Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/72/21
Провадження № 2/499/174/21
Іменем України
22 квітня 2021 року смт. Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі: судді Тимчука Р.М. за участю секретаря судового засідання Мельника Р.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Іванівка Одеської області цивільну справу № 499/72/21 за позовом Іванівської селищної ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою та безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,
Голова Іванівської селищної ради Одеської області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою та безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.
ОСОБА_1 належить на праві власності двоповерхова, кам'яна, «Адміністративна будівля» за адресою: АДРЕСА_1 . Договір оренди земельної ділянки площею 2770,00 кв.м., кадастровий номер 5121855100:02:001:0353 під даною будівлею за цією ж адресою з Іванівською селищною радою від 02 жовтня 2009 року зареєстрованим в Іванівському відділі ОРФ ЦДЗК 08 жовтня 2009 року за №040952000003.Договір укладено на 49 років з правом пролонгації.
Відповідачем частково сплачувалась орендна плата у розмірі : за 2018 рік - 8594 грн. (замість 11603,27 грн.), згідно з витягом про нормативну грошову оцінку від 20.01.2016 року № 18-1513-99.12-54/2-16), у 2019 році відповідачем не сплачено 11603,27 грн. річної орендної плати за земельну ділянку, за 2020 рік згідно з витягом про нормативну грошову оцінку від 07.02.2020 року № 34/0/197-20 відповідач заборгував Іванівській селищній раді оренду плату за зазначену земельну ділянку в розмірі 113457,99 грн..
Таким чином, заборгованість по орендній платі за земельну ділянку в періоди 2018-2020 роки складає 128070,53 грн.
11.02.2020 року відповідачеві позивачем було направлено листа щодо погашення заборгованості по орендній платі за дану земельну ділянку в періоди з 2017 по 2019 роки. Також направлено Додаткову угоду до вищезазначеного договору оренди землі, згідно якої переглядалась сума орендної плати за земельну ділянку на 2020 рік.
16 січня 2018 року сторонами підписано Додаткову угоду до Договору оренди землі від 02 жовтня 2009 року зареєстрованого в Іванівському відділі ОРФ ЦДЗК 08 жовтня 2009 року за №040952000003 в якій було внесено зміни до п.9 р.4 та встановлено розмір орендної плати за користування зазначеною земельною ділянкою відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку від 20.01.2016 року.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).
В зв'язку з тим, що на 2019 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2770,00 кв.м., кадастровий номер 51218555100:02:001:0353 залишилась незміною та розмір орендної плати за зазначену земельну ділянку не змінювався, відповідно істотних умов для внесення змін до Договору оренди землі від 02 жовтня 2009 року та укладання Додаткової угоди в 2019 році між Іванівською селищною радою та ОСОБА_1 не було.
Відповідно до п.13 договору оренди землі від 02 жовтня 2009 року зареєстрованого в Іванівському відділі ОРФ ЦДЗК 08 жовтня 2009 року за №040952000003, розмір орендної плати за вищезазначену земельну ділянку у 2020 році відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку від 07.02.2020 року №34/0/197-20 встановлено в сумі 113457,99 грн. на рік. Додаткова угода від 10 лютого 2020 року до договору оренди землі від 02 жовтня 2009 року в 2-х екземплярах була направлена поштою ОСОБА_1 та вручена особисто 12.02.2020 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 20.03.2020 року.
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5113605222020 від 04.02.2020 року вбачається, що земельна ділянка, за користування якою Іванівська селищна рада просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі та безпідставно збережені кошти (в розмірі орендної плати) є сформованим об'єктом цивільних прав.
Таким чином, відповідач, не сплачуючи орендну плату в повному обсязі за користування земельною ділянкою, збільшує власність власного майна, а позивач (потерпілий) втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
Позивач посилається, що відповідач не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою на протязі трьох років, що є підставою для дострокового розірвання договору.
Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовної заяви.
Відповідач у судове засідання не з'явився, представник відповідача у судовому засіданні в режимі відеоконференції зазначив, що позов не визнав, у відзиві на позов зазначив, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку, що викладено в пункті 36 договору від 02.10.2009. На підставі рішень про затвердження ставок орендної плати за землю за 2018,2019 та 2020 роки необхідно було укласти та зареєструвати додаткові договори та погодити зміну суми орендної плати з орендарем, а відповідачем додаткова угода не підписувалась, зміна суми орендної плати із ним не погоджувалась. Відповідно до статті 654 Цивільного Кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту . А надана додаткова угода від 16.01.2018 року складено без дотримання вимог Закону, заповнено від руки та не внесено до реєстру, тобто не є чинною. У позовній заяві зазначено, що договір між Іванівською селищною радою Одеської області та ОСОБА_1 укладено відносно земельної ділянки площею 2770,00 кв.м., кадастровий номер 51218555100:02:001:0353, але відповідачем відповідно до договору оренди від 02.10.2009 орендовано земельну ділянку з кадастровим номером 5121855100:02:001:0353. Кадастровий номер земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1 також підтверджується витягом з Державного земельного кадастру на земельну ділянку №НВ-51 13605222020 від 04.02.2020, кадастровим планом земельної ділянки, Інформаційною довідкою №200591385 від 17.02.2020 та іншими документами. На поштових повідомленнях №6720002642721 від 12.02.2020 та №6720002721435 від 27.11.2020 не підпис відповідача і це чітко видно порівнюючи підписи на договорах та на повідомленнях пошти. А згідно даних Укрпошти, відправлення по номеру 6720002650112 в системі не зареєстровано взагалі. Вважав, що задоволенню не підлягає позовна вимога щодо розірвання договору оренди та підлягає застосуванню строк позовної давності щодо стягнення орендної плати за 2018 рік.
Дослідивши письмові матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Свій висновок суд мотивує тим, що Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна ОСОБА_1 належить на праві власності двоповерхова, кам'яна, «Адміністративна будівля» за адресою: АДРЕСА_1 .( а.с.27-29)
Договір оренди земельної ділянки площею 2770,00 кв.м., під даною будівлею за цією ж адресою з Іванівською селищною радою від 02 жовтня 2009 року зареєстрований в Іванівському відділі ОРФ ЦДЗК 08 жовтня 2009 року за №040952000003.
Позивач зазначає ту обставину, що відповідачем частково сплачувалась орендна плата у розмірі : за 2018 рік - 8594 грн. (замість 11603,27 грн.), згідно з витягом про нормативну грошову оцінку від 20.01.2016 року № 18-1513-99.12-54/2-16), у 2019 році відповідачем не сплачено 11603,27 грн. річної орендної плати за земельну ділянку, за 2020 рік згідно з витягом про нормативну грошову оцінку від 07.02.2020 року № 34/0/197-20 відповідач заборгував Іванівській селищній раді оренду плату за зазначену земельну ділянку в розмірі 113457,99 грн. Таким чином, заборгованість по орендній платі за земельну ділянку в періоди 2018-2020 роки складає 128070,53 грн.
У судовому засіданні та в своєму відзиві ні відповідач ні представник відповідача, обставину, щодо сплати орендної плати за користування земельної ділянки в будь якому розмірі не спростували та не підтвердили.
Отже судом є встановлена та обставина, що орендна плата за 2018 рік сплачена відповідачем не в повному розмірі, а за 2019-2020 роки відповідачем не сплачувалась взагалі, оскільки зворотнє відповідач не довів.
Стосовно обґрунтованості позовних вимог позивача, то відповідно до п. 13 Договору оренди землі від 02 жовтня 2009 року, розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до Додаткової угоди від 16 січня 2018 року, якою внесено зміни до Договору від 02.10.2009 року вбачається, що орендна плата становить 11603,27 грн. відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку від 20.01.2016 року. (а.с.21-22). Дана угода підписана ОСОБА_1 .
В судовому засідання відповідач недійсність цієї Додаткової угоди не довів, та про її недійсність не заявляв. Докази повної оплати орендної плати за 2018-2019 роки в судове засідання не надавались, про їх наявність не заявляли.
Стосовно позовної давності представник позивача щодо позовної вимоги не порушив, оскільки в Додатковій угоді зазначено п.9 розділу 4 «Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 11603,27 грн на рік. Тобто оскільки кінцева дата на протязі календарного року не визначена, тому суд вважає, що у відповідача було право вносити орендну плату до 31.12. 2018 року, як наслідок строк звернення до суду з даної позовної вимогою у позивача не сплив.
Крім того 11.02.2020 року позивачем відповідачеві було направлено листа щодо погашення заборгованості по орендній платі за дану земельну ділянку в періоди з 2017 по 2019 роки.( а.с.34), який відповідачем було отримано особисто, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення ( а.с.35).
Доводи представника позивача про недійсність підпису ОСОБА_1 у рекомендованому повідомлені ( а.с.35) суд до уваги не бере, оскільки згідно даної форми рекомендованого повідомлення , вона не містить графу для особистого підпису адресату, якому вручається поштове повідомлення. В свою чергу в графі «Розписка в одержані» зазначається підпис працівника поштового зв'язку.
В зв'язку з тим, що на 2019 рік нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 2770,00 кв.м., кадастровий номер 5121855100:02:001:0353 залишилась незміною та розмір орендної плати за зазначену земельну ділянку не змінювався, Додаткова угода в 2019 році між Іванівською селищною радою та ОСОБА_1 не укладалась.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача недоплаченої орендної плати за 2018 рік 3009,27 грн. та орендної плати за 2019 рік - 11603,27 грн. підлягають до задоволення, оскільки є законними та обґрунтованими.
Стосовно стягнення з відповідача орендної плати за 2020 рік суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 13 Договору оренди землі від 02 жовтня 2009 року розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розміру земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п.13 договору оренди землі від 02 жовтня 2009 року зареєстрованого в Іванівському відділі ОРФ ЦДЗК 08 жовтня 2009 року за №040952000003, розмір орендної плати за вищезазначену земельну ділянку у 2020 році відповідно до витягу про нормативну грошову оцінку від 07.02.2020 року №34/0/197-20 встановлено в сумі 113457,99 грн. на рік.
11.02.2020 року відповідачеві було направлено листа щодо погашення заборгованості по орендній платі та повідомлено, що змінюється розмір орендної плати у 2020 році та становить 113457,99 грн на рік та направлено Додаткову угоду до вищезазначеного договору оренди землі, згідно якої переглядалась сума орендної плати за земельну ділянку на 2020 рік, з проханням після підписання додаткової угоди повернути її до Іванівської селищної ради.
Як зазначалось вище, даний лист вручено відповідачеві, ця обставина є доведеною позивачем.
Проте на протязі всього часу відповідач Додаткову угоду не повернув, свої пропозиції не вносив, заперечень щодо Додаткової угоди не надав, проте орендну плату не вносив.
Основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності є нормативна грошова оцінка земель, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 5.1 статті 288 Податкового кодексу України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 по справі № 920/739/17).
Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Згідно з ст. 80 Земельного кодексу України визначено, що суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 83 Земельного кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
У відповідності до статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України сільські, селищні ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
В силу статті 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (п. "в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України).
В силу статті 125 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оренду землі» визначено, що істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Таким чином, суд погоджується з посиланнями позивача, що відповідач, не сплачуючи орендну плату в повному обсязі за користування земельною ділянкою, збільшує власність власного майна, а позивач втрачає належне йому майно (кошти від орендної плати), тобто відбувається факт безпідставного збереження саме орендної плати відповідачем за рахунок позивача.
У частині другій статті 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів судом: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Порушені право чи інтерес підлягають судовому захисту і у спосіб, не передбачений законом, зокрема статтею 16 ЦК України, але який є ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.
За правилами частини другої статті 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Частина перша статті 1212 ЦК України, встановлює, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Крім цього, якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або взагалі була відсутня.
За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які вникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно потерпілому.
Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов'язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 ЦК України.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтями 14.1.125, 14.136, 288.5 Податкового кодексу України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною.
Розрахунок розміру доходу, одержаного відповідачем за користування земельною ділянкою Іванівської селищної ради, здійснюється на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки (визначеної шляхом множення площі вказаної ділянки та нормативної грошової оцінки одного квадратного метра землі) з урахуванням ставки річної орендної плати за спірний період.
Статтею 24 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Отже, на підставі вищезазначеного, суд вбачає наявність законних підстав для задоволення позовної вимоги щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за 2020 рік у розмірі 113457,99 грн.
Стосовно позовної вимоги, щодо розірвання договору оренди слід зазначити наступне.
Згідно зі статтею 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі: 1) невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі" : використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості ґрунтів, додержання державних стандартів, норм і правил; дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та територій, які особливо охороняються; своєчасного внесення орендної плати;передання в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди;при передачі земельної ділянки в оренду забезпечення відповідно до закону реалізації прав третіх осіб щодо орендованої земельної ділянки; невчинення дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою; відшкодування орендарю капітальних витрат, пов'язаних з поліпшенням стану об'єкта оренди, яке проводилося орендарем за згодою орендодавця; попередження орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки, які в процесі її використання можуть спричинити екологічно небезпечні наслідки для довкілля або призвести до погіршення стану самого об'єкта оренди; початок використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди; виконання встановлених щодо об'єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;у п'ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надання копію договору відповідному податковому органу. 2) невиконання сторонами обов'язків, передбачених умовами договору; невиплата орендної плати; використання землі не за цільовим призначенням; передача в суборенду без дозволу орендодавця (якщо такий вимагається) тощо.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Вказаний правовий висновок викладено Об'єднаною платою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) та Постанові Верховного суду України від 07 жовтня 2020 року.
Як підставу для розірвання договору оренди позивач зазначає, те що відповідач не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою на протязі трьох років.
Зазначена обставина, на яку посилається позивач як на підставу розірвання договору є доведеною в судовому засіданні та не спростованою відповідачем, заперечення на позовні вимоги доказами не підтвердженні.
Тому суд вбачає підстави для задоволення позовної вимоги щодо розірвання договору оренди земельної ділянки площею 0,2770 га, кадастровий номер 5121855100:02:001:0353, що знаходиться в АДРЕСА_1 від 02 жовтня 2009 року, зареєстрований в Іванівському відділі ОРФ ЦДЗК 08 жовтня 2009 року за №040952000003 з ОСОБА_1 .
Стосовно судових витрат слід зазначити наступне.
Представник відповідача надав копію посвідчення відповідача ОСОБА_1 , що він є інвалідом 3 групи та просили звільнити від сплати судового збору в зв'язку з інвалідністю.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю - звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Як вбачається з копії посвідчення відповідач є інвалідом 3 групи, тому у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача мають бути стягнуті понесені та документально підтверджені судові витрати, що складаються зі сплаченого позивачем судового збору у сумі 4540,00 грн.
На підставі ст..14 КУ, ст.ст.79-1,80,93,122-125,141,206 Земельного кодексу України, ст.ст. 526,629 Цивільного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" керуючись ст.ст.81, 141, 259, 263-265, 268, ЦПК України,-
Позовну заяву Іванівської селищної ради Одеської області (смт.Іванівка вул.Б.Дерев'янка, буд.№93 а Іванівського району Одеської області) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про стягнення орендної плати за користування земельною ділянкою та безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Іванівської селищної ради Одеської області оренду плату за користування земельною ділянкою за 2018-2019 роки в сумі 14612.54 грн та безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 113457,99 грн за 2020 рік за земельну ділянку площею 2770,00 кв.м., кадастровий номер 5121855100:02:001:0353 в АДРЕСА_1 , в загальній сумі стягнути грошові кошти в розмірі 128070,53 грн.
Розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,2770 га, кадастровий номер 5121855100:02:001:0353, що знаходиться в АДРЕСА_1 від 02 жовтня 2009 року, зареєстрований в Іванівському відділі ОРФ ЦДЗК 08 жовтня 2009 року за №040952000003 з ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 4540,00 грн. на користь Іванівської селищної ради Іванівського району Одеської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду через Іванівський районний суд Одеської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
СуддяР. М. Тимчук