Справа № 522/16914/16-ц
Провадження № 2/522/2847/21
28 квітня 2021 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
Головуючого судді Домусчі Л.В.,
При секретарі судового засідання Лисенко А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про розірвання договору,
У провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебувала справа за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про розірвання договору.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 07.04.2014 між колишнім керівництвом АТ «Імексабанк» та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Т.А., зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 911. За вказаним договором АТ «Імексбанк» передав, а ОСОБА_1 прийняв квартиру, проте її вартість в сумі 857 000,00 грн. Банку не перерахував. Отже, вважають, що існують правові підстави для розірвання вказаного договору у зв'язку з тим, що відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати вартості квартири.
Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2017 року позов Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» задоволено (а.с.88-89).
Ухвалою суду від 11.09.2020 року заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 30.05.2017 року по справі №522/16914/16-ц за позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про розірвання договору скасовано, справу призначено до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовчому засіданні на 15.10.2020 року.
Ухвалою суду від 15.10.2020 було закрито підготовче засідання та призначено справу до судового розгляду по суті на 20.01.2021 року.
Розгляд справи 20.01.2021 року відкладено на 22.04.2021 року у зв'язку з неявкою сторін.
Представником відповідача 01.02.2021 року до суду були надані письмові пояснення, згідно яких заперечував проти вимог, посилаючись на те, що у матеріалах справи наявна нотаріально засвідчена копія квитанції про перерахування на користь банку за вказану квартиру коштів у сумі 857 000 грн.. Вважає, що зазначене спростовує підстави та обґрунтування позову, а тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог та вирішити питання про скасування заходів забезпечення позову.
У судове засідання 22.04.2021 сторони не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Водночас, сторони надали заяви щодо розгляду справи за їх відсутністю.
Так, від представника позивача надійшла заява, в якій представник позивача просив провести судовий розгляд без його участі за наявними у справі матеріалами та доказами, позовні вимоги - задовольнити в повному обсязі. Від представника відповідача надійшла заява, в якій просив визнати поважними причини неявки, розглянути справу без участі відповідача та його представника, у задоволенні позову відмовити, скасувати заходи забезпечення позову. Крім того, у матеріалах справи наявна заява від третьої особи, згідно якої остання просила справу розглядати за її відсутності.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
У відповідності до ст. 268 ЦПК України, датою складання даного судового рішення є 28.04.2021 року.
Суд, вивчивши матеріали справи, додані до неї документи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши надані докази, прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог із наступних підстав.
Судом встановлено, що 07.04.2014 року АТ «Імексбанк» та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за № 911.
Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно було винесено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяною Анатоліївною 07.04.2015.
Згідно пункту 3 Договору купівлі-продажу відчуження квартири повинно було бути здійснено за 857 000,00 грн. Але, як зазначав позивач у позові, ОСОБА_2 вартість встановленої договором суми 857 000,00 грн. Банку не перерахував.
За даним фактом органом досудового розслідування Приморського відділу поліції в місті Одесі головного управління Національної поліції в Одеській області було відкрито кримінальне провадження № 12016160500008785 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України, що підтверджується витягом з кримінального провадження від 17.11.2016.
Постановою Правління Національного банку України від 26.01.2015 року № 50 Публічне акціонерне товариство «Імексбанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних, рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 26.01.2015 року № 16 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу на тимчасову адміністрацію в АТ «Імексбанк».
Відповідно до постанови Правління НБУ від 21.05.2015 року № 330 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Імексбанк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 27.05.2015 року № 105 "Про початок процедури ліквідації АТ "Імексбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації АТ "Імексбанк" та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ "Імексбанк".
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду на ліквідацію банку з дня свого призначення приймає до свого відання майно (кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та реалізації майна банку. У встановленому законодавством порядку вживає заходів щодо пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, заявляє відмову від виконання договорів, та в установленому законодавством порядку розриває їх.
Здійснюючи передбачені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» заходи щодо пошуку, виявлення та повернення майна Банку, уповноважена особа ФГВФО на ліквідацію АТ «Імексбанк» дізналася про посвідчення договору купівлі-продажу від 07.04.2014 року з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно лише 16.02.2016 року.
Вирішуючи спір суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Істотними умовами договору купівлі-продажу є умови про предмет та ціну. Ціна товару це грошова сума, яка підлягає сплаті покупцем за одержану від продавця річ.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 ст. 692 ЦК України оплата товару за договором купівлі-продажу здійснюється після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
Згідно частини 2 ст. 692 ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати одразу в повному обсязі, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару
Частиною 3 ст. 692 ЦК України визначено, що якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару, продавець набуває право вимоги такої оплати, або розірвання договору з підстав, передбачених ст. 651 ЦК України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною 2 статті 697, частиною 2 статті 651 ЦК України визначено, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору другою стороною, а продавець має право вимагати повернення товару від покупця, якщо покупець не здійснив оплату.
Отже, якщо покупець не виконує свого обов'язку щодо оплати переданого йому товару в установлений договором купівлі-продажу строк, продавець набуває право вимоги такої оплати (частина третя статті 692 ЦК України) або розірвання договору з підстав, передбачених статтею 651 ЦК України.
Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права в подібних правовідносинах викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 21 листопада 2019 року в справі N 363/4003/15-ц (провадження N 61-32250св18) і від 30 січня 2018 року в справі N 243/11716/15-ц (провадження N 61-181св18).
За таких обставин позивач просив розірвання Договору купівлі-продажу у зв'язку з тим, що Відповідач не виконав свого обов'язку щодо оплати квартири, тому, на думку позивача, останній набув право вимоги щодо розірвання договору купівлі-продажу в судовому порядку.
Утім, як вбачається з пункту 3 договору купівлі-продажу від 07.04.2014 року, продаж квартири, за домовленістю сторін, вчинено за 857 000 (вісімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень, які «Продавець» (ПАТ «Імексбанк») одержав від «Покупця» ( ОСОБА_1 ) повністю до підписання цього договору. Підписання договору свідчить про те, що розрахунок за продану квартиру здійснений повністю та про відсутність претензій до «Покупця» по оплаті з боку «Продавця».
Водночас, судом було встановлено, що ОСОБА_1 сплатив на користь АТ «Імексбанк» грошову суму у розмірі 857 000 (вісімсот п'ятдесят сім тисяч) гривень 00 копійок згідно квитанції № 1300/1 від 07.04.2014, призначення платежу: сплата по договору купівлі-продажу від 07.04.2014р. за квартиру АДРЕСА_2 , нотаріальна копія якої наявна в матеріалах справи (а.с.125).
Таким чином, судом було встановлено, що відповідач сплатив на користь позивача вартість відчуженої квартири, чим виконав свої зобов'язання згідно пункту 3 договору купівлі-продажу від 07.04.2015 року щодо сплати вартості квартири належним чином і в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави позову та обставини, якими представник позивача їх обґрунтував, не знайшли свого підтвердження за розглядом справи, а тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.
Згідно ч. 9-10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.
У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Згідно матеріалів справи, на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2016 року вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .
Так, 07.02.2017 було винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 33751072 від 07.02.2017 шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_2 .
Відтак, зважаючи на те, що за розглядом справи суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк», суд вважає, що заходи забезпечення позову на теперішній час є недоцільними, а тому підлягає задоволенню заява представника Відповідача про скасування заходів забезпечення позову.
Клопотань щодо розподілу витрат від сторін до суду не надходило.
На підставі викладеного та керуючись ст. 55, 124 Конституції України, ст. 11, 15, 16, ст. 629, 651, 655, 692, 697 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 2, 3- 13, 19, 23, 42, 43, 48, 49, 72, 76-81, 89, 95, 158, 174, 175, ст. 223, 229, 241, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Імексбанк» до ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Петрушенко Тетяна Анатоліївна, про розірвання договору - відмовити повністю.
Скасувати заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14.12.2016 року, у вигляді арешту нерухомого майна: квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст. ст. 354, 355 ЦПК України). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 Розділу XII Перехідні положення ЦПК України).
Повний текст рішення суду виготовлено 28.04.2021 року.
Суддя Домусчі Л.В.