Головуючий І інстанції: Бідонько А.В.
28 квітня 2021 р. Справа № 520/11869/18
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 27.11.20 по справі № 520/11869/18
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою, в якій просив суд: визнати бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 по справі №520/11869/18 в повному обсязі протиправною; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно (без відстрочення) здійснити виплату позивачу пенсії виходячи з основного розміру 90%, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, та з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення, (ч. 1 ст. 382 КАС України).
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року заяву про визнання протиправними бездіяльності та дій, вчинених Головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області та порушення прав позивача, встановлення судового контролю на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 по справі №520/11869/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без задоволення.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.01.2021 року та прийняти постанову, якою задовольнити заяву про визнання протиправними бездіяльності та дій, вчинених Головним управлінням пенсійного фонду України в Харківській області та порушення прав позивача, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 по справі №520/11869/18, встановлення судового контролю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що підставою для оскарження наведеної вище ухвали є неповне з'ясування обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права, порушення судом прав позивача як людини, які передбачені ч.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зазначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах регулюється ст.ст.382, 383 КАС України. Вказує, що на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року відповідачем не здійснено виплату позивачу суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року однією сумою, що свідчить про протиправну бездіяльність з боку відповідача. Стверджує, що з часу набрання законної сили рішенням суду і до сьогоднішнього дня ГУ ПФУ не надано жодного платіжного документу як доказу, що підтверджує здійснення виплати позивачу суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року однією сумою, окрім цього ГУ ПФУ не вчинило жодних належних дій, направлених на виконання судового рішення, саме в частині виплати позивачу суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 05.03.2019 року однією сумою. Натомість ГУ ПФУ, всупереч чинному законодавству, всіма засобами уникає повного належного виконання судового рішення. Зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів відсутності грошових коштів у ГУ ПФУ для виконання рішення суду без надмірних затримок, чи будь-яких інших належних доказів на підтвердження невиконання рішення суду з поважних причин. Вказує, що невиконання відповідачем судового рішення, яке підтверджено матеріалами справи, є достатнього підставою для встановлення судового контролю в порядку ст.382 КАС України, а суд не може залишатися осторонь після ухвалення рішення, а має всіма засобами активно сприяти його виконанню в повному обсязі.
Відзиву на вказану апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення та у зменшенні розміру пенсії з надбавками ОСОБА_1 за рахунок виплати лише 50% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 01.01.2018 року протиправними; зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром з урахуванням 100 % суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018р., здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018 р. однією сумою; подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 382 КАСУ.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, які полягають у зменшенні розміру пенсії ОСОБА_1 з 90 % грошового забезпечення до 70 % грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, виходячи з основного розміру 90% , визначеного станом на 01.03.2018 р. з 01.01.2018р. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо зменшення розміру пенсії з надбавками за рахунок виплати 75% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року з 05.03.2019 року ОСОБА_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою державного виконавця від 21.09.2020 року відкрито виконавче провадження №63082881.
ГУПФУ листом від 02.10.2020 повідомило позивача про виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 по справі №520/11869/18, що ГУПФУ позивачу здійснило перерахунок пенсії. У лютому 2020 року здійснило виплату пенсії з урахуванням рішення суду та доплату різниці пенсії з дати набрання рішенням законної сили.
Різниця пенсії, обчислена за рішенням суду за період з 01.01.2018 по дату набрання рішенням суду законної сили, буде виплачуватись в межах бюджетних призначень для здійснення відповідних виплат.
ГУПФУ станом на сьогодні досі не виконало рішення суду в повному обсязі, а саме: не здійснило виплату позивачу пенсії виходячи з основного розміру 90%, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018. та з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року
Заявник вважає, що в порушення вимог законодавства щодо строків виплати пенсії відповідач не виплатив позивачу суму перерахованої ним пенсії згідно рішення суду.
Відмовляючи в задоволенні заяви позивача, суд першої інстанції виходив з того, що у спірних відносинах відсутня протиправна бездіяльність управління щодо невиконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року по справі №520/11869/19.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно зі ст.129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до ст.129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Крім того, обов'язковість судових рішень, що набрали законної сили, для їх виконання на всій території України також передбачена також нормами Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що судове рішення, що набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок, тобто особа, якій належить виконати судове рішення, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини рішення від 26 червня 2013 року №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).
Як вбачається з матеріалів даної справи, 17.11.2020 року позивач, звертаючись до суду першої інстанції з заявою про визнання протиправними бездіяльності та дій, вчинених ГУПФУ в Харківській області - відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року і порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, просив суд першої інстанції: визнати бездіяльність Головного управління пенсійного фонду України в Харківській області яка полягає у не виконанні рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 по справі №520/11869/18 в повному обсязі протиправною; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області негайно (без відстрочення) здійснити виплату позивачу пенсії виходячи з основного розміру 90%, визначеного станом на 01.03.2018 з 01.01.2018, та з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018 року з 05.03.2019 року; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом п'ятнадцяти днів, з дня набрання ухвалою законної сили, звіт про виконання судового рішення, (ч. 1 ст. 382 КАС України).
Тобто, позивач звернувся до суду першої інстанції з вимогами щодо застосування останнім заходів, передбачених ст.ст.382, 383 КАС України.
Згідно з ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Частиною 2 ст.382 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
У такій заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 4) ім'я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі; 5) номер адміністративної справи; 6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження; 7) інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання; 8) інформація про хід виконавчого провадження; 9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви; 10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються (ч. 2 ст. 383 КАС України).
Заяву, зазначену в частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду (ч. 4 ст. 383 КАС України).
У разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви. У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена (ч.5 ст.383 КАС України).
Колегія суддів зазначає, що аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку про виокремлення у окремі статті таких видів судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (ст.382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (ст.383 КАС України).
Законодавець, розмежовуючи види судового контролю за виконанням судового рішення, тим самим розділив і види заяв, з якими звертається позивач до суду та, відповідно, - наявність чи відсутність вимог до оформлення кожної з них.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була викладена в постанові від 16.10.2018 року по справі №556/2081/17.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Окрім того, приписами ст.382 та ст.383 КАС України передбачено і різні порядки розгляду заяв, поданих відповідно до цих норм.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції, отримавши заяву позивача про визнання протиправними бездіяльності та дій вчинених ГУПФУ в Харківській області - відповідачем на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.11.2019 року і порушення прав позивача, підтверджених такими рішеннями суду, прийняв до розгляду заяву позивача в порядку ст.ст.382, 383 КАС України, що підтверджується ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.11.2021 року.
Тобто, судом першої інстанції було вирішено розглядати подану заяву позивача в порядку ст.ст.382, 383 КАС України сумісно.
Колегія суддів зауважує, що як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції судом першої інстанції фактично розглядалася та вирішувалася заява позивача в порядку ст.ст.382, 383 КАС України сумісно, не зважаючи на те, що приписами вказаних статей КАС України передбачено різні процедури розгляду заяв та різні правові наслідки за наслідками розгляду таких заяв відповідно до вказаних норм КАС України.
Відповідно з урахуванням наведеного, заяви подані в порядку ст.ст.382, 383 КАС України не можуть розглядатися та вирішуватися судом першої інстанції сумісно, оскільки такі види судового контролю мають розглядатися та вирішуватися останнім окремо, з ухваленням окремих судових рішень за наслідками розгляду таких заяв, що не було враховано судом першої інстанції в даній справі.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що зі змісту ч.ч.2-4 ст.383 КАС України вбачається, що до заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду висуваються наведеними нормами певні вимоги і в разі невідповідності такої заяви цим вимогам ця заява підлягає поверненню заявнику.
Таким чином, з огляду на вказане вище, враховуючи неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, а також порушення судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню, з направленням даної справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В даному випадку у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вирішити заяву позивача по суті.
Усі інші доводи по суті спору не впливають на вирішення даної справи.
Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; 3) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 4) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Відповідно до ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.11.2020 по справі № 520/11869/18 скасувати.
Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий І.М. Ральченко