ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
26 квітня 2021 року м. Київ № 755/19048/19
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), в якій просить суд:
- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в м. Києві щодо утримання з пенсії, яка призначалася до виплати позивачу сум податку на доходи фізичних осіб та військового збору;
- стягнути з ГУ ПФУ в м. Києві на користь ОСОБА_1 суму завданої шкоди внаслідок протиправного утримання з пенсії податку на доходи фізичних осіб та військового збору в сумі 4818,43 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію, по інвалідності. До набрання чинності законом № 1166 пенсія громадян не підлягала оподаткуванню незалежно від її розміру, водночас, пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України запровадив положення, якими права пенсіонерів звужені, що не допускається нормами прямої дії.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що діяв виключно на підставі чинного законодавства, з огляду на що, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Із матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію по інвалідності.
З лютого 2015 року по червень 2016 року з нарахованих пенсійних виплат відповідачем утримувався ПДФО та військовий збір у розмірі 283,08 грн та 28,31 грн відповідно у 2015 році, 211,08 грн та 21,11 грн відповідно у 2016 році.
Не погоджуючись з оподаткуванням соціальної виплати, призначеної ОСОБА_1 , останній звернувся з позовом. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами 1- 2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
На виконання положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014, у зв'язку з набранням чинності змін до ПК України, з 01.01.2015 податок на доходи фізичних осіб справляється з суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону), якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення.
Відповідно до пп. 162.1.1. п. 162.1 ст. 162 ПК України (тут і надалі в редакціях, чинних на час перебігу спірних правовідносин) платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.
Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (п. 163.1 ст. 163 ПК України).
Згідно з п. 164.1 ст. 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує три розміри мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення, а також пенсій з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії підлягають оподаткуванню чи не оподатковуються в країні їх виплати (пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України).
Законом № 653-VIII від 17.07.2015 наведену норму доповнено другим абзацом наступного змісту: положення цього підпункту не застосовується до пенсій, призначених учасникам бойових дій у період Другої світової війни, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
27.02.2018 Конституційним Судом України ухвалено рішення у справі № 1-6/2018 про визнання неконституційним положення абзацу першого пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України, яким передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються суми пенсій (включаючи суму їх індексації, нараховану відповідно до закону) або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, якщо їх розмір перевищує десять розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (у розрахунку на місяць), встановленого на 1 січня звітного податкового року, - у частині такого перевищення. Положення зазначеного абзацу, яким запроваджено оподаткування пенсій певних категорій (груп) пенсіонерів, суперечить статті 46 Конституції України.
Відповідно до ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 № 2136-VIII, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
За положеннями статті 152 Конституції України, закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони , інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 27.02.2018 вбачається, що положення абзацу першого пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України визнане неконституційним і втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, положення пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України у період з лютого 2015 року по червень 2016 року були чинними та підлягали застосуванню державними органами, зокрема, Пенсійним фондом України, який виступав податковим агентом пенсіонерів через власні територіальні органи, правонаступником якого є відповідач.
При цьому, з набранням чинності абзацу 2 згаданої статті, деякі категорії пенсіонерів підпадали під виключення, водночас, серед наведеного переліку відсутні особи з інвалідністю, яка не пов'язана з воєнними або бойовими діями.
На підставі вищезазначеного суд дійшов до висновку, що на час виникнення спірних правовідносин й до 01.07.2016 положення абзацу першого пп. 164.2.19 п.164.2 ст. 164 ПК України були чинними та підлягали застосуванню відповідачем.
Аналогічний висновок неодноразово викладений Верховним Судом, зокрема в постанові від 08.11.2018 у справі № 404/6650/15-а.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» мінімальна заробітна плата з першого січня встановлена у розмірі 1218 грн (ст. 8 Закону).
З 1 січня 2016 року мінімальну заробітну плату підвищено до 1378 грн (ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік»).
Таким чином, базою оподаткування ПДФО в 2015 році визначалась, поміж іншого, пенсійна виплата в частині перевищення 3654,00 грн (1218,00 грн * 3), а в 2016 році - в частині перевищення 4134,00 грн (1378,00 грн * 3).
Відповідно до п. 167.4 ст. 167 ПК України Ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо перевищення суми пенсії (включаючи суму її індексації, нараховану відповідно до закону), щомісячного довічного грошового утримання, визначеної у підпункті 164.2.19 пункту 164.2 статті 164 цього розділу, які отримуються платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом.
Із відомостей про нараховану та виплачену пенсію ОСОБА_1 убачається, що з лютого по грудень 2015 року позивачу нараховано 5541,17 грн/місяць та утримано ПДФО в розмірі 283,08 грн/місяць, що відповідає 15 % від суми перевищення трикратної мінімальної заробітної плати ((5541,17 грн - 3654,00 грн) * 15 %).
З січня по червень 2016 року ОСОБА_1 нараховувалось 5541,17 грн/місяць та утримувалось ПДФО в розмірі 211,08 грн/місяць, що відповідає 15 % від суми перевищення трикратної мінімальної заробітної плати (5541,17 грн - 4134,00 грн) * 15 %).
Крім того, відповідно до п. 161 Підрозділу 10 Розділу ХХ ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Оскільки база оподаткування ПДФО у спірний період включала дохід у вигляді пенсійних виплат (пп. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 ПК України), з огляду на що такий дохід кваліфікується як об'єкт оподаткування ПДФО (п. 162.1 ст. 162 ПК України), утримання військового збору в розмірі 1,5 % перевищення трикратного розміру мінімальної заробітної плати, визначеної на 1 січня відповідного року, також відповідало законодавству.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Резюмуючи викладене, слід зазначити, що територіальний орган пенсійного фонду (попередник відповідача), утримуючи з лютого 2015 року по червень 2016 року ПДФО та військовий збір з пенсії позивача, діяв у межах чинного законодавства, з огляду на що, в його діях відсутні ознаки протиправності, натомість, підстави для задоволення позову відсутні.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241- 247, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії відмовити.
2. Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, будинок 16 код ЄДРПОУ: 42098368).
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко