Справа № 496/1753/21
Провадження № 2-а/496/14/21
21 квітня 2021 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П., вивчивши матеріали адміністративного позову Шубінського Юрія Валентиновича, діючого також в інтересах ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Біляївська міська рада Одеської області про визнання недійсними договорів оренди, -
ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить суд: відкрити провадження за позовом Позивача про визнання недійсними договорів оренди землі від 27.11.2014 року та Додаткової угоди від 18.01.2021 року між Біляївською міською радою та Відповідачем. Вважати Позивачем доведено наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Заборонити Відповідачу самостійно або через інших осіб здійснювати будь-які прямі або непрямі дії, спрямовані на вивільнення контейнерів, павільонів, приміщень від обладнання і працівників які використовують за свої кошти побудовані та встановлені, маючи на руках тільки договір оренди земельної ділянки, або взагалі ніяких документів до набрання рішенням по справі законної сили. Для забезпечення позову шляхом встановлення заборони для відповідача самостійно або через інших осіб здійснювати будь-які прямі або непрямі дії, спрямовані на попередження користування павільону 20 м. кв., які побудували та встановили на території ринку батьки Позивачів, коли він належав Біляївської райспоживспілки, нас як власників, любих технічних засобів та пристроїв або людей які приходять чи працюють в павільоні, як в подальшому використання прилеглої території біля павільну та вільного проїзду до нього для можливості його використання. Затребувати у Відповідача право установчі документи державної реєстрації, всі первісні документи отримання від Біляївської райспоживспілки всіх активів та майнових цінностей, які відображені в бухгалтерському та податковому обліку з моменту державної реєстрації та документи на підставі яких було здійснено вступ в право користування, розпорядження та державна реєстрація майнових прав на майно та земельну ділянку від Біляївської райспоживспілки.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані матеріали, суд приходить до висновку, що дана позовна заява не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ст. 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Позивачем в порушення норм ст. 160 КАС України, взагалі не дотриманні вимоги вказаної статті.
Так позивач звертається до суду в порядку КАС України, але просить визнати недійсними договори оренди та зазначає відповідача дочірнє підприємство (суб'єкт господарювання, який контролюється іншим суб'єктом господарювання), тобто відповідач не є суб'єктом владних повноважень. Тому є не зрозумілим посилання позивача на ст. 5 КАС України з зазначенням необхідності стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди заподіяної його протиправними рішеннями, дією та бездіяльністю.
Позивач просить суд: «Вважати Позивачем доведено наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову», що не відповідає змісту адміністративного позову, адже позивач не надавав до суду заяву про забезпечення позову.
Відповідно до статей 152, 153 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів. Заява про забезпечення позову подається: одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позов за правилами підсудності, встановленими кодексом. Але позивач проігнорував вищевказані вимоги.
Позивачем до адміністративного позову не надано власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В порушення вимог КАС України, позивачем не зазначено ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, а позивачем заначено, що заподіяно моральну шкоду.
Позивач у позовних вимогах просить витребувати докази, в порушення вимог ст. 80 КАС України, якою передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу. Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Тобто позивач повинен звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів.
Також суд звертає увагу позивача на викладення позовної вимоги «Для забезпечення позову шляхом встановлення заборони для відповідача самостійно або через інших осіб здійснювати будь-які прямі або непрямі дії, спрямовані на попередження користування павільону 20 м. кв., які побудували та встановили на території ринку батьки Позивачів, коли він належав Біляївської райспоживспілки, нас як власників, любих технічних засобів та пристроїв або людей які приходять чи працюють в павільоні, як в подальшому використання прилеглої території біля павільну та вільного проїзду до нього для можливості його використання.», яка є не зрозумілою і неконкретизованою, що позбавляє суд можливості встановити обсяг заявлених позовних вимог.
Згідно з ст.7 КАС України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками цивільного характеру (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (п. 36).
На це "право на суд", в якому право на доступ до суду є одним з його аспектів, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав цивільного характеру є неправомірним (рішення від 13 жовтня 2009 року у справі "Салонтаджі-Дробняк проти Сербії" (п. 132).
Разом з тим, як зазначає Європейський суд з прав людини, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Також Європейський суд з прав людини зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року).
З практики Європейського суду з прав людини випливає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не гарантує захист теоретичних та ілюзорних прав, а гарантує захист прав конкретних та ефективних (Рішення Суду у справі «Артіко проти Італії» від 13 травня 1980 року).
Враховуючи наведене, у відповідності до ст.ст. 161, 169 КАС України, вважаю за необхідне адміністративний позов залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 123, 160, 161, 169 КАС України, суд -
Адміністративний позов Шубінського Юрія Валентиновича, діючого також в інтересах ОСОБА_1 до дочірнього підприємства «Біляївський ринок» Одеської облспоживспілки, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Біляївська міська рада Одеської області про визнання недійсними договорів оренди - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк позовна заява буде визнана неподаною та повернута відповідно до вимог ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Галич