28 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/4096/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Житняк Л.О.,
за участі секретаря Бородулі В.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), третя особа - Управління Держпраці в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування листа, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з позовом до Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якому просить визнати протиправним та скасувати лист старшого державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Малишенка Вячеслава Ігоровича від 02.03.2021 №19.17-19/2504 та зобов'язати старшого державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Малишенка Вячеслава Ігоровича звернутися до суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується постанова від 25.01.2019 №25-25-010/0904/25 Управління Держпраці в Чернігівській області з метою приведення її у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до відповідача із листом, в якому просив звернутися до органу, який виніс постанову від 25.01.2019 №25-25-010/0904/25 або до суду, в межах територіальної юрисдикції якого вона виконується, з метою приведення її у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378. Втім, відповідач відмовив йому у вчиненні зазначених дій, вказавши, що не наділений повноваження. Позивач вважає такі дії протиправними, внаслідок чого, звернувся до суду з даним позовом.
Суд ухвалою від 21.04.2021 відкрив провадження у справі та призначив її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановив відповідачу 2-денний термін, з дня отримання копії ухвали для подання відзиву на позов.
Позивач в судовове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому у задоволенні позовних вимог просив відмовити, в судовове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив.
Представник третьої особи також в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд справи без його участі, де просив відмовити у задоволенні вимог.
У зв'язку з викладеним, фіксування судового засідання технічними засобами у відповідності до ст.229 КАС України не здійснювалось.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
На виконанні Сновського районного відділу державної виконавчої служби перебуває виконавче провадження АСВП 58763772 з примусового виконання постанови №25-25-010/0904/25 від 25.01.2019 Управління Держпраці у Чернігівській області про стягнення з ФОП ОСОБА_1 на користь держави 781 830,00 грн.
26.03.2021 на адресу відділу ДВС надійшла заява ФОП ОСОБА_1 , в якій він просив звернутись до органу який виніс постанову №25-25-010/0904/25 від 25.01.2019 або до суду, в межах територіальної юрисдикції якого вона виконується з метою приведення постанови №25-25-010/0904/25 від 25.01.2019 Управління Держпраці у Чернігівській області у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378-ІХ.
На вказану заяву державним виконавцем підготовлено та направлено боржнику лист-відповідь про те, що держаний виконавець не наділений повноваженнями звертатись до Управління Держпраці у Чернігівській області з метою приведення постанови №25-25-010/0904/25 від 25.01.2019 Управління Держпраці у Чернігівській області у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378-ІХ.
Дана відмова обґрунтована тим, що відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивач вважає даний лист протиправним, просить його скасувати та зобов'язати відповідача звернутися до суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується постанова від 25.01.2019 №25-25-010/0904/25 Управління Держпраці в Чернігівській області з метою приведення її у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
В силу прямої дії ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (зі змінами та доповненнями) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст.3 цього Закону України «Про виконавче провадження», підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України, ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.
Статтею 4 Закону встановлено вимоги до виконавчого документу.
Так, у виконавчому документі зазначаються:
назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Виконавчий документ може бути видано у формі електронного документа відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги". Порядок пред'явлення до виконання виконавчих документів, виданих у формі електронного документа, визначається Міністерством юстиції України.
У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.
Статтею 18 Закону, яка зокрема визначає права та обов'язки виконавців, встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Пунктом 10 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право державного виконавця звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення.
Тобто, державний виконавець має право звернутись до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення.
Проте, а ні п.10 ч.3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», як зазначає позивач, а ні будь-якою іншою нормою даного закону не передбачено право або обов'язок державного виконавця звертатись до суду або органу, який видав виконавчий документ щодо приведення виконавчого документа у відповідність до того чи іншого нормативно-правового акту.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.
Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.19 ч.1 ст.4 КАС України).
Правовий акт індивідуальної дії є актом органів державної влади та посадових осіб, що встановлює, змінює або припиняє права та обов'язки певної особи (певного кола осіб), а також створює правила поведінки, передбачені для разового застосування. За своєю юридичною природою правовий акт індивідуальної дії є актом застосування правової норми до конкретних фактичних обставин, що тягнуть виникнення, зміну або припинення правовідносин між персонально визначеними особами, на яких поширюється дія такого акта.
З огляду на зазначене, позивач, звертаючись до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування листа обрав невірний спосіб судового захисту, оскільки він сам по собі не спричиняє жодних правових наслідків до позивача, тобто не змінює стану його суб'єктивних прав та не створює жодних додаткових обов'язків.
Наведений висновок щодо застосування вказаних норм права викладений у постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі №9901/415/18.
При цьому в задоволенні позовної вимоги про зобов'язання старшого державного виконавця Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Малишенка Вячеслава Ігоровича звернутися до суду в межах територіальної юрисдикції якого виконується постанова від 25.01.2019 №25-25-010/0904/25 Управління Держпраці в Чернігівській області з метою приведення її у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України» від 12.12.2019 №378 також належить відмовити, як похідної.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У позові Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Сновського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа - Управління Держпраці в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування листа, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Повне рішення суду складено 28.04.2021.
Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач - Сновський районний відділ державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (вул. Залізнична, 2, м. Сновськ, Чернігівська область, 15200, код ЄДРПОУ 34376827).
Третя особа - Управління Держпраці в Чернігівській області (вул. П'ятницька, 39, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 39779238).
Суддя Л.О. Житняк