21 квітня 2021 р. Справа № 520/12572/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ральченка І.М.
суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В.
за участю секретаря судового засідання Сузанського О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020, суддя Мар'єнко Л.М., повний текст складено 23.12.20, по справі № 520/12572/2020
за позовом Приватного підприємства "ЛСВ Моноліт"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
ПП "ЛСВ Моноліт" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 30040 від 07.08.2020, № 30943 від 18.08.2020, № 32116 від 02.09.2020, якими вирішено про відповідність ПП «ЛСВ «Моноліт» критеріям ризиковості платника податку; зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити ПП «ЛСВ «Моноліт» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 30040 від 07.08.2020, № 30943 від 18.08.2020, № 32116 від 02.09.2020, якими вирішено про відповідність ПП «ЛСВ «Моноліт» критеріям ризиковості платника податку.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Харківській області виключити ПП «ЛСВ «Моноліт» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги залишити без задоволення. В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зазначає, що оскаржуваним рішенням, внесенням до позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не породжуються правові наслідки для платника податків та не порушують його права, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційних скарг, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судовим розглядом, ТОВ «АГРОВЕЛС» перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Сумській області.
Рішеннями комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області № 30040 від 07.08.2020, № 30943 від 18.08.2020, № 32116 від 02.09.2020 вирішено, що ПП «ЛСВ «Моноліт» відповідає критеріям ризиковості платника податків визначених в п. 8 «Критеріїв ризиковості платника податку», а саме підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.
Позивач, не погоджуючись із рішеннями відповідача звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із недоведеності відповідачем правомірності рішення про відповідність позивача як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.
Колегія суддів частково із висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
Відповідно до п.п. 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку.
Згідно з п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль здійснюється шляхом, зокрема, інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів.
Положеннями п. 71.1 ст. 71 Податкового кодексу України визначено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Відповідно до п. 74.1, п. 74.3 ст. 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю.
Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючим органом.
Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Пунктом п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На час виникнення спірних правовідносин механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних був визначений Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165.
Відповідно до п. 2 зазначеного Порядку № 1165 терміни вживаються у такому значенні: автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об'єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Пунктом 6 Порядку № 1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Пунктом 7 Порядку № 1165 встановлено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Додатками № 1, 3 до Порядку № 1165 визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно.
Відповідно до п. 6 Порядку № 1165 питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.
У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
При цьому, у рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
Судовим розглядом встановлено, що оскаржувані рішення Головного управління ДПС у Харківській області № 30040 від 07.08.2020, № 30943 від 18.08.2020, № 32116 від 02.09.2020 про відповідність ПП "ЛСВ Моноліт" критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ґрунтується на висновках про відповідність платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості.
додатком 1 до Порядку № 1165 встановлено, зокрема, п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.
При цьому, у разі відповідності п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку містить обов'язкове для заповнення поле "податкова інформація".
Із досліджених оскаржуваних рішень податкового органу встановлено, що зазначене поле оскаржуваного рішення містить наступну інформацію: "підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій".
Однак, які саме дані свідчать про відповідність позивача п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків у оскаржуваних рішеннях не зазначено.
У ході розгляду справи податковим органом також на надано доказів, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень.
За наведених обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що оскаржувані рішення податкового органу не містять обґрунтованих підстав віднесення ПП "ЛСВ Моноліт" до ризикових платників податків відповідно до п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, доказів, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником із посиланнями на відповідні документи.
На підставі викладеного, колегія суддів доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності застосування до ПП "ЛСВ Моноліт" п. 8 Критеріїв ризиковості платників податку, з огляду на що оскаржувані рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно позовних вимог щодо зобов'язання податкового органу виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку колегія суддів зазначає наступне.
Так, доводи відповідача стосовно зазначеної частини позивних вимог зводять до того, що оскаржуваним рішенням, внесенням до позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку не породжуються правові наслідки для платника податків та не порушуються його права, що є підставою для відмови у задоволенні позову, на підтвердження чого відповідач посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у в постановах від 27.08.2019 по справі №540/2077/18 та від 20.11.2019 по справі № 480/4006/18.
Колегія суддів зазначає, що обов'язковою ознакою дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
При цьому, нормами Порядку № 1165 прямо передбачена можливість оскарження рішення податкового органу про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості, у тому числі у судовому порядку.
Натомість, висновки Верховного Суду у зазначених постановах сформовані стосовно правовідносин, що склались до 31.01.2020, в момент чинності Порядку № 117, яким можливість оскарження таких рішень контролюючого органу не передбачалась.
Стосовно посилань відповідача на те, що спірне рішення про визначення ПП "ЛСВ Моноліт" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку не є рішенням, яке тягне за собою виникнення негативних наслідків для підприємства, суд зазначає наступне.
Слід враховувати, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати господарську діяльність.
Отже, не виключення позивача із наведеного переліку може призвести до певних правових наслідків, у зв'язку з чим, враховуючи, що судовим розглядом встановлено протиправність рішення про визначення ПП "ЛСВ Моноліт" таким, що відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, колегія суддів вважає, що зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є дотриманням гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання відповідача виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є належним способом захисту прав позивача та відповідає ст. 245 КАС України, як похідна вимога, з огляду на що підлягає задоволенню.
При цьому, задоволення позовних вимог у цій частині не є втручанням у здійснення відповідачем дискреційних повноважень.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 245, 246, 250, 315, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 23.12.2020 по справі № 520/12572/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.М. Ральченко
Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов
Постанова складена в повному обсязі 28.04.21.