Справа № 522/7217/21
1-кп/522/1751/21
26 квітня 2021 року
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
потерпілої - ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одесі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.02.2021 року за № 12021163520000110, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Миколаївка Тарутинського району Одеської області, громадянина України, українця, з неповною середньою освітою, не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
обвинувачуваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України, суд -
26.02.2021 року ОСОБА_6 , перебуваючи в нічний час біля будинку АДРЕСА_3 , побачив дівчину - ОСОБА_5 , в руках якої знаходився мобільний телефон та у нього з корисливих мотивів, виник злочинний намір, спрямований на заволодіння її мобільним телефоном.
Реалізуючі свій злочинний намір, 26.02.2021 року о 00 годин 55 хвилин ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_5 , яка знаходилася біля будинку АДРЕСА_3 , та умисно, з корисливих мотивів, вирвав з рук ОСОБА_5 належний останній мобільний телефон торгової марки «iPhone», моделі «7», IMEI: НОМЕР_1 , в корпусі рожево-білого кольору, вартістю 14 000 гривень, в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку «Lifecell» за абонентським номером: НОМЕР_2 , яка матеріальної цінності для потерпілої не представляє.
В цей час, ОСОБА_5 намагалася зупинити протиправні дії ОСОБА_6 . Водночас, з метою подолання опору потерпілої та реалізації свого злочинного наміру щодо заволодіння мобільним телефоном останньої, ОСОБА_6 навмисно наніс правою рукою декілька ударів в область обличчя ОСОБА_5 . Після чого, ОСОБА_6 навмисно наніс один удар лівою ногою в область обличчя ОСОБА_5 , від якого остання втратила свідомість.
Заволодівши шляхом нападу мобільним телефоном ОСОБА_5 вартістю 14 000 гривень, ОСОБА_6 покинув місце скоєного ним кримінального правопорушення, майном потерпілої розпорядився на власний розсуд, тим самим спричинив останній матеріальний збиток у вказаному розмірі.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_6 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України визнав повністю, у вчиненому розкаявся і повністю підтвердив обставини провадження, встановлені судом, не оспорюючи наданих органами досудового слідства доказів щодо цих обставин, пояснивши, що дійсно 26.02.2021 року приблизно о 00 годин 55 хвилин він підійшов до раніше не знайомий йому ОСОБА_5 , яка знаходилася біля будинку АДРЕСА_3 , та вирвав з її рук мобільний телефон «iPhone», моделі «7». З метою подолання опору потерпілої він наніс ОСОБА_5 рукою декілька ударів в область обличчя, після чого наніс один удар лівою ногою в область обличчя, від якого остання втратила свідомість.
За згодою учасників процесу, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються, та вирішено обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_6 відносно фактичних обставин справи та дослідженням письмових доказів, які характеризують особистість обвинуваченого.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що провина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена поза розумним сумнівом і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.
Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 187 КК України, за ознаками - напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій).
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, позитивну характеристику за місцем проживання.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.
З урахуванням вказаних обставин, суд у відповідності до вимог закону України про кримінальну відповідальність та передбачених цим законом санкцій вважає, що ОСОБА_6 необхідно для його виправлення та запобігання нових злочинів призначити покарання у виді позбавлення волі в межах строку покарання у виді позбавлення волі, передбаченого санкцією ч. 1 ст.187 КК України.
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді позбавлення волі повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді позбавлення волі за вчинений злочин, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження № 51-986км20), згідно якої Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Таким чином, враховуючи тяжкість вчиненого ОСОБА_6 злочину, усвідомлення останнім протиправності своєї злочинної поведінки, щире каяття, дані про особу винного, відсутність матеріальної шкоди а також те, що ОСОБА_6 раніше засуджений не був, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства, у зв'язку з чим, суд, на підставі ст.75 КК України вважає за можливе звільнити останнього від відбування покарання з випробуванням.
Саме таке покарання суд вважає справедливим, пропорційним, необхідним та достатнім для виправлення винного та запобігання вчиненню ним нових злочинів і, в даному випадку мета застосування кримінального покарання буде досягнута при призначенні ОСОБА_6 саме такого виду покарання.
В силу положень ч. 1 ст. 76 КК України, суд звільняючи ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, покладає на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Питання про речові докази вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373, 374, 377 КПК України, суд -
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі, строком на 3 (три) роки.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі із випробуванням, встановивши іспитовий строк на 2 (два) роки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 у виді тримання під вартою, змінити на особисте зобов'язання, звільнивши його з-під варти в залі суду. Після вступу вироку в законну силу - запобіжний захід скасувати.
У відбутий термін покарання засудженому ОСОБА_6 зарахувати час знаходження під вартою з 26.02.2021 року по 26.04.2021 року.
Речові докази по справі:
-Мобільний телефон марки «iPhone», моделі «7», IMEI: НОМЕР_1 , в корпусі рожево-білого кольору - вважати повернутим за належністю потерпілій ОСОБА_5
-ДВД диск із відео файлами в кількості 1 шт - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляція в Одеський апеляційний суд через районний суд протягом 30 діб від дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Приморського
районного суду м. Одеси ОСОБА_1
26.04.2021