Житомирський апеляційний суд
Справа №295/4739/21 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.170 КПК України Доповідач ОСОБА_2
28 квітня 2021 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ,
секретаря ОСОБА_5
за участю
прокурора ОСОБА_6 ,
представника власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 21.04.2021 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого дізнавача СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на речовину, зовні схожу на канабіс, амфетамін, упакований до зіп-пакетів, у кількості 11 штук; 8 сім-карток мобільних операторів («Київстар», «Лайф», «Діджус»); 4 флеш- накопичувача; 5 мобільних телефонів: мобільний телефон «Айфон» в корпусі білого кольору, мобільний телефон «Айфон» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Кооlnее» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Айрон» в корпусі сріблясто-сірого кольору, які можуть бути використані, як доказ кримінального правопорушення.
Задовольняючи клопотання дізнавача, слідчий суддя дійшов висновку про те, що подане клопотання є обґрунтованим, враховуючи що встановлена безумовна переконливість щодо застосування такого заходу забезпечення як арешт майна, яке є речовим доказом у кримінальному провадженні, враховуючи правову підставу для його арешту.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати вказану ухвалу та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого в частині накладення арешту на 8 сім-карток мобільних операторів («Київстар», «Лайф», «Діджус»); 4 флеш- накопичувача; 5 мобільних телефонів: мобільний телефон «Айфон» в корпусі білого кольору, мобільний телефон «Айфон» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Кооlnее» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Айрон» в корпусі сріблясто-сірого кольору та зобов'язати дізнавача негайно повернути йому вказані речі. Вважає, що висновки слідчого судді є необґрунтованими, а ухвала є незаконною. Зазначає, що арешт на мобільні термінали систем зв'язку накладено без законних на це підстав, оскільки тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Вказує, що в судовому засіданні прокурор обґрунтував доцільність накладення арешту на мобільні термінали систем зв'язку та флеш-накопичувачі тим, що необхідно здійснити тимчасовий доступ до них. Водночас, про необхідність проведення експертиз вилучених речей під час розгляду клопотання заявлено не було. Звертає увагу, що стороною обвинувачення не вказано, що ці телефони є об'єктами, що отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення, чи є засобом або знаряддям його вчинення. Звертає увагу, що доступ до цих мобільних телефонів органу досудового розслідування ним не обмежувався, добровільно надав їх під час проведення особистого обшуку. Зазначає, що до ЄРДР внесені відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення він не повідомлений. Також у кримінальному провадженні відсутня ухвала слідчого судді про надання дозволу на обшуку з подальшим вилученням електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку.
Заслухавши доповідь судді, представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 , який підтримав подану апеляційну скаргу, прокурора про законність та обґрунтованість прийнятого рішення, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є арешт майна.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, а метою, крім іншого, забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, у випадку передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, тобто з метою збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п.3, 4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.2 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.4 ч.2 ст.170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З матеріалів судового провадження вбачається, що у провадженні Житомирського РУП ГУНП України в Житомирській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 12021065400000690 від 15.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що близько 14 год 09 хв 15.04.2021 працівниками поліції за адресою: вул. Жуйка, 45, м. Житомир, під час поверхневої перевірки ОСОБА_8 було виявлено речовину ззовні схожу на наркотичну.
В ході проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню було встановлено, що 15.04.2021 до Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області надійшов рапорт поліцейського УПП ДПП в Житомирській області ОСОБА_10 про те, що близько 14 год 09 хв 15.04.2021, за адресою: м. Житомир, вул. Жуйка, 45, під час поверхневої перевірки, в порядку ст. 34 ЗУ «Про Національну поліцію» у ОСОБА_8 було виявлено речовину ззовні схожу на канабіс, амфетамін, упакований до зіп-пакетів, 8 сім-карток мобільних операторів («Київстар», «Лайф», «Діджус»), 4 флеш- накопичувача, 5 мобільних телефонів: мобільний телефон «Айфон» в корпусі білого кольору, мобільний телефон «Айфон» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Кооlnee» в корусі чорного кольору, мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Айрон» в корпусі сріблясто-сірого кольору.
Після цього на місце події було викликано СОГ Житомирського РУП ГУНП, якими під час затримання ОСОБА_8 в порядку ст. 298-2 КПК України було вилучено до Житомирського РУП речовину ззовні схожу на канабіс, амфетамін, упакований до зіп-пакетів, 8 сім-карток мобільних операторів («Київстар», «Лайф», «Діджус»), 4 флеш- накопичувача, 5 мобільних телефонів: мобільний телефон «Айфон» в корпусі білого кольору, мобільний телефон «Айфон» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Кооlnee» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Айрон» в корпусі сріблясто-сірого кольору.
Постановою старшого дізнавача Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 від 16.04.2021 року речовину ззовні схожу на канабіс, амфетамін, упакований до зіп-пакетів, 8 сім-карток мобільних операторів («Київстар», «Лайф», «Діджус»), 4 флеш-накопичувача, 5 мобільних телефонів: мобільний телефон «Айфон» в корпусі білого кольору, мобільний телефон «Айфон» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Кооlnee» в корусі чорного кольору, мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Айрон» в корпусі сріблясто-сірого кольору визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12021065400000690.
16.04.2021 року старший дізнавач СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , за погодженням прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира із клопотанням про накладення арешту на вказане майно.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 21.04.2021 року задоволено клопотання старшого дізнавача СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на речовину, зовні схожу на канабіс; амфетамін, упакований до зіп-пакетів, у кількості 11 штук; 8 сім-карток мобільних операторів («Київстар», «Лайф», «Діджус»); 4 флеш-накопичувача; 5 мобільних телефонів: «Айфон» в корпусі білого кольору, «Айфон» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Кооlnее» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Айрон» в корпусі сріблясто-сірого кольору, які можуть бути використані, як доказ кримінального правопорушення.
Колегія суддів погоджується з рішенням слідчого судді про накладення арешту на вищевказане майно, оскільки воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Відповідно до ч.1 ст.167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
На думку колегії суддів, під час розгляду клопотання про арешт майна, слідчий суддя дослідив наявні в матеріалах судового провадження дані і врахував правові підстави для арешту зазначеного в клопотанні майна.
Враховуючи, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні проводиться за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у ОСОБА_8 під час поверхневої перевірки було виявлено речовину ззовні схожу на канабіс, амфетамін, упакований до зіп-пакетів, 8 сім-карток мобільних операторів («Київстар», «Лайф», «Діджус»), 4 флеш- накоплювачі, 5 мобільних телефонів: мобільний телефон «Айфон» в корпусі білого кольору, мобільний телефон «Айфон» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Кооlnee» в корусі чорного кольору, мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Айрон» в корпусі сріблясто-сірого кольору, колегія суддів вважає, що існує достатньо підстав вважати, що вказані мобільні телефони, флеш-накопичувачі та сім-карти можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Окрім того, під час судового засідання в суді апеляційної інстанції, прокурор пояснив, що дізнавач звертався до слідчого судді з клопотанням про арешт, в тому числі 8 сім-карток мобільних операторів («Київстар», «Лайф», «Діджус»), 4 флеш- накопичувачі, 5 мобільних телефонів: мобільний телефон «Айфон» в корпусі білого кольору, мобільний телефон «Айфон» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Кооlnee» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору, мобільний телефон «Айрон» в корпусі сріблясто-сірого кольору, з метою проведення експертних досліджень по них.
Апеляційний суд вважає, що незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
Таким чином, слідчий суддя наклав арешт на вказане в клопотанні майно з метою його збереження та не настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню на момент проведення досудового розслідування і даним рішенням ОСОБА_8 не позбавлений права звернення до суду в порядку ст.174 КПК України з клопотанням щодо скасування арешту на майно.
Доводи апелянта про те, що стороною обвинувачення не доведено необхідності арешту вилученого майна, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки матеріалами клопотання підтверджуються реальні підстави вважати, що повернення майна, в даному випадку, може призвести до їх приховування, зникнення, втрати чи передачі.
Колегія суддів вважає, що під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна, слідчим суддею дотримано вимоги статей 170-173 КПК України, зокрема з'ясовано усі обставини, які передбачають підстави для арешту майна, які передбачені статтею 167 КПК України, або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Апеляційний суд вважає, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, судом апеляційної інстанції не виявлено.
З урахуванням викладеного, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, про що просить апелянт.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 21.04.2021 року, якою задоволено клопотання старшого дізнавача СД Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_6 та накладено арешт на речовину, зовні схожу на канабіс; амфетамін, упакований до зіп-пакетів, у кількості 11 штук; 8 сім-карток мобільних операторів («Київстар», «Лайф», «Діджус»); 4 флеш- накопичувача; 5 мобільних телефонів: «Айфон» в корпусі білого кольору, «Айфон» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Кооlnее» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Флай» в корпусі чорного кольору; мобільний телефон «Айрон» в корпусі сріблясто-сірого кольору, які можуть бути використані, як доказ кримінального правопорушення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: