Справа № 510/178/21
Провадження № 2/510/812/21
22 квітня 2021 року Ренійський районний суд Одеської області
у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;
-за участю секретаря Арабаджи Л.В.,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, -
Відповідач позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, просив розглянути справу у його відсутність.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на задоволенні позову наполягала, просила про розгляд справи без її участі.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.
В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: договір купівлі-продажу від 14.03.2020р.; копія акту пприйому-передання за договором купівлі-продажу від 14.03.2020р.; копія технічного паспорту на нежиле приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 , оформлене на ім'я відповідача; копія свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.09.2005р.; копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 16.09.2005р.
Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , діючий через свого представника - ОСОБА_3 , звернувся до суду із вищезгаданими вимогами до відповідача ОСОБА_2 , зазначивши, що 14.03.2020 р. між ним та ОСОБА_2 була досягнута домовленість про купівлю належного відповідачу нежилого приміщення, розташованого по АДРЕСА_1 - за 57000 грн. 14.03.2020р. сторони уклали між собою відповідний письмовий договір. В той же день позивач передав відповідачу обумовлену суму, а відповідач передав документи на приміщення, ключі від нього, саму нерухомість в натурі. Тоді ж був оформлений акт прийому-передання нерухомості. У майбутньому відповідач пообіцяв позивачу укласти договір купівлі-продажу нерухомості в нотаріальному порядку.
Після вчинення правочину позивач організував догляд за приміщенням, зробив там ремонт, сплачує всі необхідні комунальні платежі. З метою нотаріального засвідчення правочину позивач неодноразово звертався до відповідача, однак ОСОБА_2 від посвідчення договору ухиляється, на прохання позивача про зустріч не реагує, мотивуючи нестачею вільного часу, матеріальними труднощами та ін. При зверненні до відповідних органів із питанням про переоформлення документації на приміщення на себе позивачу було роз'яснено, що зробити це неможливо, оскільки у сторін відсутній правовстановлюючий, належним чином завірений документ на доказ вчинення правочину. Враховуючи вищенаведене, позивач вимушений був звернутися із позовом до суду.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу повинен бути посвідчений нотаріально, якщо хоча б однією із сторін є громадянин, і недотримання цієї вимоги є підставою для визнання укладеного договору недійсним. Така можливість передбачена законом як одна із форм захисту інтересів добросовісного учасника цивільних правовідносин.
У відповідності до ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.
Між сторонами була досягнута взаємозгода за всіх істотних умов договору, покупець передав продавцю обумовлену суму, продавець передав документи, нерухомість (приміщення) в натурі. Позивач фактично вступив у володіння і розпорядження нерухомістю, після укладання правочину користується нежилим приміщенням за призначенням, доглядає за ним, сплачує всі комунальні платежі, - тобто правочин між сторонами фактично відбувся.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Крім того, ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Виходячи із вищенаведеного, угода (правочин) між сторонами відбулася, вона виконана в повному обсязі, нею були припиненні обов'язки відповідача щодо приміщення та встановленні права на нього у позивача, тому є правові підстави визнати договір дійсним та право власності на нерухомість за позивачем.
Згідно ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки у своїй заяві позивач просив залишити судові витрати за ним, питання про стягнення судових витрат з відповідачів судом не розглядається.
Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 16, 220, 328, 334, 657 ЦК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.
Договір купівлі-продажу від 14.03.2020 року, згідно із яким ОСОБА_2 продав, а ОСОБА_1 купив нежиле приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 за 57000 грн. - визнати дійсним.
Визнати за ОСОБА_1 (КПП НОМЕР_1 ) право власності на:
-нежиле приміщення (що складається з основного нежилого приміщення літ. А загальною площею 13,40 кв.м.), розташоване по АДРЕСА_1 ,
що належало ОСОБА_2 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Суддя В.І. Дудник