Справа № 522/6976/21
Провадження № 2/522/6373/21
27 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Федчишена Т. Ю., вирішуючи питання про відкриття провадження за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності у порядку приватизації та визнання права власності у порядку спадкування за законом, -
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності у порядку приватизації та визнання права власності у порядку спадкування за законом.
Разом з позовною заявою позивачем подана заява, в якій вона просить суд зменшити розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання позовної заяви до 908 грн, посилаючись на те, що її майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у повному обсязі, оскільки розмір пенсії, яку вона отримує є незначним.
На підтвердження зазначеного надає копію довідки про доходи № 4261 9923 6129 1224, видану Центральним об'єднаним управлінням ПФУ в м. Одесі в Одеській області про отримання пенсії за період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року, згідно з якою за указаний період сума пенсії ОСОБА_1 складає 43 140, 95 грн.
Дослідивши доводи заяви, суд дійшов висновку, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Тобто, законом передбачено перелік умов, за наявності яких суд вправі зменшити розмір судового збору.
Вищезазначена норма закріплює дискреційне право, а не обов'язок суду відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати. Його реалізація не може призводити до порушення принципу процесуальної рівноправності сторін та знаходиться в безпосередній залежності від доведеності за допомогою належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів обставин щодо того, що скрутне майнове становище особи не дозволяє їй сплатити судовий збір у встановленому чинним законодавством розмірі. З метою недопущення зловживання процесуальними правами суд має враховувати: предмет спору, наявність у особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, рахунків в банківських та інших фінансових установах та можливість розпорядження ними, вік особи та її працездатність, склад сім'ї та наявність утриманців тощо.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (§ 44 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; § 63, 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).
Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звертаючись до суду з заявою про зменшення розміру судового збору, ОСОБА_1 посилається на те, що отримує пенсію, сукупний розмір якої за 2020 рік склав 43 140, 95 грн, у підтвердження чого надала відповідну довідку.
Проте, наведені обставини не можуть вважатись достатньою підставою для зменшення розміру судового збору, не підтверджують з достовірністю скрутний майновий стан позивача, не свідчать про відсутність інших джерел доходів, відсутність у власності рухомого або нерухомого майна, цінних паперів, відсутність коштів на банківських рахунках тощо, а тому не є безумовною підставою для зменшення розміру судового збору.
Відтак, правові підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору відсутні.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з п.п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону ставки судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2021 року встановлено у розмірі 2 270 гривень.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено позовну вимогу про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, яка є немайновою та вимоги про визнання права власності на нерухоме майно у порядку приватизації та визнання права власності у порядку спадкування за законом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
Згідно звіту від 16 квітня 2021 року ТОВ «ЕБ «Айстра» про незалежну оцінку майна, а саме квартири АДРЕСА_1 , ринкова вартість указаної квартири становить 658 800 грн.
У позовній заяві позивач просить визнати за нею право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_1 в порядку приватизації та визнати за нею право власності на 1/3 квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.
Отже, з урахуванням вартості нерухомого майна, визначеної у звіті від 16 квітня 2021 року, сплаті позивачем за позовними вимогами майнового характеру підлягає судовий збір в розмірі 4 392 грн та за позовною вимогою немайнового характеру - 908 грн.
До позовної заяви позивачем долучено квитанцію про сплату судового збору на суму 908 гривень.
Отже, позивачу слід доплатити судовий збір в розмірі 4 392 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна заява є такою, що подана без додержання вимог, встановлених статтями 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Отже, позовну заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати їй строк для усунення недоліків поданої позовної заяви, а саме для надання суду доказу на підтвердження сплати судового збору у визначеному законом розмірі або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Реквізити суду на оплату судового збору :
Отримувач коштівГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37607526
Банк отримувачаКазначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО)899998
Рахунок отримувачаUA268999980313111206000015758
Код класифікації доходів бюджету22030101
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про зменшення розміру судового збору за подання позовної заяви до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності у порядку приватизації та визнання права власності у порядку спадкування за законом - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Одеської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, визнання права власності у порядку приватизації та визнання права власності у порядку спадкування за законом - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії ухвали суду для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Ю. Федчишена