Справа № 522/6487/21
Провадження № 3/522/5475/21
26 квітня 2021 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Попревич В.М. розглянувши протокол про адміністративне правопорушення, який надійшов з ВП №1 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, громадянина України, не працює, інвалід ІІІ групи, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
-за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 184 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАБ № 576320 від 05 квітня 2021 року, неповнолітня ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не відвідує Одеську ЗОШ 105 з 01.02.2021 року по 16.03.2021 року, тому відповідно до ст 150 Сімейного кодексу України, ОСОБА_3 звільняється від виконання своїх батьківських обов'язків, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину заперечив, зазначив, що він намагається належним чином виконувати свої батьківські обов'язки.
Суддя, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та матеріали, які долучені до протоколу, прийшов до висновку, що дана справа підлягає закриттю із наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення, підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно зі ч. 2 ст. 184 КУпАП, адміністративним правопорушенням вважається, повторне протягом року після накладення адміністративного стягнення ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Згідно з вимогами ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Суть адміністративного правопорушення викладеного у протоколі, повинна відповідати диспозиції статті Закону, яким передбачена відповідальність за вчинене правопорушення.
Так, як вбачається із долучених матеріалів, щодо ОСОБА_1 уже був складений протокол про адміністративне правопорушення за невиконання батьківських обов'язків, однак правопорушення, яке наразі ставиться йому у провину було вчинено до накладення адміністративного стягнення, що уже саме по собі виключає можливість притягнення до відповідальності на підставі вказаного протоколу за ч. 2 ст. 184 КУпАП.
Також варто звернути увагу, що поліцейські в порушення Порядку оформлення протоколів про адміністративне правопорушення не надали підтверджуючих документів, що на особу протягом року уже накладалось адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 184 КУпАП, оскільки належним підтвердженням цього факту є виключно постанова судді, яка набрала законної сили.
Із відкритого реєстру судових рішень, встановлено, що на підставі постанови судді Приморського районного суду м. Одеси Кріль Х.В. від 30.03.2021 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, за те, що його неповнолітня донька систематично не відвідує школу, без уточнення строку і періоду таких порушень.
На разі, протокол складений на підставі такого ж факту, а події мали місце до накладення на особу адміністративного стягнення.
Згідно зі ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Суддя бере до уваги той факт, що санкція статті 184 КУпАП передбачає накладення штрафу чи обмеження волі у виді арешту, що вимагає врахування практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже, діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція).
У даному випадку поліцейськими, не правильно зазначено фабулу обвинувачення, безпідставно вказано про повторне вчинення правопорушення.
З огляду на презумпцію невинуватості, особа яка притягається до адміністративної відповідальності, вважається невинною доти, поки інше не буде доведено в установленому законом порядку, а всі сумніви повинні трактуватися на корись особи.
Зважаючи на вище викладене, суддя приходить до висновку, що винесення постанови про притягнення до відповідальності особи, з урахуванням суттєвих порушень допущених поліцейськими при оформленні протоколу є недопустимим, а тому провадження по справі підлягає закриттю у зв'язку із недоведеністю наявності події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 184, 247, 283-285 КУпАП,
Провадження по справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 184 КУпАП - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом 10 діб з дня її винесення.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси Попревич В.М.
26.04.21