28 квітня 2021 року справа №360/694/21
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року (повне судове рішення складено 01 березня 2021 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/694/21 (суддя в І інстанції Тихонов І.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), третя особа Приватне підприємство «Центр незалежною оцінки та експертизи» про визнання дій протиправними,
12 лютого 2021 року до місцевого суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» (далі - ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот») до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі - Відділ примусового виконання рішень), в якій просив визнати дії начальника Відділу примусового виконання рішень Пихоніної М.В. у зведеному виконавчому провадженні № 54158210 від 16.06.2017 щодо визначення вартості оцінки майна, а саме: нежитлового приміщення - будівлі магазину квітів " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 149,9 м. кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , земельної ділянки площею 0,0249 га, цільове призначення: землі комерційного використання, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під будівлю магазину квітів " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , та земельної ділянки площею 1,9779 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості під будівлі та споруди учбового центру за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, з/д 2 за результатами оцінки майна протиправними.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень перебуває зведене виконавче провадження № 54158210 від 16.06.2017 про стягнення заборгованості з ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» на користь фізичних, юридичних осіб та держави. В рамках зазначеного зведеного виконавчого провадження виконуються рішення судів загальної юрисдикції, господарських та адміністративних судів.
Постанови про приєднання виконавчих провадження до зведеного виконавчого провадження у позивача відсутні оскільки відповідачем такі постанови на адресу позивача не надсилалися.
Про існування зведеного виконавчого провадження позивач дізнався з постанов про арешт та подальших вимог, які надходили на його адресу.
01.02.2021 на адресу позивача надійшло повідомлення від 27.01.2021 № 792 про те, що згідно звітів про оцінку майна ринкова вартість нежитлового приміщення - будівлі магазину квітів " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 149,9 м. кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 950 500 грн, земельної ділянки площею 0,0249 га, цільове призначення: землі комерційного використання, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під будівлю магазину квітів " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , складає 47 700 грн, а ринкова вартість земельної ділянки площею 1,9779 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості під будівлі та споруди учбового центру за адресою: АДРЕСА_1 , з/д 2 складає 3 525 000 грн.
Позивач вважав дії начальника Відділу примусового виконання рішень Пихоніної М.В. у зведеному виконавчому провадженні № 54158210 від 16.06.2017 щодо визначення вартості оцінки майна незаконними, з огляду на таке.
Згідно звітів про незалежну оцінку майна позивача, виконаних станом на 31.03.2016, вартість об'єктів нерухомого майна, а саме: вартість земельної ділянки площею 0,0249 га, цільове призначення: землі комерційного використання, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під будівлю магазину квітів " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , складає 99 000 грн, що майже в два рази більше ніж вартість, яка визначена оцінкою, проведеною у виконавчому провадженні, а ринкова вартість земельної ділянки площею 1,9779 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості під будівлі та споруди учбового центру за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, з/д 2 складає 6224 000 грн, що майже також в два рази більше ніж вартість, яка визначена оцінкою у виконавчому провадженні.
Отже, позивач наголосив, що оцінка яка проведена у зведеному виконавчому провадженні є заниженою, тому звернувся до суду з відповідними вимогами.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги наведено практично ті самі доводи, якими вмотивовано позовну заяву. Апелянт також наголошує на необхідності призначити у цій справі оціночну-будівельну експертизу, оскільки правильність визначення розміру майна є однією з обставин, що має бути встановлена судом.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне.
18.09.2020, відповідно до вимог статті 20 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII), державним виконавцем винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для визначення вартості описаного та арештованого майна, а саме: 6 об'єктів нерухомого майна (будівлі та споруди) та 3 земельні ділянки (т.2 а.с.171-172).
01.02.2021 на адресу ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» надійшло повідомлення Відділу примусового виконання рішень від 27.01.2021 № 792 про те, що згідно звіту експерта ринкова вартість нежитлового приміщення - будівлі магазину квітів " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", загальною площею 149,9 м. кв., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає 950 500 грн, земельної ділянки площею 0,0249 га, цільове призначення: землі комерційного використання, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під будівлю магазину квітів " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , складає 47 700 грн, ринкова вартість земельної ділянки площею 1,9779 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості під будівлі та споруди учбового центру за адресою: АДРЕСА_1 , з/д 2 складає 3 525 000 грн (т.1 а.с.5).
З зазначеного висновку вбачається, що даний суб'єкт оціночної діяльності - приватне підприємство «Центр незалежної оцінки та експертизи», замовник оцінки Сєвєродонецький міський відділ державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), визначив ринкову вартість вищевказаного нежитлового приміщення будівлі магазину квітів « ІНФОРМАЦІЯ_1 », загальною площею 149,9 кв.м., в сумі 950 500 грн (без врахування ПДВ). Дата оцінки - 10 грудня 2020 року, мета - визначення вартості майна при примусовому виконанні у виконавчому провадженні ВП №31293975 для цілей реалізації (т.2 а.с.208-232).
Земельної ділянки площею 0,0249 га., цільове призначення: землі комерційного використання, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під будівлю магазину квітів " ІНФОРМАЦІЯ_1 " за адресою: АДРЕСА_1 , замовник оцінки Відділ примусового виконання рішень, визначив величину вартості майна, отриманого в результате оцінки в сумі 47 700 грн (без врахування ПДВ). Власником об'єкту оцінки вказано - ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», дата оцінки - 10 грудня 2020 року, мета - визначення вартості майна при примусовому виконанні у виконавчому провадженні ВП № 31293975 для цілей реалізації (т.2 а.с.208-232).
Земельної ділянки площею 1,9779 га, цільове призначення: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості під будівлі та споруди учбового центру за адресою: Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, з/д 2; замовник оцінки відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), визначив величину вартості майна, отриманого в результате оцінки в сумі 3 525 000 грн (без врахування ПДВ). Власником об'єкту оцінки вказано - ПрАТ «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», дата оцінки - 10 грудня 2020 року, мета - визначення вартості майна при примусовому виконанні у виконавчому провадженні ВП №31293975 для цілей реалізації (т.2 а.с.208-232).
Позивач заперечував проти такої вартості майна, наголошував на необхідності проведення рецензування вказаного звіту, оскільки оцінка, яка проведена у зведеному виконавчому провадженні, є заниженою.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд дійшов висновку, що Законом № 1404-VIII не передбачено обов'язку Відділу примусового виконання рішень на здійснення рецензування звіту про оцінку майна боржника. Крім того зі змісту позову не вбачається, що позивач подавав державному виконавцю заперечення проти звіту про оцінку відповідного майна та останнім відмовлено у призначенні рецензування звіту, тому відсутні підстави для задоволення заявлених позовних вимог.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із частинами першою, другою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Статтею 57 Закону № 1404-VIII обумовлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження.
У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника.
Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.
У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.
У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна.
Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.
Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться.
Приписами частини першої статті 20 Закону № 1404-VIII передбачено, що для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності.
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 липня 2014 року № 228, Міністерство є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Міністерство є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
До основних завдань Міністерства Положенням визначено забезпечення своєчасного, повного і неупередженого виконання рішень у порядку, встановленому законодавством.
У той же час, нормами Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства від 02 квітня 2012 року № 512/5, визначено, що органом державної виконавчої служби є Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень.
Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.
Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина перша статті 10 та частина перша статті 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Частиною першою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
За змістом статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
В силу пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.
Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.
Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження 18-18гс18).
У справі, що розглядається, для визначення вартості майна, в даному випадку нежитлового приміщення будівлі магазину квітів " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", землі комерційного використання, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі під будівлю магазину квітів " ІНФОРМАЦІЯ_1 " та землі для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості під будівлі та споруди учбового центру, яка відбувається в рамках процедури примусового виконання, державний виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження під час проведення виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень.
За змістом статті 57 Закону № 1404-VIII вартість майна боржника визначають за взаємною згодою сторони виконавчого провадження. Якщо сторони не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника за ринковими цінами, що діють на день визначення його вартості.
З огляду на те, що в нашому випадку йдеться мова про нерухоме майно, то в цій ситуації державний виконавець має залучити суб'єкта оціночної діяльності, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Після проведеної оцінки державний виконавець зобов'язаний повідомити про результати визначення вартості майна.
При цьому, сторона є ознайомленою з результатами визначення вартості майна, якщо достовірно встановлений державний виконавець надіслав їй рекомендованим листом повідомлення про результати на адресу, зазначену у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони.
При проведенні в рамках виконавчого провадження визначення вартості майна боржника Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" підлягає застосуванню в частині регулювання діяльності залученого державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності, та не стосується порядку призначення такого суб'єкта державним виконавцем.
Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 61-6546св18.
Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання (абзац третій частини другої статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").
Суб'єктами оціночної діяльності є: суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (частина перша статті 5 Закону про оцінку майна).
Слід звернути увагу на те, що позивачем не оскаржується рішення державного виконавця про призначення суб'єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні.
Частиною п'ятою статті 57 Закону № 1404-VIII визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-ти денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.
Відповідно, приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна, як процесуальної дії державного виконавця.
Законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Отже, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки.
В свою чергу, Закон № 1404-VIII не містить обов'язку державного виконавця, або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб'єктом оціночної діяльності.
Слід зазначити, що в статті 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачені вимоги щодо рецензування звіту про оцінку майна.
Зокрема, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону.
Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов'язковим.
Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, Законом № 1404-VIII не передбачено обов'язку Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на здійснення рецензування звіту про оцінку майна боржника.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 29.04.2020 в справі № 826/6706/18.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зазначає, що сторона виконавчого провадження після складання звіту про незалежну оцінку майна може замовити незалежну оцінку, рецензування звіту тощо в разі порушення державним виконавцем процедури визначення вартості майна боржника та його оцінки, або надання належних доказів заниження такої оцінки або порушення методики її проведення.
Між тим, позивачем не зазначено жодного доводу в підтвердження заниження відповідачем оцінки майна боржника, порушення методики її проведення, як і не надано жодного належного та допустимого доказу в підтвердження зазначеного.
При цьому посилання апелянта на звіти про оцінку майна, проведені в 2016 році, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки з того часу минуло 4 роки.
На підставі викладеного, суд першої інстанції правильно відмовив позивачу в задоволенні клопотання про призначення експертизи для визначення вартості майна, яке також не вмотивовано.
Зазначене обумовлює правильність висновку суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
У зв'язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» - залишити без задоволення.
Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01 березня 2021 року у справі № 360/694/21 - залишити без змін.
Повне судове рішення - 28 квітня 2021 року.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. В. Сіваченко
Судді А. А. Блохін
Т. Г. Гаврищук