Житомирський апеляційний суд
Справа №295/10765/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч. 3 ст. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
26 квітня 2021 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого - судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю
секретаря: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6
прокурора: ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження №12017060020003955 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 19 лютого 2021 року, яким засуджено
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше судимого,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, з врахуванням вироку Святошинського районного суду м. Києва від 14.02.2020 р., остаточне покарання ОСОБА_8 визначено шляхом часткового складення призначених покарань - 7 (сім) років 2 (два) місяці позбавлення волі та зрахувано у строк покарання повністю відбуте покарання за попереднім вироком.
Строк відбування покарання ОСОБА_8 ухвалено рахувати з часу набрання вироком законної сили.
Речові докази: мікрохвильову піч марки «Samsung» моделі M 1719 NR, вентилятор марки «ST» білого кольору з наявними цифрами 011769, телевізор торгової марки Prosonic, залишити власнику; чоловічі кросівки марки «NIKE AIR» чорного кольору ухвалено повернути ОСОБА_8 , у разі відмови в отриманні ухвалено знищити.
Скасовано арешт на майно мікрохвильову піч марки «Samsung» моделі M 1719 NR, вентилятор марки «ST» білого кольору з наявними цифрами 011769, чоловічі кросівки марки «NIKE AIR» чорного кольору.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Радулин Баранівського району, Житомирської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до ст. 89 КК України не судимого,
- за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_9 звільнено від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк 1 (один) рік 6(шість) місяців та покладено на нього обов'язки: періодично з'являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок щодо обвинуваченого ОСОБА_9 в апеляційному порядку не оскаржується.
Як встановив суд, на початку лютого 2017 року ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_8 проникнути до квартири, яку вони раніше винаймали для проживання, та яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , з метою заволодіння чужим майном. На дану пропозицію ОСОБА_8 погодився, внаслідок чого було досягнуто попередньої злочинної змови на вчинення кримінального правопорушення.
13.02.2017 розподіливши виконувані ролі, діючи відповідно до раніше досягнутої домовленості в межах спільного злочинного умислу ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 приїхали на автомобілі «Мазда», р.н. НОМЕР_1 до будинку АДРЕСА_4 . У подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив, діючи спільно, упевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, тобто вони залишаться таємними, приблизно о 00 год. 05 хв. 13.02.2017 проникли до приміщення квартири АДРЕСА_5 , шляхом використання оригіналу ключа, місцезнаходження якого їм було відоме. Перебуваючи в приміщенні ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виявили майно, яке належить ОСОБА_10 , яким в подальшому протиправно заволоділи, а саме: телевізором відповідно до маркування торгової марки Orion в корпусі чорного кольору, вартістю 4000 грн., вентилятором стаціонарним відповідно до маркування марки ST модель FN8279 серійний номер 011769 в корпусі білого кольору, вартістю 1000 грн., мікрохвильовою піччю відповідно до маркування торгової марки Greta в корпусі бежевого кольору, вартістю 2000 грн., та залишили місце вчинення злочину разом з викраденим майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 8000 грн..
13.07.2017 в проміжку між 00 год. 35 хв. до 00 год. 55 хв. ОСОБА_9 запропонував ОСОБА_8 проникнути до квартири, яка розміщується за адресою: АДРЕСА_6 , з метою повторного заволодіння чужим майном. На дану пропозицію ОСОБА_8 погодився, внаслідок чого було досягнуто попередньої злочинної змови на вчинення кримінального правопорушення. В подальшому, розподіливши виконувані ролі, діючи відповідно до раніше досягнутої домовленості в межах спільного злочинного умислу, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_8 приїхали на автомобілі «Мазда», р.н. НОМЕР_1 до будинку АДРЕСА_7 . У подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію злочинного умислу, переслідуючи корисливий мотив, діючи спільно, упевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, тобто вони залишаться таємними, упевнившись, що за їх діями ніхто не спостерігає, тобто вони залишаться таємними, приблизно о 01 год. 05 хв. 13.02.2017 проникли до приміщення квартири АДРЕСА_8 , шляхом використання оригіналу ключа, місцезнаходження якого їм було відоме. Перебуваючи в приміщенні ОСОБА_9 та ОСОБА_8 виявили майно, яке належить ОСОБА_10 , яким в подальшому протиправно заволоділи, а саме: телевізором відповідно до маркування торгової марки Prosonic модель LCD22103D серійний номер 81102113 в корпусі чорного кольору, вартістю 6000 грн., мікрохвильовою піччю відповідно до маркування торгової марки Samsung модель M1719NR серійний номер 7ANX701084Y в корпусі білого кольору, вартістю 2000 грн. та залишили місце вчинення злочину разом з викраденим майно, спричинивши потерпілій ОСОБА_10 матеріальної шкоди на загальну суму 8000 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 , не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження, кваліфікації дій, просить вирок суду щодо нього скасувати та застосувати вимоги ч. 5 ст. 72 КК України в ред. ЗУ від 26 листопада 2015 року №838 - VIII, в якому попереднє ув'язнення, проводиться з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Вказує, що вироком Святошинського районного суду м. Києва від 14.02.2020 р. він був засуджений на 7 (сім) років 1 (один) місяць позбавлення волі.
В подальшому, оскаржуваним вироком Богунського районного суду м. Житомира від 19 лютого 2021 року було враховано вказаний вирок суду від 14.02.2020 р. та збільшено йому покарання на 1 (один) місяць.
Вважає, що суд безпідставно врахував в строк покарання цей строк.
В запереченні прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_11 вважає, що вирок суду ОСОБА_8 є законним та обґрунтованим, просить апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок суду щодо нього без змін.
На її переконання підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_8 вимог ст.ст. 69, ч. 5 ст. 72 КК України відсутні, оскільки в судових дебатах ОСОБА_8 погодився із запропонованою прокурором мірою покарання та міркувань щодо призначення більш м'якого покарання та застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України не висловлював.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали провадження, відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про фактичні обставини кримінального провадження та доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду і наведених у вироку доказів, є обґрунтованими і законними та апелянтом не оспорюються.
Не оспорюється в апеляційній скарзі також правильність кваліфікації дій ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 185 КК України.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинне бути законним, обґрунтованим, вмотивованим.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ці положення закону розповсюджуються не тільки на вирішення питання про доведеність чи не доведеність вини обвинуваченого, але й при призначенні покарання, в разі ухвалення обвинувального вироку.
Відповідно до загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З кримінального провадження вбачається, що суд, призначаючи ОСОБА_8 покарання в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.
На переконання колегії суддів, покарання ОСОБА_8 призначено з дотримання положень ст. 65 КК України.
При призначенні покарання ОСОБА_8 судом було враховано, обставину, що пом'якшує його покарання щире каяття, сприяння розкриттю злочину, вчинення злочину у неповнолітньому віці, відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також посередні характеристики, те що він відбуває покарання у виді позбавлення волі за іншим вироком, вчинення ним тяжкого злочину.
За таких обставин призначення ОСОБА_8 покарання за ч.3 ст. 185 КК України, в межах мінімального строку позбавлення волі за санкцією цієї статті та остаточного покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання не можна розцінювати таким, що є очевидно несправедливим покаранням внаслідок його суворості.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_8 про необхідність зарахування строку попереднього ув'язнення до строку покарання, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, на переконання колегії суддів є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів провадження вбачається, що у даному кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_8 попереднє ув'язнення не застосовувалось.
Колегія суддів зауважує, що суд першої інстанції у вироку зазначив, що при призначені ОСОБА_8 остаточного покарання, відповідно до вимог ч. 4 ст. 70 КК України з врахуванням вироку Святошинського районного суду м. Києва від 14.02.2020 р,. йому зараховано у строк покарання повністю відбуте покарання за попереднім вироком.
В разі коли обвинуваченому не зрозуміло вирок Богунського районного суду від 19.02.2020 року він вправі звернутися до суду, що його ухвалив в порядку ст. 380 КПК України за роз'ясненням судового рішення.
Підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 19 лютого 2021 року щодо нього - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до Касаційного Кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: