Справа № 517/413/20
Провадження 1-кп/517/8/2021
28 квітня 2021 року Фрунзівський районний суд Одеської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 при секретареві ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Захарівка Одеської області кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020160450000105 від 25.05.2020 року відносно обвинуваченого:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , цигана, гр. України, з базовою загальною середньою освітою, одруженого, не працюючого, в силу ст. 89 КК України - не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України;
за участю сторін кримінального провадження:
сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_4 ,
сторони захисту:
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 25 травня 2020 біля 01 години 00 хвилин проходячи біля домоволодіння ОСОБА_6 , яке розташоване по АДРЕСА_1 , де в нього з корисливих спонукань виник злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи мету особистого збагачення, ОСОБА_3 , переконавшись в тому, що його злочинні дії залишаються непоміченими для оточуючих і його намірам ніхто не зможе перешкодити, зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_6 , розташованого в АДРЕСА_1 , де безперешкодно, шляхом вільного доступу, через ворота, які були не зачинені на запірний механізм, проник на подвір'я житлового будинку та шляхом відкриття засову за допомогою власної сили рук, проник до підсобного приміщення. Перебуваючи у підсобному приміщенні ОСОБА_3 взяв сім курей, різного кольору, вартістю 1400 грн. та чотири гуски, білого кольору, вартістю 2100 грн., які виніс через двері на подвір'я, та поклав до машини ОСОБА_6 , тим самим, спричинивши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 3500 грн.
Крім того, ОСОБА_3 25 травня 2020 біля 01 години 00 хвилин проходячи повз домоволодіння ОСОБА_6 , яке розташоване по АДРЕСА_1 , він помітив транспортний засіб, а саме автомобіль марки ВАЗ 2106 д/н з НОМЕР_1 , бежевого кольору, який знаходився на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_6 та який належить ОСОБА_7 , мешканцю м. Балта Балтського району Одеської області, де у нього з корисливих спонукань виник злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, яким користується ОСОБА_6 . Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом ОСОБА_3 переконавшись в тому, що його злочинні дії залишаються непоміченими для оточуючих та його намірам ніхто не зможе перешкодити, шляхом вільного доступу, через ворота, які були не зачинені на запірний механізм, зайшов на територію двору. При цьому самовільно без дозволу, незаконно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, переслізуючи корисливий мотив, користуючись відсутністю сторонніх осіб, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне заволодіння транспортним засобом, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння та його наслідків та бажаючи їх настання, з метою використання для власних потреб, сів за кермо незачиненого автомобіля марки ВАЗ 2106 д/н з НОМЕР_1 , бежевого кольору, завів двигун ключами, які знаходились в замку запалення, заволодів вказаним транспортним засобом та з місця скоєння злочину зник.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав в повному обсязі і показав суду, що 25 травня 2020 рокудійсно проник до підсобного приміщення ОСОБА_6 та перебуваючи у підсобному приміщенні взяв сім курей, різного кольору та чотири гуски, білого кольору, які виніс через двері на подвір'я та поклав до машини ОСОБА_6 . Потім сів за кермо вказаного незачиненого автомобіля марки ВАЗ 2106 д/н з НОМЕР_1 , бежевого кольору, завів двигун ключами, які знаходились в замку запалення, заволодів вказаним транспортним засобом та з місця скоєння злочину зник. У вчиненому щиро розкаявся і просив суд суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з?явився, але попередньо надав до канцелярії суду заяву, в якій просить суд розглянути кримінальне провадження без його участі. Претензій морального та матеріального характеру до обвинуваченого має та просить його покарати у відповідності до чинного законодавства України.
Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що окрім визнання вини обвинуваченим ОСОБА_3 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 289 КК України, його вина була повністю встановлена в ході судового розгляду наданими суду матеріалами, дослідженими письмовими і речовими доказами, які суд, керуючись законом, оцінив за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об?єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
На підставі досліджених в судовому засіданні письмових доказів, які суд визнає належними, допустимими та достовірними, а також такими які в своїй сукупності між собою встановлюють провину обвинуваченого, суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_3 і кваліфікує його дії як вчинення злочинів, передбачених: ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у інше приміщення; ч. 1 ст. 289 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом.
Обвинувачений ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується посередньо.
При призначенні виду і міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, особу винного, обставини які пом'якшують покарання.
Суд визнає обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого - щире каяття.
Відповідно до досудової доповіді виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції його від суспільства, так як він не становить небезпеки для суспільства.
Відповідно до ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04.10.2003 року «Про практику призначення судами покарання» під час призначення покарання по кожному конкретному випадку суд має суворо додержуватися вимог норм закону стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через це реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
За викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, проте з урахуванням особистості обвинуваченого, а також того, що ОСОБА_3 щиро розкаявся у вчиненому злочині, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без ізоляції його від суспільства, призначивши покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, оскільки саме таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Запобіжний захід обирався, але строк на який обирався запобіжний захід сплив. Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів, слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 185 ч. 3, ст. 289 ч. 1 КК України та призначити покарання:
- за ст. 185 ч. 3 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі;
- за ст. 289 ч. 1 КК України - 3 (три) роки позбавлення волі;
Відповідно ст. 70 ч. 1 КК України призначити покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Відповідно ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Згідно ст.76 ч.1 п.п.1, 2, ч.2 п.2 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи,
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази, приєднані до справи - автомобіль марки ВАЗ 2106 д/н з НОМЕР_1 , бежевого кольору, вважати повернутими власнику ОСОБА_6 .
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: