28 квітня 2021 року справа №200/5111/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів: Міронової Г.М., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л., за участю представника позивача Орєхова М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 р. у справі № 200/5111/20-а (головуючий І інстанції Кравченко Т.О.) за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі - відповідач, УПФУ), в якому просив: визнати протиправними дії Маріупольського ОУ ПФУ щодо неврахування до спеціального стажу роботи ОСОБА_1 період навчання в ПТУ № 41 з 01 вересня 1990 року по 10 січня 1994 року та періоду проходження строкової військової служби з 04 липня 1994 року по 15 березня 1996 року; зобов'язати Маріупольське ОУ ПФУ зробити перерахунок, нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з врахуванням до спеціального стажу роботи періоду його навчання в ПТУ № 41 з 01 вересня 1990 року по 10 січня 1994 року та періоду проходження ним строкової військової служби з 04 липня 1994 року по 15 березня 1996 року з моменту звернення з заявою про призначення пенсії, тобто з 09 квітня 2013 року.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 року відмовлено в задоволені позовних вимог.
Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що 03.04.2020 позивач отримав лист відповідача з якого вбачається, що не зараховано до пільгового стажу період навчання в ПТУ № 41 з 01 вересня 1990 року по 10 січня 1994 року та періоду проходження строкової військової служби з 04 липня 1994 року по 15 березня 1996 року. Судом не враховано, що відповідач зарахував зазначені періоди до загального стажу.
Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання не з'явися, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що дає суду право провести апеляційний перегляд справи у його відсутність.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що встановлено на підставі паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Селидівським МВ УМВС України в Донецькій області 09 жовтня 1997 року; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 20 червня 2007 року постійне місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений у його паспорті.
Відповідач - Маріупольське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (ідентифікаційний код 42171861) зареєстроване як юридична особа 31 травня 2018 року, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) внесений запис за номером 1 274 134 0000 015352, в стані припинення не перебуває.
Маріупольське ОУ ПФУ є правонаступником Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області (далі - Управління ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя) та Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Маріуполя Донецької області, що були реорганізовані на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року № 988 “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” та від 08 листопада 2017 року № 821 “Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України”.
Матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 свідчать, що 09 квітня 2013 року позивач звернувся до Управління ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Разом з заявою про призначення пенсії від 09 квітня 2013 року, зареєстрованою за № 1910/495, позивач надав такі документи: паспорт, ідентифікаційний код, трудову книжку, що відображено в заяві.
05 липня 2013 року позивач надав пенсійному органу додаткові документи, яких не вистачало для призначення пенсії, а саме довідку Маріупольського об'єднаного міського військового комісаріату від 16 квітня 2013 року № 1/174.
Крім перелічених вище документів, в матеріалах пенсійної справи наявні диплом серії НОМЕР_3 , виданий 10 січня 1994 року; історична довідка, видана відокремленим підрозділом “Шахта “Росія” державного підприємства “Селидіввугілля” 29 січня 2013 року за № 22/331; довідка відокремленого підрозділу “Шахта “Росія” державного підприємства “Селидіввугілля” від 29 січня 2013 року № 4-22/331; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана відокремленим підрозділом “Шахта “Росія” державного підприємства “Селидіввугілля” 29 січня 2013 року за № 22/331; довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана публічним акціонерним товариством “Металургійний комбінат “Азовсталь” 09 квітня 2013 року за № 0129/к1335; індивідуальні відомості про застраховану особу (форма ОК-5).
Як свідчить протокол Управління ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 08 липня 2013 року № 1910, за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 з 09 квітня 2013 року йому була призначена пенсія за віком (умови призначення - робота за ст. 14-25Л).
З приводу конкретних періодів роботи ОСОБА_1 , записи про які містяться в трудовій книжці НОМЕР_4 , та їх зарахування/незарахування до страхового і пільгового стажу відповідно до даних ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії, суд встановив такі обставини.
В період з 01 вересня 1990 року по 10 січня 1994 року позивач проходив навчання в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове за професією “машиніст електровоза підземний”, про що свідчить диплом серії НОМЕР_3 , виданий 10 січня 1994 року (реєстраційний № НОМЕР_5 ).
Рішенням кваліфікаційної комісії від 10 січня 1994 року ОСОБА_1 присвоєна кваліфікація “машиніст електровозу підземний 3 розряду”.
На підставі диплому серії НОМЕР_3 до трудової книжки позивача внесений запис про те, що останній навчався в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове з 01 вересня 1990 року по 10 січня 1994 року.
Запис 1 - 19 січня 1994 року на підставі наказу від 24 січня 1994 року № 53/к ОСОБА_1 прийнятий на роботу на шахту “Росія” виробничого об'єднання “Селидіввугілля” машиністом електровозу підземної дільниці ШТ.
Запис 2 - 27 червня 1994 року на підставі наказу від 27 червня 1994 року № 386/к позивач був звільнений у зв'язку з призовом до Збройних Сил України.
Військовий квиток серії НОМЕР_6 , виданий 04 липня 1994 року, свідчить, що 04 липня 1994 року ОСОБА_1 був призваний на строкову військову службу, 11 березня 1996 року - звільнений (демобілізований), 15 березня 1996 року - мав стати на військовий облік.
Факт проходження позивачем строкової військової служби з 04 липня 1994 року по 11 березня 1996 року також підтверджений довідкою Маріупольського об'єднаного військового комісаріату від 16 квітня 2013 року № 1/174.
Запис 3 - служба у Збройних Силах України з 04 липня 1994 року по 15 березня 1996 року; запис внесений на підставі військового квитка серії НОМЕР_6 .
Запис 4 - 02 липня 1997 року на підставі наказу від 23 червня 1997 року № 166 позивач був прийнятий на роботу до відкритого акціонерного товариства “Маркохім” в коксовий цех дверевим 5 розряду дільниці видачі коксу.
Запис 5 - 12 січня 1999 року на підставі наказу від 13 січня 1999 року № 44 переведений в коксовому цеху дверевим 6 розряду дільниці видачі коксу.
Відкрите акціонерне товариство “Маркохім” з 12 грудня 2005 року було реорганізовано шляхом приєднання до відкритого акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь”, про що проставлена відповідна відмітка в трудовій книжці.
Запис 6 - 01 травня 2006 року на підставі наказу від 28 квітня 2006 року № 316 позивач був переведений в коксовому цеху дверевим 6 розряду дільниці коксової батареї № 1.
Запис 7 - 19 травня 2008 року на підставі наказу від 19 травня 2008 року № 109 переведений в коксовому цеху машиністом коксових машин 7 розряду на коксовій батареї № 1.
Відкрите акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь” з 29 квітня 2011 року змінило найменування на публічне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, про що проставлена відповідна відмітка в трудовій книжці.
Запис 8 - 25 лютого 2013 року на підставі наказу від 25 лютого 2013 року № 544 позивач був переведений в кокосовому цеху машиністом коксових машин 7 розряду чотирьох змінної комплексної бригади.
Публічне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь” з 26 квітня 2016 року змінило найменування на приватне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь”, про що проставлена відповідна відмітка в трудовій книжці.
Запис 9 - 13 травня 2020 року - працює в приватному акціонерному товаристві “Металургійний комбінат “Азовсталь”.
Розглядаючи заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії, пенсійний орган виходив з того, що на день звернення за призначенням пенсії пільговий стаж позивача, що дає право на пенсію відповідно до ст. 14, становить 25 років 0 місяців 3 дні, в тому числі: робота за ст. 14-20Р (провідні професії): фактичний стаж - 15 років 9 місяців 8 днів; коефіцієнт заліку - 1,25; заліковий стаж - 19 років 6 місяців 6 днів; військова служба: фактичний стаж - 1 рік 8 місяців 8 днів; коефіцієнт заліку - 1; заліковий стаж - 1 рік 8 місяців 8 днів; навчання, яке зараховується у пільговий стаж: фактичний стаж 3 роки 4 місяці 10 днів, коефіцієнт заліку 1, заліковий стаж - 3 роки 4 місяці 10 днів; робота за ст. 14-25-шахтарі: фактичний стаж - 0 років 5 місяців 7 днів; коефіцієнт заліку - 1; заліковий стаж - 0 років 5 місяців 7 днів.
Розрахунок пільгового стажу наведений в додатку до протоколу про призначення пенсії від 08 липня 2013 року № 1910.
12 лютого 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Маріупольського ОУ ПФУ з заявою про надання інформації.
Маріупольське ОУ ПФУ листом від 03 квітня 2020 року № 1795/34-2/03 повідомило позивачеві, що він перебуває на обліку і отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058. Розмір пенсії позивача до 01 жовтня 2017 року складав 5 881,15 грн, в тому числі розмір пенсії за віком (ст. 27) - 5 773,75 грн, доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) - 107,40 грн. Розмір пенсії після 01 жовтня 2017 року складав 6 862,69 грн, в тому числі розмір пенсії за віком (ст. 27) (14928,81 х 0,45250) - 6 755,29 грн, доплата за понаднормовий стаж (ст. 27 ч. 1 абз. 2) за 10 років - 107,40 грн. 17 травня 2019 року позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії по стажу і заробітку згідно з ч. 4 ст. 42 Закону № 1058. Після перерахунку пенсії загальний страховий стаж склав 27 років 03 місяці 24 дні, додаткові 22 роки за Списком № 1. Розмір пенсії після перерахунку становив 7 502,80 грн, в тому числі розмір пенсії за віком (ст. 27) (14928,81 х 0,49250) - 7 352,44 грн, доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 14 років) - 150,36 грн.
Відповідач листом від 03 квітня 2020 року надіслав на адресу позивача рішення Маріупольського ОУ ПФУ від 24 червня 2019 року № 914130182204 про перерахунок пенсії у зв'язку із зміною стажу на підставі абз. 1 ч. 4 ст. 42 Закону № 1058. За розрахунком пенсійного органу після перерахунку страховий стаж з урахуванням перетину періодів становив всього - 27 років 3 місяці 24 дні, крім того додатково роки за Списком № 1 - 22 роки 0 місяців 0 днів, всього для розрахунку - 49 років 3 місяці 24 дні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На час звернення позивача за призначенням пенсії, тобто станом на 09 квітня 2013 року, Закон № 1058 діяв у редакції від 09 грудня 2012 року, Закон України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ “Про пенсійне забезпечення” (далі - Закон № 1788) діяв у редакції від 09 грудня 2012 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058 право на отримання пенсій із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно з абз. 1 п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Відповідно до пп. 1 п. 2 розділу ХV “Прикінцеві положення” Закону № 1058 до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 цього Закону.
Особливості пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних і відкритих гірничих роботах та в металургії, визначала ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення” № 1788.
Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону № 1788 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на цих роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років. Такий же порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничо-рятувальних частин) на шахтах по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або знаходяться в стадії ліквідації, але не більше 2 років.
Таким чином, на день звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії для набуття права на пенсію відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону № 1788 особа повинна була бути зайнятою на підземних і викритих гірничих роботах по видобутку вугілля, сланцю руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії не менше 25 років.
Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731 (далі - Порядок № 383).
Пунктом 3 Порядку 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах за статтею 14 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.
Щодо питання зарахування до пільгового стажу періоду навчання в ПТУ № 41 з 01 вересня 1990 року по 10 січня 1994 року та періоду проходження строкової військової служби з 04 липня 1994 року по 15 березня 1996 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 62 Закону № 1788-XII та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами (п.1 Порядку).
Відповідно Конституційний суд України в своєму рішенні № 1-рп/99 від 09.02.1999 року зазначив, що положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Таким чином, суд звертає увагу, що до спірних правовідносин має застосовуватись законодавство чинне на момент їх виникнення.
Пунктами “в” та “д” частини 3 статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, зараховується: військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Ст. 38 Закону України від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР “Про професійно-технічну освіту” (далі - Закон № 103/98-ВР) визначає гарантії соціального захисту здобувача освіти та випускника закладу професійної (професійно-технічної) освіти.
Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону № 103/98-ВР час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” від 25 березня 1992 року № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Абзацом другим пункту 1 статті 8 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20 грудня 1991 року № 2011-XII визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України “Про оборону України”, зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
В період з 01 вересня 1990 року по 10 січня 1994 року позивач проходив навчання в професійно-технічному училищі № 41 м. Селидове за професією “машиніст електровоза підземний”, про що свідчить диплом серії НОМЕР_3 , виданий 10 січня 1994 року (реєстраційний № 3039).
19 січня 1994 року ОСОБА_1 був прийнятий на роботу на шахту “Росія” виробничого об'єднання “Селидіввугілля” машиністом електровозу підземної дільниці ШТ.
На момент призову на строкову військову службу ОСОБА_1 працював на шахті “Росія” виробничого об'єднання “Селидіввугілля” машиністом електровозу підземної дільниці ШТ.
27 червня 1994 року позивач був звільнений у зв'язку з призовом до Збройних Сил України (записи №№ 1-2 в трудовій книжці).
Строкову військову службу позивач проходив в період з 04 липня 1994 року по 11 березня 1996 року, що підтверджено військовим квитком серії НОМЕР_6 та довідкою Маріупольського об'єднаного військового комісаріату від 16 квітня 2013 року № 1/174.
Список № 1 виробництв, цехів, професій і посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці та в гарячих цехах, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах був затверджений постановою Кабінету Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.
Постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення” затверджений Список 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком (по старості) на пільгових умовах.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 “Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення” затверджений Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Професія “машиніст електровоза” включена Списку № 1 (1010300а-14399; 1010300а а) Робітники; 10103000 2. Підземні роботи на будівництві, реконструкції, технічному переозброєнні і капітальному ремонті: гірничих виробок, метрополітенів, підземних каналів, тонелів та інших підземних споруд; 10100000 І. Гірничі роботи).
Отже, позивач мав право на зарахування до пільгового стажу періоду навчання з 01 вересня 1990 року по 10 січня 1994 року та періоду проходження строкової військової служби з 04 липня 1994 року по 11 березня 1996 року.
Матеріали справи свідчать, що вищезазначені періоди, відповідно до розрахунку пільгового стажу, наведеному в додатку до протоколу Управління ПФУ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя від 08 липня 2013 року № 1910 про призначення пенсії, під час призначення позивачу пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 14 Закону № 1788, з 09 квітня 2013 року, були зараховані до спеціального (пільгового) стажу, а саме військову службу тривалістю 1 рік 8 місяців 8 днів та навчання тривалістю 3 роки 4 місяці 10 днів.
Отже, питання щодо зарахування вказаного періоду не є спірним.
Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу викладеного суд зазначає, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.
Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин 1, 2 статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідачем було зараховано вищезазначені періоди до пільгового стажу, суд першої інстанції обґрунтовано не розглядав питання щодо зарахування вказаних періодів та відмовивши в їх задоволені.
Стосовно клопотання представника позивача про вихід за межі позовних вимог та зарахування спірного періоду в кратному розмірі, суд апеляційної інстанції зазначає, що вказані вимоги не були заявлені в суді першої інстанції, отже відповідно до частини 5 статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції не може розглядати вказані позовні вимоги та підстави позову.
Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись статями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 р. у справі № 200/5111/20-а - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 вересня 2020 р. у справі № 200/5111/20-а - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 28 квітня 2021 року.
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді Г.М. Міронова
І.Д. Компанієць