа-Банк» звернулось до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.
Заява мотивована тим, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Закорка В.В. перебуває виконавчий лист № 591/3697/17, виданий 31 травня 2019 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» суми боргу по кредитному договору від 10 серпня 2006 року у розмірі 521000 грн 77 коп.
Приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження ВП № 60699053 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа.
10 вересня 2019 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа-Банк».
Згідно рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року було затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати визначеної у передавальному акті, а саме з 15 жовтня 2019 року.
Протоколом № 4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15 жовтня 2019 року було затверджено передавальний акт.
Згідно п. 1 передавального акта від 15 жовтня 2019 року внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк».
Посилаючись на вказані обставини, заявник просить замінити стягувача ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа-Банк» у виконавчому провадженні за виконавчим листом № 591/3697/17.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 29 березня 2021 року відкрито провадження у справі за вказаною заявою та призначено судове засідання на 06 квітня 2021 року.
Однак, 06 квітня 2021 року у зв'язку з неявкою в судове засідання боржника розгляд справи було відкладено на 23 квітня 2021 року.
В зазначене судове засідання учасники справи не з'явились, про дату, час і місце розгляду заяви відповідно до вимог п.п. 1, 3 ч. 8 ст. 128, ч.ч. 1, 4 ст. 130 ЦПК України повідомлені належним чином.
У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року з урахуванням виправлень, внесених ухвалою цього ж суду від 24 січня 2019 року, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в солідарному порядку суму боргу по кредитному договору від 10 серпня 2006 року у розмірі 521000 грн 77 коп.
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в дольовому порядку 52100 грн 77 коп. судового збору, тобто по 3907 грн 51 коп. з кожного (т. 2, а.с. 94-96, 98).
Постановою Сумського апеляційного суду від 22 травня 2019 року скасовано рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року в частині солідарного стягнення кредитної заборгованості з поручителя ОСОБА_2 та стягнення судового збору в дольовому порядку на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» і ухвалено нове про відмову у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 521000 грн 77 коп. у солідарному порядку за кредитним договором від 10 серпня 2006 року на підставі договору поруки від 17 травня 2010 року.
Змінено рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року в частині розподілу судових витрат і викладено абзац третій резолютивної частини рішення у такій редакції:
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 7815 грн 01 коп. (т. 2, а.с. 172-174).
Рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року за № 5/2019 було затверджено передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов'язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа-Банк» з дати, визначеної у передавальному акті (т. 3, а.с. 6-7).
Протоколом позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа-Банк» від 15 жовтня 2019 року № 4/2019 затверджено передавальний акт, відповідно до якого внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов'язків за цим актом є АТ «Альфа-Банк» (т. 2, а.с. 8-16, 17-22).
Відповідно до частини 1 статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно з частиною 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга статті 11 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу.
З аналізу вимог статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» вбачається, що у разі вибуття кредитора в зобов'язанні він замінюється правонаступником.
Виходячи з наведених норм права, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі, й право бути стороною виконавчого провадження.
За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».
Саме таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшов також Верховний Суд України у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, а також Верховний Суд у постанові від 27 грудня 2018 року у справі № 288/209/13-ц, які відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України мають враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин.
Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України (в редакції, чинній на час видачі виконавчих листів) судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є також однією з основних засад судочинства в Україні (пункт 9 частини третьої статі 129 Конституції України).
Це означає, що після набрання законної сили відповідним судовим рішенням воно підлягає обов'язковому виконанню сторонами справи, які, виходячи із суті такого рішення, зазвичай набувають процесуального статусу стягувача та боржника, а у разі відсутності добровільного виконання судового рішення боржником - вчиняються дії щодо його примусового виконання у спосіб та в порядку, що визначені, зокрема, Законом України «Про виконавче провадження» шляхом ініціювання відкриття виконавчого провадження. Крім того, забезпечення належного виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.
З урахуванням наведених норм права та встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що до АТ «Альфа-Банк» перейшло право вимоги у виконавчому проваджені з виконання виконавчого листа, виданого 31 травня 2019 року на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року у справі № 591/3697/17, що підтверджуються наявними в матеріалах справи належними і допустимими доказами.
Таким чином, на думку суду, що факт того, що стягувач ПАТ «Укрсоцбанк» вибув з виконавчого провадження, боржником за яким є ОСОБА_1 у зв'язку з передачею ним прав вимоги на підставі рішення №5/2019 від 15 жовтня 2019 року правонаступнику - АТ «Альфа-Банк» знайшов своє підтвердження матеріалами справи.
Отже, суд вважає, що новий кредитор АТ «Альфа-Банк» звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача на законних підставах. Відтак, заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, суд,-
Заяву Акціонерного товариства «Альфа-Банк» задовольнити.
Замінити стягувача - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на правонаступника - Акціонерне товариство «Альфа-Банк» у виконавчому проваджені з виконання виконавчого листа, виданого 31 травня 2019 року на виконання рішення Зарічного районного суду м. Суми від 18 січня 2019 року у справі № 591/3697/17 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» суми боргу по кредитному договору від 10 серпня 2006 року у розмірі 521000 грн 77 коп.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повне судове рішення складено 28 квітня 2021 року.
Суддя А.С. Северинова