28 квітня 2021 року Чернігів Справа № 620/1274/21
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників адміністративну справу
за позовомФермерського господарства "Урожайний дім"
доГоловного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області Державної податкової служби України
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Фермерське господарство «Урожайний дім» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Чернігівській області та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 30.12.2020 № 2281077/39480447 та зобов'язання зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 22.12.2020 № 1 датою її фактичного подання.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що ним, відповідно до приписів ст. 201 Податкового кодексу України, складено та направлене для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) спірну Податкову накладну. Однак, її реєстрація зупинена із вказівкою на те, що вона відповідає вимогам п. 1 «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Зазначає, що він є виробником, а не покупцем товару - кукурудзи, тому одночасне існування всіх трьох факторів, необхідних для віднесення операції до п. 1 Критеріїв ризиковості, є неможливим. Фактичні обставини свідчать про те, що зупинення реєстрації спірної Податкової накладної із підстав відповідності операції п. 1 Критеріїв ризиковості операцій, встановлених Додатком 3 до Порядку № 1165, є безпідставним. Жодних конкретних даних щодо обсягу залишку та розміру, на який позивачем перевищено обсяг постачання, у квитанції про зупинення реєстрації не зазначено. При прийнятті оскаржуваного рішення Комісією регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Чернігівській області не було взято до уваги всі обставини здійснення ним господарської діяльності та документи, надані для розгляду позивачем, а також в оскаржуваному Рішенні не викладено мотиви його прийняття. Зобов'язання ДПС України зареєструвати спірну податкову накладну є способом захисту прав позивача та гарантією того, що спір буде вирішено остаточно.
У відзиві на позов відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки в порушення положень пункту 5 Порядку позивачем не надані контролюючому органу документи, що є необхідними для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної, а саме первинні документи щодо постачання/придбання товарів, послуг, зберігання, транспортування. Визначення конкретного критерію ризиковості контролюючим органом ніяким чином не може впливати на можливість надання платником податків переліку документів. В оскаржуваному Рішенні чітко зазначено, що підставою його прийняття є надання платником податку копій документів, складених з порушенням законодавства. Також вказана додаткова інформація щодо документів, наданих платником «Перевищення обсягів реалізованої с/г продукції над обсягами вирощеної (відповідно до поданої звітності) та придбаної». Тому, вважає, що оскаржуване Рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації ПН в ЄРПН, як акт індивідуальної дії, прийнято з дотриманням встановлених вимог щодо його змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості, а комісія регіонального рівня Головного управління ДПС у Чернігівській області, приймаючи вказане Рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством. контролюючим органом в цьому рішенні зазначені конкретні підстави його прийняття, визначені пунктом 11 Порядку№ 520.
Від ДПС України відзиву до суду не надійшло. Про відкриття провадження та розгляд справи була повідомлена належним чином.
Від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій позовні вимоги підтримує, заперечує проти доводів, викладених у відзиві на позов, а також наполягає на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.
Суд ухвалою від 03.03.2021 прийняв позовну заяву та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Суд ухвалою від 27.04.2021 у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Чернігівській області про розгляд справи у порядку загального позовного провадження залишив без задоволення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.
Згідно копії Статуту ФГ «Урожайний дім» (Протокол від 10.06.2019 № 3) позивач 07.11.2014 зареєстрований як юридична особа, одним із видів діяльності якого є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (а.с. 208-233, том 1).
01.05.2015 позивача зареєстровано платником податку на додану вартість.
22.12.2020 позивачем сформовано Податкову накладну № 1 (далі - ПН № 1) на загальну суму 1820001,12 грн, з урахуванням ПДВ - 303333,52 грн. Товар: кукурудза 3 класу (а.с. 19, том 1).
Згідно з копією квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування до податкової накладної в ЄРПН від 24.12.2020 зазначену вище Податкову накладну було прийнято, однак, відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 22.12.2020 № 1 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податків на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних (а.с. 20-21, том 1).
Враховуючи вказане, позивачем до контролюючого органу подано Повідомлення від 28.12.2020 № 1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с. 22). На підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем до вказаного Повідомлення було додано Пояснення від 28.12.2020 № 23 та 5 додатків, а саме копії: Договору поставки від 18.12.2020 № 330-ТР, Рахунку на оплату від 22.12.2020 № 4, Видаткової накладної від 22.12.2020 № 4, Акту від 22.12.2020 № 45 (а.с. 15-18, 23-26, 28-30, том 1).
Отримання податковим органом вказаного вище Повідомлення підтверджується копією квитанції від 28.12.2020 № 2 (а.с. 27, том 1).
За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Рішення від 30.12.2020 № 2281077/39480447, яким відмовлено у реєстрації Податкової накладної від 22.12.2020 № 1 в ЄРПН, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація (зазначити до якої інформації)» вказано: ненадання платником податку копій документів щодо транспортування сільськогосподарської продукції, передачі на склад (а.с. 31-32, том 1).
Позивач, не погодившись з відмовою в реєстрації спірної Податкової накладної, звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, є Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (надалі також - ПК України).
Згідно з підпунктами «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
У свою чергу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з пунктом 201.16. статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку № 1246).
У свою чергу механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов'язки їх членів визначає Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі також - Порядок № 1165).
Пунктом 4 Порядку № 1165 визначено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Відповідно до абз. 2 пункту 5 Порядку № 1165 податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Згідно пункту 7 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Відповідно до змісту пунктів 10, 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Відповідно до пунктів 2, 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520 (надалі також - Порядок № 520), прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (надалі також - комісія регіонального рівня). У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.
Згідно пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Як встановлено судом, після подання контролюючому органу спірної Податкової накладної для реєстрації в ЄРПН позивачем 24.12.2020 отримано квитанцію, в якій податковим органом, зокрема, зазначено, що відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК від 22.12.2020 № 1 в ЄРПН зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 1005, відсутні в таблиці даних платника податків на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.
Оцінюючи наведені у вказаній вище квитанції підстави контролюючого органу для такого зупинення, суд враховує таке.
У додатку 3 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості здійснення операцій. Так, відповідно до пункту 1 відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов'язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Наведене дає підстави для висновку, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Таким чином, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості актів індивідуальної дії призводить до їх протиправності.
Як встановлено зі змісту квитанції про зупинення реєстрації спірної Податкової накладної, контролюючий орган вказав, що господарська операція платника податків відповідає пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Суд зауважує, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов:
1) відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається;
2) обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки;
3) переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Натомість, надіслана позивачу квитанція містить вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Суд зауважує, що у випадку неконкретизації податковим органом переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати податковому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для податкового органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Верховний Суд у постановах від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18, висновки якого, в силу вимог частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, зазначив, що недотримання податковим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної, теж не є законним.
Судом встановлено, що позивачем було надіслано контролюючому органу Повідомлення від 28.12.2020 № 1 про подання пояснень та копій документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН.
Пунктом 11 Порядку № 520 передбачено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Разом з тим суд зауважує, що аналіз вищенаведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації ПН/РК, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Комісією прийнято Рішення від 30.12.2020 № 2281077/39480447, згідно якого позивачу відмовлено у реєстрації спірної Податкової накладної в ЄРПН, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання, транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. У графі «Додаткова інформація (зазначити до якої інформації)» вказано: ненадання платником податку копій документів щодо транспортування сільськогосподарської продукції, передачі на склад.
Однак, як рішення про зупинення реєстрації спірної Податкової накладної, так і оскаржуване Рішення про відмову у її реєстрації в ЄРПН не містять в собі мотивації підстав та причин віднесення господарської операції, здійсненої позивачем, до пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, як і не містять доказів відсутності у позивача матеріально-технічних ресурсів для здійснення господарської операції за результатом якої була сформована спірна Податкова накладна.
Крім того, як зазначалося вище, рішення про зупинення реєстрації ПН № 1 не містить вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків для прийняття позитивного для нього рішення.
Таким чином, недотримання принципу правової визначеності під час зупинення реєстрації податкової накладної призвело до необізнаності платника податків (позивача) щодо вичерпного переліку необхідних документів, які він повинен був надати податковому органу, внаслідок чого позивач не зміг належним чином виконати свої обов'язки щодо реєстрації спірної Податкової накладної.
Також суд зазначає, що з наявних матеріалів справи вбачається, що позивачем разом із поясненнями для прийняття рішення щодо реєстрації спірної Податкової накладної було надано відповідачу первинні документи, оформлені в рамках господарських відносин із контрагентом, складені у відповідності до вимог чинного законодавства, які є первинними документами, в повній мірі повністю розкривають зміст та обсяг господарської операції та засвідчують факт реального виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань.
Так, на підтвердження фактичного здійснення спірної господарської операції та руху коштів, позивачем надано: Договір поставки від 18.12.2020 № 330-ТР, Рахунок на оплату від 22.12.2020 № 4, Видаткову накладну від 22.12.2020 № 4, Акт від 22.12.2020 № 45.
Суд наголошує, що зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування такого рішення.
Аналогічна правова позиція висловлена і Верховним Судом у зазначеній вище постанові від 22.07.2019 у справі № 815/2985/18 (адміністративне провадження № К/9901/14651/19).
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Чернігівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 30.12.2020 № 2281077/39480447 про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкової накладної від 22.12.2020 № 1.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов'язання зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірну Податкову накладну 22.12.2020 № 1 датою її фактичного отримання, суд зазначає таке.
Приписами пункту 20 Порядку № 1246 передбачено, що у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
В даному випадку, зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем спірну Податкову накладну датою її подання є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та належним способом захисту порушеного права.
Суд також враховує, що чинним законодавством України покладено на ДПС України обов'язок щодо прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Тобто, фіскальному органу надано право вільно обирати одне з двох рішень, яке на його думку є законодавчо обґрунтованим та правильним. А отже, «свобода розсуду» фіскального органу, у разі встановлення судом протиправності відмови у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звужується до єдиного юридично допустимого рішення, в даному випадку рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.06.2019 у справі № 480/4038/18 та від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну від 22.12.2020 № 1, оформлену та подану ФГ «Урожайний дім», датою її подання, і задоволення позовних вимог у цій частині.
При вирішенні даної справи судом були враховані положення частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
З урахуванням зазначеного, суд на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовні вимоги ФГ «Урожайний дім» до ГУ ДПС у Чернігівській області та ДПС України необхідно задовольнити повністю.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує таке.
Позивач у поданих до суду документах просить стягнути на його користь з відповідачів судові витрати, що включають: витрати на професійну правничу допомогу - 11400,00 грн та судовий збір - 2270,00 грн.
У відповідності до вимог частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до положень пункту 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною чи третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, установлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (послуг), виконаних (наданих) адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути сумірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті Кодексу суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
У поданому до суду відповідачем відзиві він з-поміж іншого зазначає про те, що на його думку розмір витрат на правничу допомогу є завищеним за кількістю витраченого часу адвокатом та не є співмірним з розміром витрат на оплату послуг адвоката з огляду: обсягу викладеного у позові правового обґрунтування позиції позивача; складності справи.
Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Також, за змістом частини дев'ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п. 268).
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду надані документи (а.с. 239-243, том 1; а.с. 16-18 том 2), проаналізувавши які, суд констатує, що вони оформлені належним чином, є взаємопов'язаними, містять посилання на адміністративний позов, що був пред'явлений до суду, розрахунок витраченого адвокатом часу за надані послуги, вартість та види наданої правової допомоги. Проте, суд звертає увагу на те, що частина з наданих послуг не може бути віднесена до правничої допомоги.
Так, згідно із пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI (далі- Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI установлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності щодо надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:
надання правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;
складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;
захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;
представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;
представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;
захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв'язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов'язане з корупцією правопорушення (згідно змін, внесених Законом № 198-IX від 17.10.2019).
Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Отже, виготовлення копій документів відповідно до кількості учасників справи, підготовка копій документів (до завірення належним чином), а також аналіз судової практики стосовно спірних правовідносин, у тому числі практики ЄСПЛ не можуть бути віднесені до жодного з видів правничої допомоги, які передбачені статтями 1, 19 Закону № 5076-VI та, відповідно, здійснення вказаних видів роботи не можуть бути відшкодовані як витрати на професійну правничу допомогу.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду даної справи, не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження обсягу фактично наданих ним послуг.
З огляду на вказане вище, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів становить 9000,00 грн.
Платіжним дорученням від 17.02.2021 № 282 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2270,00 грн (а.с. 14, том 1).
Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача підлягає стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн та судовий збір у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Фермерського господарства «Урожайний дім» до Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області, Державної податкової служби України - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області від 30.12.2020 № 2281077/39480447 про відмову в реєстрації Податкової накладної від 22.12.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати Податкову накладну від 22.12.2020 № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Фермерським господарством «Урожайний дім», датою її подання.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Фермерського господарства «Урожайний дім» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Фермерського господарства «Урожайний дім» судовий збір в розмірі 1135,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства «Урожайний дім» судовий збір в розмірі 1135,00 грн.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Фермерського господарства «Урожайний дім» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Фермерське господарство "Урожайний дім", вул. Слов'янська, буд. 51-Б, с. Кіпті, Козелецький район, Чернігівська область, 17050, код ЄДРПОУ 39480447.
Відповідач: Головне управління Державної податкової служби України у Чернігівській області, вул. Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43143966.
Відповідач: Державна податкова служба України, Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393.
Дата складення повного рішення суду - 28.04.2021.
Суддя Ю. О. Скалозуб