Справа № 495/6900/19
Номер провадження 1-кп/495/13/2021
28 квітня 2021 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області колегіально у складі:
головуючого - судді-доповідача ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
провівши у залі суду відкрите судове засідання в режимі відео конференції по кримінальному провадженню внесеному до ЄРДР за № 12019160240000279 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України,
сторони кримінального провадження:
прокурор Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого
У провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 4 КК України.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 просив продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а строк тримання під вартою відносно обвинуваченого спливає 08.05.2021 року. Він обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 15 років з конфіскацією майна. Обвинувачений раніше притягався до кримінальної відповідальності та може переховуватись від суду. Також обвинувачений може незаконно впливати на свідків та потерпілих, або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового засідання у режимі відео конференції пояснив, що не бажає приймати участь у судовому засіданні та самовільно залишив приміщення для проведення відео конференцій ДУ «Ізмаїльський слідчій ізолятор».
Будь-яких медичних довідок чи інших документів про неможливість участі обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні до суду не надійшло.
Те, що обвинувачений не виявив бажання приймати участь у судовому засіданні, судом розцінюється як навмисна спроба зірвання судового засідання та не розгляд питання стосовно міри запобіжного заходу, оскільки обвинуваченому ОСОБА_3 достовірно відомо про закінчення терміну дії раніше обраного у відношенні нього запобіжного заходу.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 повідомлений про час та місце судового засідання, не виявив бажання бути присутнім, не повідомив причини свого небажання участі у судовому засіданні, а також, те, що в цьому судовому засіданні справа не розглядається по суті, а лише вирішується питання про міру запобіжного заходу, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_5 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення подаються аналогічні клопотання без надання доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Крім того звернув увагу на те, що його підзахисний вже тривалий час перебуває під вартою без вироку. Просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, суд дійшов наступного висновку.
У відповідності до Закону України «Про внесення зміни до пункту 20-5 розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України щодо особливостей судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні та розгляду окремих питань під час судового провадження на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», а саме:
«У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту».
Оскільки справа була призначена до розгляду на 14.30 годину 28.04.2021 року, але з урахуванням того, що суддя ОСОБА_6 перебуває у нарадчій кімнаті, а кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_3 по суті слухатись не буде, вважаю необхідним провести розгляд клопотання прокурора стосовно продовження міри запобіжного заходу головуючим по справі.
Згідно ст.29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Разом з цим, тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості. Також згідно з пунктом 3 статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і органи досудового розслідування мають навести всі підстави для обрання запобіжного заходу тримання під вартою. До того ж такі підстави мають бути чітко вказані.
Метою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховатися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, серед яких: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію обвинуваченого; майновий стан обвинуваченого; наявність судимостей у обвинуваченого; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
На підставі викладеного та враховуючи наявність обвинувачення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, враховуючи вік обвинуваченого та стан його здоров'я, міцність соціальних зв'язків, а саме те, що він має постійне місце проживання, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується обвинувачений, те, що на даний час по кримінальному провадженню не допитані обвинувачений, свідки, не досліджені письмові докази, те, що обвинувачений раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, у зв'язку з чим, на думку суду, останній може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, що унеможливлює запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. Крім того,будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 331, 369-372, 392-395 КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора Білгород-Дністровської окружної прокуратури ОСОБА_4 .
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Ізмаїльській слідчій ізолятор»строком на 60 діб, який діє до 26.06.2021 року включно.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п'яти діб з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1