Справа № 22Ц-2387/2010 Головуючий в суді І інстанції Дмитренко А.М.
Категорія 01, 57 Доповідач у суді 2 інстанції Сліпченко О.І.
27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів Корзаченко І.Ф., Мережко М.В.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про зобов'язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії, -
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
У лютому 2010 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, який обґрунтовувала тим, що відповідач управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква в порушення ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не виплачує доплату до пенсії за проживання на території радіоактивного забруднення.
Посилаючись на те, що зазначена доплата виплачується у розмірі меншому, ніж встановлений законодавством просила зобов'язати відповідача провести відповідний перерахунок цієї доплати.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2010 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області провести перерахунок доплати до пенсії ОСОБА_3 згідно ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за проживання на території радіоактивного забруднення за період з 9 грудня 2008 року - 605 грн., з 1 квітня 2009 року - 625 грн., з 1 липня 2009 року в розмірі - 630 грн., з 1 жовтня 2009 року в розмірі - 650 грн., з 1 листопада 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі -744 грн., з врахуванням виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві Київської області просить скасувати вказану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Білій Церкві Київської області як непрацюючий пенсіонер.
Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23 липня 1991 року № 106 місто Біла Церква віднесене до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Статтею 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення в зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищується на 1 мінімальну заробітну плату.
Дію вказаної норми статті 39 зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року N 489-V (далі - Закон N 489-V ).
Зупинення дії абзацу другого частини першої статті 39 Закону № 796-ХІІ , передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України N 489-V , визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року N 6-рп/2007 .
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 9 грудня 2008 по 31 грудня 2009 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати підвищення до пенсії в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.
Судами встановлено, що на виконання ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відповідачем щомісяця виплачувалася позивачу передбачена цією статтею виплата в розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Вирішуючи цей спір, суд попередньої інстанції з огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними нормативними актами обґрунтовано визнав, що при визначенні розміру згаданої виплати застосуванню підлягає саме ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , а не постанова Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка істотно звужує обсяг установлених законом прав позивача.
За таких обставин правильним є висновок судді першої інстанції щодо неправомірності дій відповідача по виплаті доплати до пенсії в розмірах, встановлених зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 .
При цьому ст. 76 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" не встановлює будь-яких обмежень щодо можливості застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" .
Наведені обставини були правильно враховані судом першої інстанції, який прийняв вірне рішення про задоволення позову, з чим обґрунтовано погоджується і суд апеляційної інстанції.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області - відхилити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді:
27 квітня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого Сліпченка О.І.,
суддів Корзаченко І.Ф., Мережко М.В.,
при секретарі Бистрій Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у м. Біла Церква Київської області про зобов»язання відповідача провести перерахунок доплати до пенсії ,-
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -
Оскільки для виготовлення повного тексту судового рішення необхідних значний час, колегія суддів вважає за доцільне оголосити вступну та резолютивну частину.
На підставі наведеного та керуючись ст. 209 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі Київської області - відхилити.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 15 лютого 2010 року залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.
Головуючий:
Судді: