27 квітня 2021 року м. Чернівці
справа № 727/1396/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Литвинюк І.М., Лисак І.Н.
секретар Герман Я.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення скарги на дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Південно-Західного Міжрегіонального управління МЮ України (м. Івано-Франківськ), треті особи ТОВ «Реноме-Груп», ПАТ «Державний Ощадний Банк України», за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія Чернівецьке обласне управління, інтереси якого представляє адвокат Калмикова Світлана Сергіївна, на ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2021 року (головуючий у 1 інстанції Танасійчук Н.М.),-
У лютому 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Чернівецькій області Манжосова М.П., щодо передачі на реалізацію майна в рамках ВП №55767650 за оцінкою ТОВ «Реноме Груп» від 03.12.2020 року неправомірними, визнати оцінку ТОВ «реноме Груп» від 03.12.2020 року нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , такою, що виконана з порушенням чинного законодавства України.
11 лютого 2021 року ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення у виконавчому провадженні №55767650, оскільки невжиття заходів забезпечення у даній справі може ускладнити в майбутньому або зробити неможливим виконання рішення по справі.
Провадження 22ц/822/502/21
Посилався на те, що вжиття заходів забезпечення у даній справі є необхідним, оскільки предметом оскарження є дії державного виконавця саме в частині правомірності його дій щодо здійснення оцінки і реалізації арештованого майна, а до моменту винесення рішення з розгляду даної справи нерухоме майно може бути відчужено.
Ухвалою суду від 12.02.2021 року заяву задоволено, до розгляду скарги по суті зупинено торги з реалізації майна за адресою АДРЕСА_1 . До розгляду скарги судом, заборонено ДП «Сетам» вчиняти будь-які дії щодо реалізації майна за адресою АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія Чернівецьке обласне управління, адвокат Калмикова Світлана Сергіївна, подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати як таку, що суперечать нормам матеріального та процесуального права, та постановити нову ухвалу, якою відмовити в забезпеченні позову.
Доводи скарги обґрунтовує тим, що зупинення продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису, є спеціальним способом забезпечення, який застосовується лише у справах за позовами про визнання права власності або про виключення майна з опису.
Крім цього, п.6 ч.1 ст.152 ЦПК України передбачено, що суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником в судовому порядку, в даному випадку присутня скарга на дії державного виконавця, а сам виконавчий документ не оскаржувався, вимоги про визнання права власності на нерухоме майно та зняття з нього арешту не заявлялися.
Вказувала, що у ЦПК України відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку передбаченому ст.ст.151,152 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна, тому постановляючи ухвалу про зупинення реалізації майна до розгляду по суті скарги на дії державного виконавця в порядку розділу VІІ ЦПК України, вийшов за межі своїх процесуальних повноважень.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У відповідності до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно із статтею 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Задовольняючи заяву про забезпечення скарги, суд першої інстанції виходив з того, що зупинення торгів з реалізації нерухомого майна в рамках виконавчого провадження і дії державного виконавця при здійсненні оцінки нерухомого майна та його реалізації, пов'язано із суб'єктивними правами заявника, і невжиття заходів забезпечення скарги може в майбутньому вплинути на ці права, та істотно утруднити ефективний захист або поновлення прав та інтересів ОСОБА_1 ..
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.
Відповідно до частини першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Разом із тим, згідно із статтею 14 Конституції України та статтею 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Обов'язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.
Сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи (стаття 447 ЦПК України).
Отже, положення статей 149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, державного чи приватного виконавця (статті 447-451 ЦПК України), поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили (стягнення за яким не зупинялось) і підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».
Дослідивши матеріали справи колегією суддів встановлено, що ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , звернувся до суду із скаргою на дії головного державного виконавця ВПВР УЗПВР у Чернівецькій області Манжосова М.П., щодо передачі на реалізацію майна в рамках ВП №55767650 за оцінкою ТОВ «Реноме Груп» від 03.12.2020 року неправомірними, визнати оцінку ТОВ «реноме Груп» від 03.12.2020 року нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , такою, що виконана з порушенням чинного законодавства України. Разом із скаргою заявником подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення процесу реалізації житлового будинку.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, тимчасових заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання можливого судового рішення, якщо його буде ухвалено на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в справі.
Забезпечення позову по суті є обмеженням суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Частиною першою статті 150 ЦПК України визначено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 11) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже, зупинення продажу арештованого майна є спеціальним видом забезпечення позову, який застосовується лише разом з подачею позову про визнання права власності на майно і зняття з нього арешту.
В даному випадку ОСОБА_2 звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, позовної заяви про визнання права власності на це майно, матеріали справи не місять, тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення скарги, шляхом зупинення виконавчого провадження щодо процесу реалізації житлового будинку.
Статтями 447-453 ЦПК України не передбачено вжиття заходів забезпечення скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця.
Положення ст.ст.149-153 ЦПК України, які регламентують забезпечення позову, не можуть застосовуватися при розгляд скарги на рішення дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, поданої у порядку здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, яке набрало законної сили і підлягає примусовому виконанню у порядку передбаченого Законом України «Про виконавче провадження».
Крім того, згідно роз'яснення пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» при розгляді скарги на рішення дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржене до суду.
Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що забезпечення скарги боржника шляхом зупинення процесу реалізації майна призведе до порушення прав стягувача у виконавчому провадженні щодо виконання судового рішення, яке набрало законної сили в розумні строки, передбачені Законом.
Безпідставне застосування заходів забезпечення позову може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Обгрунтованими є посилання в апеляційній скарзі щодо відсутності у ЦПК України правових норм, які б надавали суду повноваження у порядку, передбаченому статтями 149,150 ЦПК України, вживати заходи забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації майна.
Підсумовуючи зазначене вище, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про забезпечення скарги, так як суд не вправі вжити заходи забезпечення скарги шляхом зупинення процесу реалізації майна, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а виключно повноваженнями державного виконавця.
А також, судом першої інстанції у порушення зазначених положень закону не враховано, що заявлені боржником заходи не можуть бути застосовані під час оскарження дій державного виконавця, оскільки такі заходи застосовуються судами під час розгляду справ щодо оскарження виконавчих написів та про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року, справа №752/26606/18 (провадження №61-21640ск19).
Отже, суд першої інстанції не мав правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , про забезпечення скарги, використовуючи інститут цивільного процесуального права - забезпечення позову.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» від імені якого діє філія Чернівецьке обласне управління, інтереси якого представляє адвокат Калмикова Світлана Сергіївна задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 12 лютого 2021 року скасувати.
В забезпеченні позову шляхом заборони державній виконавчій службі проведення торгів з продажу майна та зупинення торгів з реалізації майна за адресою АДРЕСА_1 а саме: 5-ти кімнатний будинок ( 1-а кімната 15,0 кв.м., 2-а кімната -16,0 кв.м., 3-я кімната 27,3 кв.м., 4-а -21,1 кв.м., 5-а 13,5 кв.м), тамбур 9,1 кв.м, передпокій 19,4 кв.м, котельня 3,8 кв.м., коридор 3,7 кв.м, вбиральня 2,1 кв.м., ванна 3,5 кв.м., кухня 29,5 кв.м., тамбур 1,5 кв.м., комора - 17,07 кв.м, підсобне приміщення 13,4 кв.м., господарське приміщення 10,4 кв.м.. Мансардний поверх: передпокій 18,3 кв.м., гардеробна 21,9 кв.м., коридор 15,4 кв.м., санвузол- 6,4 кв.м., підсобне приміщення 28,1 кв.м., гараж літ «Д», альтанка літ. «Е», колодязь літ. «І», вигрібна яма ІІ, огорожа№1-2, відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Дата складання повного тексту постанови 28 квітня 2021 року.
Головуючий А.І. Владичан
Судді: І.Н. Лисак
І.М. Литвинюк