61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)
09 лютого 2010 р. Справа № 2-а-41432/09/1670
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
за участю секретаря судового засідання Колієнко Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. по справі № 2-а-41432/09/1670
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області < Список > < Текст >
до Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи < Текст > третя особа ОСОБА_1 < за участю > < Текст >
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області, звернувся до суду з позовом до Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, третя особа - ОСОБА_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії.
Просив суд визнати протиправною бездіяльність Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи щодо скасування рішень про встановлення Полтавською обласною спеціалізованою онкологічною МСЕК інвалідності ОСОБА_1 Зобов'язати відповідача скасувати рішення про встановлення групи інвалідності ОСОБА_1 та видкликати відповідні витяги з акту огляду у МСЕК, видані ОСОБА_1 для призначення пенсії по інвалідності.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01 червня 2009 року в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області до Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, третя особа - ОСОБА_1 про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено.
Не погодившись з даною постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області подало апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначив, що при прийнятті рішення судом першої не було враховано приписи постанови Кабінету Міністрів України № 83 від 22.02.1992 року, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, оскільки у відповідача відсутні права та обов'язки по скасуванню рішення про встановлення групи інвалідності та відкликання витягу із акту огляду МСЕК.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень.
Частина 2 ст. 2 КАС України передбачає, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративною юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п.7 зазначеної норми КАС України до суб'єктів владних повноважень віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: 1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності; 2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів; 4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом; 5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
З позовної заяви вбачається, що предметом оскарження є бездіяльність відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, оскільки не здійснює у спірних правовідносинах владних управлінських функцій.
За загальним правилом, відповідно до ч.3 ст.50 КАС України відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Відповідно до ч.4 ст.50 КАС України суб'єкт владних повноважень може заявити позов лише в випадках, безпосередньо передбачених цією нормою або в інших випадках, установлених законом.
Позивачем не наведено норми закону, яка надає органам УПФУ реалізовувати свої повноваження шляхом звернення до суду з позовом до органів МСЄК із вимогами, які є предметом цього позову.
Окрім того, як вбачається із змісту позовної заяви, заявлені вимоги стосуються позбавлення гр. ОСОБА_1 статусу інваліда 2 групи та права на отримання відповідної пенсії по інвалідності. Позивач також стверджує, що у зв'язку з безпідставним отриманням гр. ОСОБА_1 пенсії по інвалідності 2 групи, Пенсійному фонду України було завдано збитків на суму 6707,52 грн.
Таким чином, позовні вимоги направлені не лише до Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи, але й до гр. ОСОБА_1, права та інтереси якої безпосередньо вирішуються при розгляді позову по суті. Враховуючи таку направленість позовних вимог, ОСОБА_1 має бути притягнутий до участі в справі в якості другого відповідача, що є неможливим з огляду на вимоги п. 4 ч. 1 ст. 17, ч. 3 ст. 50 КАС України.
Крім цього, спірні правовідносини по справі не мають необхідних ознак публічності, за наявності яких справа відноситься до адміністративної юрисдикції, оскільки в ході розгляду позову вирішуються питання приватних інтересів як фізичної особи, щодо дійсності встановленої групи інвалідності, так і позивача як юридичної особи, щодо можливості завданих йому збитків внаслідок здійснених виплат пенсій по інвалідності.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин крім випадків, коли розгляд справи проводиться за правилами іншого судочинства. Законом не передбачений розгляд вказаного спору адміністративним судом, отже його необхідно розглядати в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та вимоги норм процесуального права, колегія суддів прийшла до висновку, що провадження по справі підлягає закриттю, оскільки розгляд заявлених вимог не можливий в порядку адміністративного судочинства.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що порушення судом першої інстанції норм процесуального права зумовлює необхідність часткового задоволення вимог апеляційної скарги щодо скасування судового рішення та прийняття ухвали про закриття провадження по справі.
Керуючись п. 1 ст. 157, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.06.2009р. по справі № 2-а-41432/09/1670 скасувати.
Провадження у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Карлівському районі Полтавської області < Список > < Текст > до Полтавського обласного центру медико-соціальної експертизи третя особа ОСОБА_1 < за участю > < Текст > про визнання бездіяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії закрити .
Роз'яснити позивачу право на звернення з аналогічними позовними вимогами в порядку цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя < підпис > Сіренко О.І.
Судді < підпис >
< підпис > Любчич Л.В. Спаскін О.А.
< Список > < Текст >
Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2010 р.