Головуючий І інстанції: Заічко О.В.
28 квітня 2021 р. Справа № 520/16059/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2021, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі № 520/16059/2020
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати незаконним та скасувати рішення №5620 від 28.10.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугою років згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-III; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати в повному обсязі позивачу з 27.10.2020 року пенсію за вислугою років з розрахунку 90% від розміру заробітної плати - 50848,93 грн., згідно довідки про складові заробітної плати, виданих Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 16.10.2020, за №14-322вих.20, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-III, з підвищенням згідно із ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з подальшими її перерахунками та здійснити відповідні виплати.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 р. у задоволенні позову відмовлено.
28.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року у справі №520/16059/2020 за нововиявленими обставинами, в якій просить суд переглянути за нововиявленими обставинами та скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року у справі №520/16059/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії; ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії задовольнити; скасувати рішення №5620 від 28.10.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову позивачу в призначенні пенсії за вислугою років згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-III; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати в повному обсязі позивачу з 27.10.2020 року пенсію за вислугою років з розрахунку 90% від розміру заробітної плати - 50848,93 грн., згідно довідки про складові заробітної плати, виданих Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 16.10.2020, за №14-322вих.20, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-III, з підвищенням згідно із ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з подальшими її перерахунками та здійснити відповідні виплати.
В обґрунтування поданої заяви позивач посилаючись на п. 1 ч. 2 ст. 361 КАС України позивач зазначає, що істотною для справи обставиною, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи є встановлена рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 у справі № 826/8546/18 (яке залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 та постановою Верховного Суду від 24.04.2019) протиправна бездіяльність Кабінету Міністрів України стосовно не ухвалення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII, а також наявність обов'язку у Кабінету Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та ухвалити рішення про встановлення та затвердження порядку й умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2020 року заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року по справі №520/16059/2020.
Ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.
Скасовано рішення №5620 від 28.10.2020 року Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років згідно зі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-III.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити та виплачувати в повному обсязі ОСОБА_1 з 27.10.2020 року пенсію за вислугою років з розрахунку 90% від розміру заробітної плати - 50848,93 грн., згідно довідки про складові заробітної плати, виданих Спеціалізованою прокуратурою у військовій та оборонній сфері об'єднаних сил від 16.10.2020, за №14-322вих.20, без обмеження максимального розміру заробітної плати для розрахунку пенсії, відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-III, з підвищенням згідно із ч. 4 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з подальшими її перерахунками та здійснити відповідні виплати.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2020 у справі №520/16059/2020 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що судом першої інстанції не з'ясовані фактичні обставини, що мають значення для справи, а рішення прийнято з порушенням норм процесуального та матеріального права.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги оскаржуване рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 р. відмолено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Суд першої інстанції виходив з того, що на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії положення статті 50-1 Закону України від 5 листопада 1991 року №1789-ХІІ "Про прокуратуру", що регулювали порядок перерахунку пенсій, втратили чинність та умови і порядок перерахунку пенсій призначених працівникам прокуратури Кабінетом Міністрів України не визначено.
Задовольняючи заяву позивача суд першої інстанції виходив з того, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню правила ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 №1789-ХІІ, з доповненнями згідно із Законом від 26.11.1993 № 3662-12, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-III, у редакції до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 року, а також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року, оскільки вказаними законами, на порушення ст. 22 Конституції України було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Вичерпний перелік підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами викладено в ч.2 ст.361 КАС України:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Згідно з частинами 3, 4, 6 статті 361 КАС України перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Колегія суддів звертає увагу, що істотними обставинами справи вважаються такі обставини, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це передусім ті, що взагалі не були предметом розгляду по даній адміністративній справі в адміністративному суді у зв'язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи. Істотними для справи обставинами вважаються такі факти і події, які мають юридичне значення для взаємовідносин сторін, що звернулись до суду з метою розгляду спірної ситуації, тобто ці факти існували вже під час розгляду спірної ситуації в суді, але не були і не могли бути відомі особам, які брали участь у розгляді адміністративної справи, ні суду, який її розглядав та вирішував її по суті.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Такі юридичні факти характеризуються тим, що вони одночасно повинні бути передбачені нормами права, спричиняють виникнення, зміну або припинення правовідносин, мають істотне значення для вирішення справи, тобто такі фактичні дані, які спростовують факти, покладені в основу судового рішення, існували на момент звернення до суду з позовом і під час розгляду справи судом, проте не могли бути відомі ані особі, яка заявила про це, ані суду, в провадженні якого перебувала справа.
Таким чином, під час розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд повинен дослідити, чи впливають зазначені позивачем обставини на юридичну оцінку обставин, здійснену судом під час постановлення рішення, що переглядається, надати оцінку тому, чи відповідають зазначені позивачем обставини ознакам нововиявлених обставин, а також встановити, чи дійсно позивач не знав та не міг знати про наявність обставин, на які він посилається як на нововиявлені.
Нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ. Тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї. Якщо вона все-таки могла знати про певну обставину за добросовісного ставлення до справи, тоді ця підстава для перегляду відсутня.
Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі.
Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 2а-7523/10/1270, від 02 травня 2018 року у справі № 303/3535/16-а, від 04 вересня 2018 року у справі № 809/824/17, від 22 листопада 2018 року у справі № 826/14224/15, від 01.02.2019 року у справі №2040/7218/18, яка підлягає обов'язковому врахуванню апеляційним судом в силу вимог ч.5 ст.242 КАС України.
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.
Як зазначалося вище, позивач вважає нововиявленою обставиною те, що постановою Верховного Суду від 24 квітня 2019 року по справі №826/8546/18 було залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі №826/8546/18 щодо визнання протиправною бездіяльності Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» №1697-VII та зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури. Також, вказано, що у п. 54 вказаної постанови Верховний Суд звернув увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких законодавством покладено саме на останнього, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2018 року у справі №826/8546/18 визнано протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру". Зобов'язано Кабінет Міністрів України протягом 30 днів з дня набрання рішенням законної сили вжити заходів та прийняти рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2019 року апеляційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року без змін.
Постановою Верховного Суду від 24.04.2019 року касаційну скаргу Кабінету Міністрів України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 826/8546/18 залишено без змін.
В п. 54 вказаної постанови від 24.04.2019 року Верховний Суд звертає увагу, що Кабінет Міністрів України протягом тривалого часу ухиляється від прийняття рішення про встановлення порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури, необхідність прийняття яких Законом №1697-VІІ покладено саме на відповідача, що у свою чергу, призвело до неможливості пенсійними органами провести перерахунок пенсій працівникам прокуратури та численних звернень пенсіонерів до суду щодо оскарження таких дій територіальних управлінь Пенсійного фонду України.
Поряд з цим, Пенсійний фонд України, як орган державної влади, в силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак, відсутність визначених Кабінетом Міністрів України умов та порядку перерахунку призначених працівникам прокуратури пенсій, призвела до того, що Пенсійний фонд України не має правових підстав та законного способу дій для реалізації своїх повноважень, що виключає можливість перерахунку зазначених пенсій.
Бездіяльність Кабінету Міністрів України, який протягом тривалого часу не визначає умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, як це передбачено у ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" №1697-VII, не може вважатися доказом протиправності дій Пенсійного фонду України і покладати на нього обов'язки, не передбачені законодавством. При цьому, причини бездіяльності Кабінету Міністрів України та їх оцінка не є предметом спору у даній справі.
Таким чином, обставина, на яку посилається позивач, як на нововиявлену, а саме бездіяльність Кабінету Міністрів України в частині неприйняття порядку та умов перерахунку пенсій працівникам прокуратури відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру", існувала на момент винесення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року у справі № 520/16059/2020.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів приходить до висновку, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є необґрунтованою, наведені в ній обставини не є нововиявленими в розумінні положень ст. 361 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, підстави для задоволення цієї заяви та скасування рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 у справі № 520/16059/2020 відсутні.
Наведене залишилося поза увагою суду першої інстанції, що призвело до неправильного вирішення справи.
Згідно із ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з ч.4 ст.368 КАС України за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд, зокрема, може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Згідно з п.2 ч.1 ст.315 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення
Відповідно до п.4 ч.1, ч.2 ст.317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми процесуального права, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати, в задоволенні заяви позивача відмовити.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 по справі № 520/16059/2020 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за виключними обставинами рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року в адміністративній справі №520/16059/2020.
Залишити в силі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2020 року в адміністративній справі №520/16059/2020 .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий Г.Є. Бершов