28 квітня 2021 року справа №200/12089/20-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Перший апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Ястребової Л.В., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 р. у справі № 200/12089/20-а (головуючий І інстанції Грищенко Є.І.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Донецькій області, Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про скасування наказу про переведення на іншу посаду, поновлення на посаді,-
22 грудня 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) в електронній формі звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про скасування наказу про переведення на іншу посаду, поновлення на посаді.
Позовна заява сформована в системі «Елестроний суд» 22.12.2020 та підписана електронним цифровим підписом позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі (без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року, задоволено клопотання сторін, суд замінив первісного відповідача Головне управління Держпраці у Донецькій області на правонаступника - Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26 лютого 2021 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
12 березня 2021 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява відповідача про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судом рішенням у справі №200/1178/20-а, оскільки існують об'єктивні перешкоди розгляду даної справи до закінчення розгляду справи №200/1178/20-а судом апеляційної інстанції.
22 березня 2021 на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, в якій просила суд замінити позовну вимогу про поновлення на посаді начальника відділу контролю східного напрямку управління з питань праці Головного управління Держпраці у Донецькій області на поновлення на попередній посаді.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року, зокрема, повернуто позивачці заяву про уточнення позовних вимог та залучено до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Держпраці у Донецькій області
Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції в частині повернення заяви про уточнення позовних вимог та залучення до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Держпраці у Донецькій області, подав апеляційну скаргу, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині повернення заяви про уточнення позовних вимог та визнати нечинною ухвалу в частині залучення до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Держпраці у Донецькій області. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що уточнений позов було сформована в системі «Елестроний суд» та подано в електронній формі, отже, за положенням ст.44 КАС України він звільнений від обов'язку направлення копії такої заяви відповідачу.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року повернуто заявникові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 р. у справі № 200/12089/20-а в частині залучення до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Держпраці у Донецькій області.
Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.
Повертаючи заяву про уточнення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачкою не надано до суду доказів направлення копії такої заяви відповідачу, а тому у відповідності до ч. 7 ст. 47 КАС України, заява про уточнення позовних вимог підлягає поверненню позивачці.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 3 КАС України, передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 1, 7 ст. 47 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.
Отже, у разі подання відповідної заяви передбаченої ч.1 ст. 47 КАС України до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. Недотримання цих вимог є підставою для не прийняття судом до розгляду та повертає відповідної заяви.
Разом з цим, відповідно до статті 18 КАС України, у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші визначені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в добровільному порядку.
Особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі в порядку, визначеному цим Кодексом.
Пунктом 15 Розділу VII КАС України визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Разом з тим, Наказом Державної судової адміністрації України (далі - ДСА України) від 22 грудня 2018 року № 628 запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд» у всіх місцевих та апеляційних судах України, під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми забов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення).
Так, відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року № 16 передбачено, що ряд норм Положення № 30, в тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
За визначеннями, наведеними у підпунктах 14, 16 пункту 1 Положення, електронний документ (далі - ЕД) - оригінал електронного документу з обов'язковими реквізитами, що надають йому юридичної сили, в тому числі з електронним цифровим підписом автора. Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - електронний цифровий підпис в форматі, що забезпечує можливість встановлення дійсності підпису у довгостроковому періоді (після закінчення строку чинності сертифіката), визначеному відповідно до вимог законодавства. ЕЦП використовується в АСДС для підписання та погодження (візування) інформаційних ресурсів в цілому або фіксування певних дій з ними (внесення зауважень, пропозицій, погодження частини тексту тощо).
Для проекту будь-якого електронного документу, створеного в підсистемі електронного суду на всіх стадіях його формування забезпечується конфіденційність його змісту за допомогою шифрування із використанням ЕЦП автора проекту. Осіб, допущених до інформації, що захищається, визначає автор документу. З моменту переведення документу у стан «Оригінал» такий документ втрачає статус конфіденційного і перелік осіб, допущених до його змісту визначає адміністратор відповідно до вимог законодавства (пункт 5 розділу ХІ Положення). Документи подаються за допомогою електронного кабінету в форматі ЕД та ЕКПД (електронна копія паперового документу). Суди та ОСП приймають подані ЕД як оригінали документів, а ЕКПД, як завірені копії оригіналів документів та можуть вимагати надання їх оригіналів для перевірки (пункт 6 розділу ХІ Положення).
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеному за посиланням://cabinet.court.gov.ua/login, відповідно з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
Отже, станом на теперішній час Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система не функціонує. В той же час, запроваджено тестову експлуатацію підсистеми «Електронний суд». Отже, надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», за умови реєстрації особи в сервісі та її бажання отримувати документи за його допомогою.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що з 22 грудня 2018 року отримані всіма місцевими та апеляційними адміністративними судами заяви та інші процесуальні документи через підсистему "Електронний суд" мають реєструватися та розглядатися в установленому порядку.
Матеріали справи містять підтвердження реєстрації офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) позивача на час звернення до суду із позовом в електронній формі через Електронний кабінет.
частинами 7, 8 статті 44 КАС України встановлено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Відповідно до ч.9 ст.44 КАС України, учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, якщо він подає документи до суду в електронній формі. У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. Якщо обсяг документів є надмірним, суд направляє учасникам справи тільки копії процесуальних документів та повідомлення про можливість ознайомитися з іншими матеріалами в приміщенні суду або через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Отже, учасник справи звільняється від обов'язку надсилати іншим учасникам справи заяви передбаченої ч.1 ст. 47 КАС України якщо така заява подається до суду в електронній формі Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Матеріали справи свідчать, що позивачем заява про уточнення позовних вимог подана в електронній формі, а саме сформована в системі «Елестроний суд» 22.03.2021 та підписана електронним цифровим підписом позивача.
Отже, зазначене не дає суду обґрунтованих процесуальних підстав для визначення факту неналежного виконання позивачем вимог ч.7 ст. 47 КАС України при поданні заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), сформульованої в рішенні від 08 листопада 2018 року, у справі «Созонов та інші проти України», в якій ЄСПЛ зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов до висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки чи інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію у тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів, вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Згідно статті 8 Конституції України, звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі.
У справі v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про повернення заяви про уточнення позовних вимог на підставі частини 7 статті 47 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про повернення позову.
Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а отже підлягає скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. 311, 315, 317, 321, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Харченкової Світлани Василівни на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 р. у справі № 200/12089/20-а - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 р. у справі № 200/12089/20-а - скасувати.
Справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 28 квітня 2021 року
Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв
Судді Л.В. Ястребова
Г.М. Міронова