27 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 280/5967/19
адміністративне провадження № К/9901/13863/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №280/5967/19 за позовом ОСОБА_1 до Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Істейт», Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Концерн «Міські теплові мережі», Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про визнання незаконним накладення арешту та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання незаконним накладення арешту на пенсійний рахунок позивача та зобов'язати відповідача скасувати арешт з пенсійного рахунку, відкритого в АТ «Ощадбанк», який був накладений по зведеному виконавчому провадженню №42537973.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» подало касаційну скаргу.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондують стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та стаття 13 КАС України.
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Стаття 287 КАС України визначає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що в цій справі спір виник у відносинах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.
За такого правового врегулювання оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
За такого правового врегулювання оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Аналіз ухвалених у цій справі судових рішень та встановлених обставин справи і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовної практики в такій категорії адміністративних справ.
На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень.
З огляду на вказане, підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 333 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 06 жовтня 2020 року у справі №280/5967/19 за позовом ОСОБА_1 до Хортицького відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «МД Істейт», Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», Концерн «Міські теплові мережі», Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», про визнання незаконним накладення арешту та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіВ.М. Соколов Л.О. Єресько А.Г. Загороднюк