61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
04 лютого 2010 р. Справа № АС 9/170/5018
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.
Суддів: Катунова В.В. , Зеленського В.В.
за участю секретаря судового засідання Житєньової Н. М. ,
за участю представника позивача Запорожець В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської областi від 16.06.2009р. по справі № АС 9/170/5018
за позовом Приватного підприємства "Голд Мілленіум" < Список > < Текст >
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,
Приватне підприємства "Голд Мілленіум" звернувся до Господарського суду Полтавської областi з позовом, в якому з урахування уточнень позовних вимог просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 27.02.2007 р. №0000152301/0/358, від 10.05.2007 р. за №0000282301/1/997 в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 158 159,00 грн. (8 159,00 + 150 000,00) та штрафних санкцій 79 084,50 грн.
Постановою Господарського суду Полтавської областi від 16.06.2009 року по справі № АС9/170/5018 позов задоволено частково.
Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0000282301/1/997 від 10.05.2007 року в частині визначення Приватному підприємству „Голд Мілленіум", м. Комсомольськ, вул. Гірників, 2, суми податкового зобов'язання з податку на прибуток у вигляді основного платежу в сумі 158 169,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 79 084,50 грн., а всього на суму 237 253,50 грн.
Не погодившись з зазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції п.п. 4.1.1, п.п. 4.1.3 п 4.1 ст.4, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.п. 7.4.1 п.7.4 ст. 7, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.5 ст.9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні", ч.2 ст. 9, ч.1 ст. 70 , ч.1 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач подав до Харківського апеляційного адміністративного суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких вважає вимоги відповідача безпідставними, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. Просить залишити постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що прийнята відповідно до норм діючого законодавства.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що в період з 01.01.2005 року по 30.09 2006 року працівниками Кременчуцької ОДПІ була проведена виїзна планова документальна перевірка фінсово-господарської діяльності з питань дотримання Приватного підприємства ("Голд Мілленіум") вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.09.2006 року (т.с. 1 а.с. 13-65) .
Перевіркою встановлені, та відображені в акті перевірки № 101/23-120/31020493 від 19.02.2007 року наступні порушення вимог чинного законодавства, а саме:
-п.п. 4.1.1, пп. 4.1.3 п.4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п.7.4. ст. 7 Закону №283/97-ВР, в результаті включення до складу валового доходу суми розбіжностей за звичайними цінами та цін реалізації основних фондів - легкового автомобіля DAEWOO Lanos D4LV500 2003 року випуску, державний номер №05313 СН, що був проданий відповідно до біржового контракту №ТЗ/5/153 16.08.2005р. та видаткової накладної №47 від 16.08.2005р. фізичній особі ОСОБА_2 м. Комсомольськ, що привело до заниження валового доходу, а відповіді податку на прибуток за III квартал 2005 року в сумі 4 481, 00 грн. (а.с. 56, 59-60, розділ 3 та а.с.. 102, розділ 4 «Висновок» акту); ,
-пп. 4.1.1, пп. 4.1.3 п.4.1 ст. 4, пп. 7.4.1 п.7.4. ст. 7, пп.8.1.4 п. 8.1 ст. 8 Закону №283/9743 результаті не включення до складу валового доходу суми розбіжностей між договірною ціні та звичайною ціною при реалізації обладнання ковбасного цеху (невиробничі фонди) відповіді до договору купівлі-продажу №20/2/6-КП від 20.02.2006р., акту приймання-передачі №б/н від 06.03.2006р. та видаткових накладних №14 від 22.02.2006р., №15 від 23.02.2006р. фізичній особі ОСОБА_3, що привело до заниження валового доходу, а відповідно податку на прибуток за 1 квартал 2006 року на 8 169, 00 грн. (а.с.56, 60-61,102 акт перевірки);
-пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст. 11 Закону №283/97-ВР, в результаті віднесення до валових витрат витрати в загальній сумі 600 000,00 грн. за господарськими операціями з ТОВ «Торгівельна фірма «Сфера» з постачання запчастин в ІУ кварталі 2005 року, оскільки за перевіреними даними цього суб'єкта господарювання останній не звітувався до ДПС щодо податку на прибуток, а відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 21.04.2006р. установчі документи, як-то статут, свідоцтво про державну реєстрацію, визнані недійсними з моменту їх реєстрації, що привело до заниження податку на прибуток за 4 квартал 2005року в сумі 150 000, 00 грн. (а.с.. 57, 63-65, 102 акту).
Результатом зазначеного висновку Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області стало прийняття податкового повідомленні рішення від 27.02.2007р. №0000152301/0/358, серед цифрового ряду донарахування основного платежу - 178 364,00 грн. є і вище відмічені суми (4 481, 00 +8 169, 00 +150 001 00 ). Крім того за цим рішенням Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області застосувала штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50%, відповідно до пп. 17.1.3 п.17.1. ст. 17 Закону України «Про погашення зобов'язння платниками податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181-111 (із змінами і доповненнями).
Оскарження ПП „Голд Мілленіум" податкового повідомлення-рішення від 27.02.2004 №0000152301/0/358 в адміністративно-апеляційному порядку стало результатом зменшення суми донарахування за ним і зокрема виключена сума донарахувань податку на прибуток в 4 482,1 грн. та донарахована до цього податку санкція в 238,00 грн. щодо взаємовідносин позивача фізичною особою ОСОБА_2 щодо продажу легкового авто, про що відмічається в поясненнях Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 25.02.2009р.№б/н.
Таке коригування в сторону зменшення сум донарахувань за первинним податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 27.02.2007р. викликало прийняття останньою податкового повідомлення - рішення від 10.05.2007р. за №0000282301/1/997, за яким цифровий ряд донарахувань зменшено до 173 883,00 гри. основного платежу та 87 827, 30 грн. - штрафної (фінансової) санкції.
Відповідно до приписів п. 6.5. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181 ( зі змінами та доповненнями), у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення або податкова вимога вважаються відкликаними від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення або відповідної податкової вимоги, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).
З огляду на зазначену вище норму і той факт, що за результатами адміністративно-апеляційного оскарження сума як донарахованого податку за первинним рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області, так і санкція були зменшені, податкове повідомлення-рішення від 27.02.2007р. №0000152301/0/358 є відкликаним, а отже провадження у справі щодо визнання недійсним цього рішення в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 158 159,00 грн. (8 159,00 + 150 000,00 ) та штрафних санкцій 79 084, 50 грн. закрито порядку п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з п.п. 1.20.1, п.п. 1.20.8, 1.20.10, 5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2, ч.4 п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Таким чином суд першої інстанції дійшов висновку, що Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області недодержано процедури визначення податкових зобов'язань платника податку із застосуванням звичайних цін, не доведення податковим органом щодо повязаності осіб, що є першоосновною для інституту звичайних цін, а також з того, що висновок відповідача про віднесення позивачем до валових витрат, витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку не відповідає обставинам справи та зібраним по ній доказам.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з підпунктом 1.20.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", якщо пунктом 1.20 не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.
За змістом підпункту 1.20.8 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту. Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентовано Законом (підпункт 1.20.2).
Відповідно до підпункту 1.20.10 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.
Відповідно до п. 13 Указу Президента України від 23.07.98 р. N 817/98 "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" індикативні або звичайні цін товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цін установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт та послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватись органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахуванні стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім вий відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).
Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги, покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі то (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності однорідних) товарів (робіт, послуг).
Ринок товарів (робіт, послуг) - це сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визнана виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із с договору території.
Нормами законодавства передбачено як спеціальний порядок донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін шляхом застосування процедури, встановленої законом для нарахування зобов'язань за непрямими методами, так і застереження щодо покладення обов'язку, доведення невідповідності ціни договору рівню звичайної ціни у випадках, передбаченої Законом, на орган державної податкової служби (пп. 1.20.8, пп. 1.20.10 ст. 1 Закону N 334/94 - ВР. Для визначення звичайної ціни товару використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів, строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована.
При цьому враховуються звичайні цини при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки та знижки до ціни, можуть застосовуватись знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей, закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації), збутом неліквідних або низько ліквідних товг маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки, наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.
Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідачем не додержано процедури визнання податкових зобов'язань платника податку із застосуванням звичайних цін, а також має місце недоведення податковим органом щодо пов'язаності осіб, що є першоосновою для застосування інституту звичайних цін.
Крім того, колегія суддів зазначає, що контрагента позивача - фізичну особу ОСОБА_3 та ПП "Голд Мілленіум" не можна не можна вважати пов'язаними особами, так як поняття пов'язаної особи чітко визначено п. 1.26 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств". Податковим органом не наведено жодного признаку, який би підтверджував статус пов'язаних осіб.
Громадянин ОСОБА_3 на час вчинення господарських операцій щодо придбання матеріальних цінностей - обладнання ковбасного цеху (невиробничі фонди) працював на посаді менеджера підприємства, про що надані позивачем відповідні докази та цей факт не спростовується податковою службою.
Посада менеджера не підпадає під ознаки пов'язаної особи.
За викладеного у податкової-відповідача були відсутні підстави для донарахування за податковим повідомленням-рішення від 10.05.2007р. за №0000282301/1/997 податку на прибуток в вигляді основного платежу 8 159,00 грн. та відповідної штрафної санкції в 50% від цієї суми донарахувань.
Відповідно до п. 5.1., пп. 5.2.1. п.5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. №283/97-ВР зі змінами та доповненнями валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) - є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно із ч.4 пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Колегія суддів зазначає, що господарські взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Торгівельна фірма «Сфера» повністю підтверджується зафіксованими між сторонами документами бухгалтерського і податкового обліку (видатковими накладними, довіреностями на відпуск матеріальних цінностей, податковими накладними, рахунками-фактурами тощо), про що зафіксовано на а.с.. 63-64 акту перевірки.
Згідно із ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт ( управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Таким чином, висновок відповідача про віднесення позивачем до валових витрат, витрат, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку не відповідає обставинам справи та зібраним по ній доказам.
Згідно із ст. ст. 204, 207 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Доводи Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області з посиланням на рішення суду загальної юрисдикції від 21.04.2006р. колегія суддів не розцінює як допустимі, оскільки на момент господарських взаємовідносин між контрагентами (ПП Голд Мілленіум» та ТОВ «Торгівельна фірма «Сфера» ) про існування рішення суду загальної юрисдикції позивачу відомо не було та і не могло бути, оскільки поставка запчастин здійснювалась в 4 кварталі 2005 року, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва датується 21.04.2006р., тобто рівно через рік після здійснення господарських операцій. Крім того зазначене рішення суду є лише процесуальним документом, який не визначає моменту ліквідації підприємства. Нормами матеріального права, а саме ч. 7 ст. 51 Господарського кодексу України, встановлено наступне: суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Доказів щодо цього (довідки статор гану, витягу з реєстру тощо) відповідач в акті не зазначив, суду не надав.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач маючи господарські відносини із ТОВ «Торгівельна фірма «Сфера» у податкових періодах, які перевірялися Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області мав належним чином підтверджені валові витрати в сумах, визначених органом ДПС. Разом з цим, з погляду на приписи ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не довів суду порушення позивачем пп.5.3.9. п.5.3. ст. 5 Закову України "Про оподаткування прибутку підприємств", як обов'язкової умови донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій
Виходячи з наведеного колегія суддів дійшла висновку, що Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області не мала законодавчих підстав для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 10.05.2007р. за №0000282301/1/997 в частині донарахування податку на прибуток в вигляді основного платежу в 150 000,00 грн. застосовувати штрафну санкцію в 50% від цієї суми донарахувань.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Господарського суду Полтавської областi від 16.06.2009р. по справі № АС 9/170/5018 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя < підпис > Дюкарєва С.В.
Судді < підпис >
< підпис > Катунов В.В. Зеленський В.В.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 09.02.2010 р.