Головуючий І інстанції: Заічко О.В.
28 квітня 2021 р. Справа № 520/10839/2020
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Ральченка І.М.,
Суддів: Чалого І.С. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020, по справі № 520/10839/2020
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія"
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання дій протиправними та скасування вимоги,
ТОВ "Українська ливарна компанія" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо винесення вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2020 № Ю-119294-58, скасувати вимогу Головного управління ДПС у Харківській області про сплату боргу (недоїмки) від 02.07.2020 № Ю-119294-58.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 позовні вимоги залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та зазначає, що у оскаржуваній вимозі відсутня інформація про період виникнення боргу, розшифровки структури заборгованості, що свідчить про порушення порядку її винесення. Крім того, апелянт звертав увагу, що підприємством періодично здійснювалось часткове погашення суми боргу, у зв'язку з чим на теперішній час не відповідає наявній сумі заборгованості.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судовим розглядом, 02.07.2020 Головним управлінням ДПС у Харківській області сформована вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ю-119294-58, згідно якої загальна сума заборгованості ТОВ "Українська ливарна компанія" станом на 30.06.2020 становить 1029056,78 грн., у тому числі недоїмка - 923084,69 грн., штраф - 80106,85 грн., пеня - 25865,24 грн.
Зазначена вимога отримана ТОВ "Українська ливарна компанія" 03.07.2020.
Не погоджуючись із вимогою про сплату боргу позивач оскаржив останню в адміністративному порядку шляхом подання скарги до Державної податкової служби України, яка за наслідками розгляду рішенням Державної податкової служби України № 24001/6/99-00-06-03-01-06 від 29.07.2020 залишена без задоволення, а вимога про сплату боргу - без змін.
Позивач, не погодившись із вимогою відповідача, звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з відсутності правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо винесення оскаржуваної вимоги та скасування вимоги про сплату боргу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.
Відповідно до ч. 14 ст. 25 Закону оскарження рішення органу доходів і зборів про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення органом доходів і зборів вищого рівня та/або центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов'язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.
Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).
Відповідно до п. 3 розділу VI Інструкції № 449 фіскальні органи надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:
- якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами;
- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), окрім загальних реквізитів, повинна містити відомості про розмір боргу, у тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Згідно з п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу.
При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1 частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), 2 частина - порядковий номер, 3 частина - літера «У» (узгоджена вимога).
Аналіз вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
Так, станом на 30.06.2020 загальна сума заборгованості позивача становила 1029056,78 грн., що підтверджується даними інтегрованої картки ТОВ "Українська ливарна компанія", та яка виникла у зв'язку із нарахуванням наступних сум: 102487,24 грн. на підставі звіту від 21.10.2019 № 9245138860; 142355,60 грн. на підставі звіту від 19.11.2019 № 9274933651; 140239,77 грн. на підставі звіту від 18.12.2019 № 9305096557; 126496,05 грн. на підставі звіту від 20.01.2020 № 9332206265; 97265,44 грн. на підставі звіту від 19.02.2020 № 9029338006; 115382,30 грн. на підставі звіту від 19.03.2020 № 9057726067; 103550,88 грн. на підставі звіту від 14.04.2020 № 9080041662; 57936,02 грн. на підставі звіту від 20.05.2020 № 9111230970; 37371,39 грн. на підставі звіту від 22.06.2020 № 9141900614; 80106,85 грн. штрафна санкція, 25865,24 грн. пеня на підставі рішення від 27.06.2019 № 0045465806.
Доказів сплати ТОВ "Українська ливарна компанія" вказаної суми боргу не надано.
На підставі викладеного колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що дії Головного управління ДПС у Харківській області щодо винесення оскаржуваної вимоги є правомірними, а оскаржувана вимога законною та такою, що не підлягає скасуванню.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо відсутності у оскаржуваній вимозі інформації про період виникнення боргу, розшифровки структури заборгованості, колегія суддів зазначає наступне.
Так, додаток 6 до Інструкції № 449 містить визначену форму вимоги, серед обов'язкових реквізитів якої відсутні графи із розрахунком суми заборгованості та періоду її виникнення.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 3 розд. VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, у тому числі, суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Із дослідженої оскаржуваної вимоги встановлено, що остання містить необхідні реквізити, передбачені Інструкцією № 449.
Щодо посилань ТОВ "Українська ливарна компанія" стосовно того, що з огляду на періодичне часткове погашення позивачем суми боргу, сума, зазначена у оскаржуваній вимозі, на теперішній час не відповідає наявній сумі заборгованості, колегія суддів зазначає, що вказана у вимозі сума заборгованості визначена станом на 30.06.2020 на підставі актуальних облікових даних, а отже сума коштів сплачена позивачем в подальшому обґрунтовано не врахована при визначенні суми заборгованості.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ливарна компанія" - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.11.2020 по справі № 520/10839/2020 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач І.М. Ральченко
Судді І.С. Чалий В.В. Катунов