61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
04 лютого 2010 р. Справа № 2-а-1314/09/1622
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Дюкарєвої С.В. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 10.07.2009р. по справі № 2-а-1314/09/1622
за позовом ОСОБА_1 < Список > < Текст >
до інспектора роти Дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області- Дикого Олександра Олександровича < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення ,
У червні 2009 року ОСОБА_1, звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить скасувати постанову ВІ 007368 від 12 травня 2009 року винесену інспектором Диким О.О. про притягнення його до адміністративної відповідальності за порушення п. 12.4 ПДР України згідно ч.І ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 260 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що постановою ВІ 007368, 12 травня 2009 року, він визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.І ст.122 КУпАП, і на нього накладений штраф у сумі 260 грн.
Вказав, що постанова була винесена без його присутності, але він вважає, що інспектор повинен був його зупинити, оскільки «Візир»є приладом який не працює в автоматичному режимі.
З такою постановою він не згоден, вважає її незаконною і такою, що підлягає скасуванню.
Свої вимоги обґрунтував приписами ст.ст. 14-1, 258, 287, 288 КУпАП.
Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2009 року в задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Позивач не погоджуючись з вказаною постановою, подав апеляційну скаргу в якій вказує, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає матеріалам і обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Октябрського районного суду м. Полтави від 10 липня 2009 року та справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити за відсутністю у його діях складу такого правопорушення. В апеляційній скарзі зокрема вказує на не встановлення факту порушення з його боку.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно з постановою ВІ 007368, 12 травня 2009 року, о 13-11 год., на а/д Київ - Харків, автомобіль ВАЗ - 2108 д.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1, рухався зі швидкістю 91 км/год. в населеному пункті с. Циганське, позначеному знаком 5.45, чим перевищив дозволену швидкість на 31 км/год., допустивши порушення пункту 12.4 ПДР України. / а.с.4/.
Правопорушення було зафіксовано за допомогою технічного пристрою “Візир”.
12.05.2009р. винесено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів, які б давали підстави до скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та підтвердили той факт, що 12 травнея 209 року о 13:11 год. не він був за кермом автомобіля. Крім того, зазначено, що згідно п.6 ст.258 КУпАП в разі виявлення адміністративного правопорушення за допомогою спеціальних технічних засобів, які мають функції фото-і кінозйомки, протокол про адміністративне правопорушення не складається та відповідно ст.14-1 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення в разі його фіксації спеціальним технічним засобом, що працює в автоматичному режимі, притягується власник транспортного засобу.
Між тим, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Таким чином, згідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди зобов'язані перевірити оскаржене рішення на предмет прийняття його на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів осіб і цілями, на яке спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Проте, судом першої інстанції зазначений обов'язок не виконано. Між тим, з матеріалів справи вбачається порушення відповідачем порядку фіксування адміністративного правопорушення та притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Як вбачається з переліку документів, що додаються до постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в ньому відсутній протокол про адміністративне правопорушення, а зі змісту постанови не вбачається, що технічний прилад “Візир” №0812427 при фіксації правопорушення працював в автоматичному режимі.
Між тим, за змістом ч.6 ст.258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається лише у випадку виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до п. 13.2 Інструкції з діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС України (затверджено наказом МВС 13.11.2006 N 1111), до використання спеціальних засобів нагляду за дорожнім рухом допускаються лише співробітники, які вивчили інструкції та склали заліки з використання цих приладів. Перевірка знань правил експлуатації спеціальних технічних засобів здійснюється щокварталу. Працівники, які не склали заліків, до роботи з такими засобами не допускаються. Працівники ДПС, яким спеціальні технічні засоби видані для використання, несуть персональну відповідальність за їх цілісність та працездатність. Забороняється застосування засобів вимірювання, які не пройшли метрологічної повірки або мають свідоцтво про таку повірку, термін дії якого минув.
Однак, в постанові не вказано, хто саме зі співробітників ДПС робив вимірювання швидкості за допомогою приладу "Візир", чи має вказана особа відповідний допуск до даного приладу, чи пройшов даний прилад метрологічні перевірки, чи має він взагалі свідоцтво про таку перевірку, чи не минув його термін дії. Все вищевикладене робить неможливим встановлення правильності роботи з приладом даним приладом та достовірність вимірюваних даних.
У відповідності до ст. ст. 10 - 15 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" на вимірювання у сфері, у якій їх результати можуть бути використані в якості доказу у справі, розповсюджується державний метрологічний нагляд. За таких умов кожен засіб вимірювальної техніки має бути укомплектований документами про сертифікацію та допуск даного типу засобів вимірювальної техніки для використання. Таких документів також надано не було.
Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано жодного доказу щодо здійснення фіксування правопорушення за допомогою технічного приладу “Візир”, який би працював в автоматичному режимі, приймаючи до уваги приписи ч.ч.1 та 3 ст.2, ч.2 ст.71 КАС України, колегія суддів вважає, що приймаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення відповідач діяв з порушенням норм КУпАП, що регламентують порядок фіксування правопорушень та притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення може прийняти рішення про скасування постанови і закриття справи.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, тому рішення суду першої інстанції, через порушення судом зазначених норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 10.07.2009р. по справі № 2-а-1314/09/1622 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти Дорожньо-патрульної служби державної автомобільної інспекції УМВС України в Полтавській області- Дикого Олександра Олександровича про оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення-задовольнити.
Постанову серії ВІ №007368 по справі про адміністративне правопорушення від 12.05.2009 року, складену інспектором ДПС РДПС ДАІ м. Полтави, Диким Олександром Олександровичем у відношенні ОСОБА_1 про скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 Кодексу про адміністративне правопорушення України - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю складу порушення.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя < підпис > Катунов В.В.
Судді < підпис >
< підпис > Дюкарєва С.В. Зеленський В.В.
< Список > < Текст >
Повний текст постанови виготовлений 09.02.2010 р.