Справа № 2- 1924/10
Іменем України
27 травня 2010 року
Ленінський районний суд м. Луганська, в складі:
Головуючого судді - Запорожченко О.О.,
При секретарі - Макаровій Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, третя особа - Головне Управління Державного Казначейства України у Луганській області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення недоплаченої щомісячної соціальної допомоги , -
Позивач звернувся з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська, в якому зазначив, що він має правовий статус „дитини війни”, відповідачем йому не виплачувалося підвищення до пенсії в повному обсязі, передбачене ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, просить суд визнати неправомірною бездіяльність відповідача та зобов'язати Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Луганська нарахувати недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.04.2007 року по 31.12.2007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, та стягнути з відповідача на його користь суму судових витрат, сплачених ним при зверненні до суду.
Позивач до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до початку судового засідання надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїх запереченнях посилався на наступне. Згідно ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком. Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких було зупинено на 2006 рік дію абзацу 7 ст. 5 та ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачений ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» призупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції положення пункту 12 ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими було призупинено дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», таким чином норми ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є діючими з 09.07.2007 року, однак законодавством не було прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог закону, не було визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати розмір вказаного підвищення. Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» внесені зміни до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а саме встановлено, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки встановленої для учасників війни. Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України. Постановою Кабінету міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» було призначено розмір надбавки до пенсії дітям війни, а саме: з 22.05.2008 року - 48 грн. 10 коп., з 01 липня 2008 року - 48 грн. 20 коп. та з 01 жовтня 2008 року - 49 грн. 80 коп. Згідно ст.. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлено у розмірах, що діяли у грудні 2008 року, розміри державних соціальних гарантій на 2009 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюється відповідними Законами України, Законом України «Про державний бюджет України» та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Тобто у 2009 році надбавка до пенсії дітям війни встановлена на підставі Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року у розмірах, діючих у грудні 2008 року, а саме - 49 грн. 80 коп., що відповідає ч. 2 ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік». Просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представник третьої особи у судове засідання не з"явився, до початку розгляду справи подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення.
Позивач звертався до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська з заявою про виплату підвищення до пенсії дитині війни, але листом № 1474/Ж-15 від 22.03.2010 року позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії .
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України "Про соціальній захист дітей війни" була зупинена.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6 - рн/2007 положення статті 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані такими, що не відповідають Конституції.
Таким чином, за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за який заявлено позовні вимоги, положення ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 09 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року. Відповідно до ст.62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”та абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410, 06 грн, з 1 жовтня- 415,11 грн.
Тобто, за період з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року позивач мав право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Законом України „Про соціальний захист дітей війни” визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, зокрема, ст. 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного грошового утримання та державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року щодо внесення змін до Закону України „Про соціальний захист дітей війни” визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Законом України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу складає : з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня - 481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.
Враховуючи, що позивачеві, починаючи з 01.01.2008 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (травень - червень 2008 року - по 48,10 грн., липень - вересень 2008 року - по 48,20 грн., жовтень - грудень 2008 року - по 49,80 грн.), за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідач повинен нарахувати та виплатити позивачу державну соціальну допомогу у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат.
Статтею 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку якиих є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із законом України «Про соціальний захист дітей» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст.28 ч.1 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Законом України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» встановлено у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.
Враховуючи, що позивачу починаючи з 01.01.2009 року сплачується підвищення до пенсії у розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 01.01.2009 року відповідач повинен зробити перерахунок щомісячної соціальної допомоги як «дитині війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з урахуванням проведених виплат.
Таким чином, вимоги позивача щодо визнання незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Ленінського району м. Луганська по невиплаті щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року, підлягають задоволенню.
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами суд вважає, що відповідач протягом 2009 року повинен був нараховувати та провадити виплату щомісячної соціальної допомоги згідно Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, а не постанови КМУ № від 28.05.2008 року №530, які істотно звужують обсяг установлених законом прав позивача. У частині 2 статті 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Що стосується вимог позивача щодо зобов'язання провести підвищення пенсії з 01.04.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року, то вона є необґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до ст. 152 ч. 2 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 15 Цивільно-процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо спорів з приводу призначення, обчислення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов"язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, речового майна, пайків або грошової компенсації замість них.
Відповідно до статті 7 Закону України Про соціальний захист дітей війни” фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Судом встановлено, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини. На підставі вищевикладеного, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з зобов'язанням відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії у розмірі передбаченому ст.6 Закону України „Про соцільний захист дітей війни” з урахуванням проведених виплат.
Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов"язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи.
Відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету КМУ "Про державне мито", Пенсійний фонд, його підприємства, установи та організації звільнені від сплати державного мита. Таким чином, вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача суми, сплаченого при звернені до суду, судового збору не обгрунтовані і задоволенню не підлягають.
Сплачена позивачем сума судового збору повинна бути віднесена за рахунок держави та стягнена на користь позивача з державного бюджету України, згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст.ст. 62, 71 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 року, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року ст. ст. 10, 11, 15, 60, 88, 213-215 ЦПК України, Суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати незаконную бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська щодо не підвищенння ОСОБА_1 до пенсії за віком, як дитині війни, у період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська здійснити нарахування та виплату на користь Жулінова анатолія Олексійовича підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська на користь ОСОБА_1 витрати, пов"язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляду справи в сумі 37 гривень 00 копійок .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 8 гривень 50 копійок .
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Луганської області через Ленінський районний суд м. Луганська, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: О.О.Запорожченко