ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
27 квітня 2021 року м. Київ № 640/6759/20
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна"
доГоловного управління ДПС у м. Києві
провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариством з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" (адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22, ідентифікаційний код - 32708773) (далі - позивач або ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" або Суб'єкт перевірки або Товариство) подано на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Головного управління ДПС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) (надалі - відповідач або ГУ ДПС у м. Києві або Контролюючий орган), у якому Товариство просив суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 13.12.2019 № 0012550504, прийняте ГУ ДПС у м. Києві.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2020 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" задоволено повністю, вирішено:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2019 № 0012550504, прийняте Головним управління ДПС у м. Києві;
стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" (адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22, ідентифікаційний код - 32708773) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 43141267) понесені ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" витрати по сплаті судового збору у розмірі 23122,00 грн. (двадцять три тисячі сто двадцять дві гривні).
15.10.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли пояснення Головного управління ДПС у м. Києві відносно заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі, а також апеляційна скарга на рішення суду від 03.09.2020.
Супровідним листом від 26.10.2020 № 640/6759/20/21241/20 матеріали адміністративної справи направлено до Шостого апеляційного адміністративного суду для подальшого розгляду.
02.11.2020 до канцелярії Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю " ФА Інтертрейдінг Україна" - адвоката Гринькевича М.Б. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 640/6759/20.
Листом від 11.11.2020 № 640/6759/20/22398/20 повідомлено адвоката Гринькевича М.Б. про обставини передачі справи № 640/6759/20 до Шостого апеляційного адміністративного суду та неможливість розгляду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.09.2020 - без змін.
Шостим апеляційним адміністративним судом від 17.12.2020 прийнято додаткову постанову від 17.12.2020, якою задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" та стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 81768,00 грн (вісімдесят одна тисяча сімсот шістдесят вісім гривень).
Матеріали адміністративної справи надійшли до Окружного адміністративного суду міста Києва 28.12.2020.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2021 призначено розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" - адвоката Гринькевича М.Б. про ухвалення додаткового рішення у справі № 640/6759/20 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу на 25.02.2021 о 16:15 год.
У судовому засіданні 25.02.2021 представники сторін були присутні, судом ухвалено про здійснення розгляду заяви про відшкодування судових витрат у письмовому провадженні.
Вирішуючи по суті подану заяву суд відмічає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Частиною 3 ст. 143 КАС України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 143 КАС України, у випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Згідно з приписами ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Суд відмічає, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/6759/20 прийнято 03.09.2020.
Відповідна заява про відшкодування витрат на професійну допомогу з доказами щодо розміру витрат, які сторона понесла у зв'язку з розглядом справи, надійшла до канцелярії суду 02.11.2020, тобто, з пропущенням п'ятиденного строку, передбаченого ч. 7 ст. 139 КАС України.
Так, представником позивача подано заяву про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якої зазначено, що несвоєчасне звернення до суду з заявою про відшкодування витрат на професійну допомогу пов'язане з незалежними від позивача причинами, а саме у зв'язку з технічною помилкою ПАТ «Укрпошти», що підтверджується відомостями відстеження поштового відправлення № 0100183772303 та копією опису вкладення у цінний лист.
Окремо суд відмічає, що у накладній № 0100183772303 у графі «Одержувач» зазначено: юридична особа - «ОКРУЖНИЙ АДМІН СУД», адреса - «вул. Шолуденка, 33/19, Київ, 04116». Таким чином, ПАТ «Укрпошта» допущено помилку у зазначенні адреси одержувача, що призвело до пропущення ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» строку на звернення до адміністративного суду з відповідною заявою.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд відмічає, що пояснення Головного управління ДПС у м. Києві відносно заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по справі отримано 15.10.2020, що свідчить про своєчасне направлення копії вказаної заяви на адресу відповідача та про наявність об'єктивних перешкод у направленні відповідної копії до Окружного адміністративного суду міста Києва.
З урахуванням наведеного, беручи до уваги пояснення, надані представником позивача, суд приходить до висновку про поважність причин пропуску та наявність підстав для поновлення строку для надання доказів розміру понесених ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" витрат на отримання правової допомоги у справі № 640/6759/20.
Щодо обґрунтованості розміру понесених ТОВ "ФА Інтертрейдінг Україна" витрат на отримання правової допомоги суд відмічає таке.
Частиною 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 ст. 132 КАС України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;
3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;
4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України, Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідачем надано пояснення відносно заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу по справі, в якій просив суд звернути увагу на те, що у описі наданох правової допомоги:
1) позивач 5 разів вказує пункт написання позовної заяви, в сумі 19 годин;
2) окремим пунктом від написання зазначено пункт з редагуванням позовної заяви;
3) подання позовної заяви до суду зайняло 0,8 години;
4) тричі позивач досліджував практику Верховного Суду;
5) окремо від пункту про написання проекту відповіді на відзив зазначено пункт перевірка проекту відповіді на відзив;
6) вказано на участь у судових засіданнях у сумі 12 годин, втім, фактично витрачено не більше 1 години;
7) зазначено два окремих пункти під назвою «Відслідковування статусу судової справи», що не зрозумілі за своїм змістом;
8) пункт «Підготовка заяви про відшкодування судових витрат та редагування заяви про відшкодування судових витрат» не стосується надання правничої допомоги.
Суд відмічає, що розподіл судових витрат при прийнятті рішення в адміністративній справі регулюється статтею 139 КАС України.
У відповідності до ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
В силу ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як вбачається з матеріалів справи представником позивача на підтвердження понесених витрат надано суду наступні документи:
договір про надання правової допомоги;
рахунок на оплату послуг.
платіжне доручення про оплату послуг;
акт наданих послуг;
детальний опис наданої правової допомоги;
документи, які підтверджують статус адвокатів, які надавали від імені AO «Саєнко Харенко» правову допомогу;
документи щодо працевлаштування адвокатів в AO «Саєнко Харенко» та кількості працевлаштованих юристів.
Судом встановлено, що між ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» та AO «Саєнко Харенко» укладено договір № 01-1354/20 від 17 березня 2020 року про надання правової допомоги (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1.1. Договору включає представництво інтересів Позивача, участь у судових засіданнях, включаючи підготовку проекту та подачу позовної заяви, підготовку проектів та подачу процесуальних документів, необхідних для розгляду справи.
Згідно з п. 2.2.1. Договору, вартість правової допомоги у суді першої інстанції складає еквівалент 5 000 (п'ять тисяч) ЄВРО у гривнях без ПДВ на дату виставлення відповідного рахунку об'єднанням.
Згідно з рахунком-фактурою № 01-06-1354/20 від 04.09.2020 вартість правової допомоги стосовно представництва інтересів у суді першої інстанції становить 198 180,00 грн., в тому числі ПДВ 33 030,00 грн.
Платіжним дорученням № 1817 від 04.09.2020 підтверджується сплата ТОВ «ФА Інтертрейдінг Україна» надана AO «Саєнко Харенко» правова допомога за рахунком фактурою № 01-06-1354/20 від 04.09.2020 у розмірі 198 180,00 грн.
За приписами статті 15 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатське об'єднання є юридичною особою, створеною шляхом об'єднання двох або більше адвокатів (учасників), і діє на підставі статуту. Адвокатське об'єднання має самостійний баланс, може відкривати рахунки у банках, мати печатку, штампи і бланки із своїм найменуванням. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське об'єднання. Від імені адвокатського об'єднання договір про надання правової допомоги підписується учасником адвокатського об'єднання, уповноваженим на це довіреністю або статутом адвокатського об'єднання. Адвокатське об'єднання може залучати до виконання укладених об'єднанням договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське об'єднання зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 цього Закону).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок позивача має бути встановлено, що його позов не підлягає задоволенню, а у разі наявності заперечень позивача щодо співрозмірності заявленої суми компенсації також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати відповідача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).
З детального опису наданої правової допомоги вбачається, що на супровід справи АО «Саєнко Харенко» витрачено загалом 71,90 год.
Зокрема, на підготовку та подання позовної заяви АО «Саєнко Харенко» витрачено 22,6 годин, при цьому об'єм позовної заяви становить всього 10 сторінок.
В свою чергу, написання адвокатами АО «Саєнко Харенко» відповіді на відзив, що викладена на 6 сторінках, зайняло разом з дослідженням судової практики 18,9 год.
Судом встановлено, що загальна тривалість судових засідань під час розгляду справи у суді першої інстанції становила близько 40 хвилин, в той час як на підготовку та участь у судових засіданнях адвокатами АО «Саєнко Харенко» витрачено у сумі 13,5 год.
Відповідно до позиції висловленої Верховним Судом у постанові від 12 вересня 2018 року у справі № 810/4749/15 підкреслено на необхідності детального аналізу та вивчення документів, поданих на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, з метою уникнення випадків її присудження за доцільні, дублюючі одна одну, послуги, які не мали впливу на хід розгляду справи та не потребували спеціальних професійних навиків. Крім того, у даному ж рішенні вказано й про те, що витрати за час перебування адвоката у судовому засіданні повинні підтверджуватися хронометричними даними протоколу судового засідання.
За таких обставин, з огляду на заперечення Головного управління ДПС у м. Києві щодо обсягу, вартості та співрозмірності заявлених до компенсації витрат на професійну правничу допомогу, суд, оцінивши витрати позивача з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку позову, підготовку відповіді на відзив, беручи до уваги факт участі представника в судових засіданнях у сукупності всього 40 хв, дійшов висновку, що справедливим та співрозмірним є призначення компенсації витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15 000 грн.
Керуючись статтями 134, 139, 243, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" - адвоката Гринькевича М.Б. про поновлення процесуального строку - задовольнити.
2. Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" строк на подання заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 640/6759/20.
3. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" - адвоката Гринькевича М.Б. про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі № 640/6759/20 - задовольнити частково.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса місцезнаходження: 04655, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, ідентифікаційний код - 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФА Інтертрейдінг Україна" (адреса: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 22, ідентифікаційний код - 32708773) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень).
Відповідно до ч. 5 ст. 252 КАС України додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 255 КАС України).
Суддя К.С. Пащенко